Ангіною називається патологічний процес, що вражає піднебінні мигдалини з одного або відразу обох сторін. Медичне назва нозології – гострий тонзиліт.

Захворювання являє собою інфекційне ураження, тобто, викликається різними патогенними агентами.

Лікує ангіну лікар, в першу чергу, визначає вид ангіни відповідно до діючої класифікації:

• Катаральна. Найбільш сприятливий варіант захворювання. На горлі виявляють почервоніння, відзначається інтенсивна болючість. Захворювання розвивається стрімко і характеризується фебрильною температурою (більше 38 градусів).
• Фолікулярна. Крім почервоніння утворюються гнійні плівки, які обумовлюють більш важкий перебіг. Найбільш схильна до розвитку ускладнень.
• Лакунарна. Характеризується найвищим ступенем інтоксикації, так як мигдалини повністю заповнюються гноєм. Потребує інтенсивної терапії і часто переростає в хронічний тонзиліт.
• Виразково-некротична. Діагностика ангіни такого типу проста – лікар виявляє виразку на мигдалині. Патологія протікає важче за все, з високою інтоксикацією, часто ускладнюється.

Крім первинного, існують також тонзиліти вторинного типу, наприклад, дифтеритичний або герпетичний.

До якого лікаря йти?

Люди зазвичай помиляються, не знаючи, до якого лікаря звертатися при тонзиліті з гострим перебігом. Найчастіше лікуванням займається доктор терапевтичного профілю. І лише при виникненні будь-яких ускладнень або сумнівів пацієнт направляється до оториноларинголога. Цей лікар (ЛОР) спеціалізується на лікуванні важких гнійних, виразково-некротичних ангін, а також хронічного тонзиліту.

Доктор може відзначити наявність ускладнень захворювання. Найбільш часто результатом тонзиліту стає ураження клапанів серця, нирок і суглобів. Лікар виписує відповідні напрями кардіолога, нефролога і ревматолога, де лікарі будуть займатися лікуванням ускладнень.

При тонзиліті, викликаному специфічними патогенними агентами або при високому ризику зараження оточуючих, людину поміщають у відділення інфекційного профілю. У цій ситуації лікуванням займається лікар-інфекціоніст. Особливе значення в даному випадку має тонзиліт, пов’язаний з дифтерією. Якщо пропустити цей діагноз, то це може закінчитися летально для пацієнта, особливо дитини.

Як діагностується ангіна?

При ангіні лікар спочатку проводить огляд мигдалин для того, щоб адекватно розробити план майбутнього лікування. Досвідчений фахівець відразу ж може визначити вид тонзиліту. Також ощупываются лімфатичні вузли, які при ангіні збільшуються і болять.

Серед лабораторних методів в клінічному аналізі крові будуть ознаки запалення, а в сечі дивляться наявність ураження нирок. Якщо лікар сумнівається в діагнозі, то призначаються додаткові дослідження на виявлення ознак специфічних збудників: інфекційного мононуклеозу, дифтерії, герпесу та інших агентів. Використовуються бактеріальні посіви при ураженні бактеріями та серологічні методи при вірусної етіології патології.

Також при ангіні важлива самостійна діагностика. Перш ніж йти до лікаря з ангіною, слід відзначити у себе наступні симптоми:

• Загальні ознаки інтоксикації (висока температура, слабкість, головний біль);
• Нудота та блювання (при важких станах);
• Сильна біль у горлі, гостра;
• Болючість лімфатичних вузлів при дотику до них.

Принципи лікування

Лікар лікує ангіну, в залежності від її виду і починає терапію як можна швидше, так як кожна година зволікання підвищує ризик утворення ускладнень. У важкому стані вимагає госпіталізація хворого. Дитину лікують стаціонарно в більшості випадків.

Принципи лікування гострого тонзиліту:

• Суворий постільний режим з ізоляцією хворого;
• Дієта (вживання м’якою, краще перетертої їжі, теплої і не подразнювати слизові оболонки);
• Рясне питво (для позбавлення від токсинів);
• Полоскання горла місцевими антисептичними засобами;
• Прийом антибактеріальних засобів для боротьби зі збудником інфекції (системно та місцево);
• Нанесення на мигдалини розчину Люголя;
• Прийом антигістамінних препаратів для зняття набряку;
• Фізіотерапевтичні засоби після стихання гострого процесу (електрофорез, УВЧ та інші методи, які вибирає лікар, диагностирующий ангіну).

Лікувати ангіну самостійно і, тим більше, засобами народної медицини не рекомендується. Одужання в більшості випадків наступає, однак після нього відзначається розвиток патологій ниркового апарату, серця, виникають синусити, отити. Небезпека ангіни полягає не в самій нозології, а в її ускладненнях.