Сказати, який з медпрепаратів – «Амлодипін» або «Лоріста» – краще, складно, так як вони відносяться до різних лікарських групам і часто призначаються в комплексі для терапії важких або резистентних течій гіпертонії. Але є суттєва різниця. Наприклад, дія «Амлодипіну» настає швидше, тому препарат можна застосовувати для усунення кризових нападів гіпертензії, тоді як таблетки «Лоріста» ефективні при тривалому прийомі. Але щоб порівняти обидва медикаменту, потрібно детальніше розглянути інформацію про них.
опис ліків
«Амлодипін» – медпрепарат з групи дигідропіридинів, блокатор кальцієвих каналів. Препарат починає діяти вже через одну-дві години, а його ефект зберігається добу. Ліки заборонено приймати вагітним і годуючим жінкам, дітям, пацієнтам з печінковою недостатністю. Внаслідок прийому можуть виникати:
- головні болі;
- набряклість;
- носові кровотечі;
- почастішання серцебиття;
- хворобливе сечовипускання;
- почервоніння шкіри обличчя.
«Лоріста» – блокатор рецепторів ангіотензину II або Сартан. Це нова категорія препаратів, що знижують тиск, тому ліки з цієї групи в основному входять в схеми лікування. Приймається таблетка один раз на добу, і дія медикаменту триває 24 години. Не можна використовувати препарат пацієнтам з зневодненням, при вагітності і лактації, у дітей. Через вживання ліків у хворих можуть спостерігатися:
- розлади сну;
- головні болі, запаморочення;
- порушення пам’яті;
- непритомність;
- бронхіти, кашель;
- пітливість;
- сухість шкірних покривів;
- алопеція.
Повернутися до списку
Чи тотожні ці препарати?
Препарати «Амлодипін» і «Лоріста» перешкоджають утворенню тромбів.
«Амлодипін» і «Лоріста», як випливає з вищевказаного опису, – медикаменти з різних груп антигіпертензивних ліків. Блокатори кальцієвих каналів знижують тиск за рахунок розширення артерій, тобто, зменшення їх опору. Ці препарати не дають утворюватися тромбам і призупиняють розвиток атеросклерозу, збільшують фізичну витривалість, демонструють хороший ефект у пацієнтів похилого віку. У свою чергу, дія Сартана блокують рецептори до ангіотензину II і не дають гормону викликати гіпертонію. Блокатори рецепторів до ангіотензину II включені в терапію резистентної гіпертонії, не викликають сухий кашель і синдром відміни, дієві при гіпертензії ниркової етіології. Відповідно можна говорити, що описувані препарати аналогічні, через відмінний механізму дії і відмінностей в достигаемом ефекті.
Повернутися до списку
Показання для використання
Патологічним вважається підвищення артеріального тиску понад 140 на 90 мм рт. ст., а якщо тиск 160 на 90 мм рт. ст. і вище необхідно призначення антигіпертензивних препаратів. «Амлодипін» в основному використовується у літніх хворих з атеросклерозом головного мозку, аритміями, стенокардією. «Лоріста» є препаратом вибору у пацієнтів з високим ризиком виникнення серцево-судинних недуг, цукровий діабет. Варто відзначити, що монотерапія ефективна тільки на початковому етапі гіпертонічної хвороби. Тому в основному при лікуванні застосовуються комбінації декількох медикаментів з різних груп. Більш того, подібний підхід дозволяє зменшити побічна дія ліків і впливати на всі механізми формування підвищеного тиску.
Повернутися до списку
Що краще з препаратів, «Амлодипін» або ж «Лоріста»?
Виходячи з опитування пацієнтів, які приймали обидва препарати, «Амлодипін» діє швидше, тиск опускається до необхідних цифр і стабільно тримається вже після першого прийому, а не через пару днів, як при вживанні «Лорісти». У цих препаратів хороша сумісність, і частіше вони призначаються разом для терапії помірної або важкої гіпертонічної хвороби, резистентної гіпертонії. Але в повній мірі оцінити клінічну картину з урахуванням побічних ефектів, механізмів дії ліків, індивідуальних особливостей пацієнта здатний тільки лікар. Тому прийом медикаментів має завжди узгоджуватися з терапевтом або кардіологом.
