Фуросемід при тиску: як пити, застереження

«Фуросемід» відноситься до сечогінних засобів сильної дії. Можна застосовувати «Фуросемід» при підвищеному тиску, для зменшення набряклості, внаслідок гострого хронічного порушення роботи серця і синдром порушення функцій нирок. Сечогінна дія виявляється за рахунок виведення рідини і солей з нирок, в результаті чого відбувається зменшення набряклості у хворих.

Загальні відомості

Потужний сечогінний «Фуросемід» призначається при набряковому синдромі, спричиненому різними хворобами. Однак за рахунок виведення води разом з сіллю і шлаками виділяються і корисні для організму калій і магній, що тягне за собою побічні явища. У зв’язку з цим препарат протипоказаний до застосування при порушенні роботи печінки, печінковій комі, порушення кислотно-лужної рівноваги, а також вираженому порушенні виведення сечі. Найбільш показовий ефект помітний при прийомі великої дози препарату. Саме цей факт ставить «Фуросемід» в клас найпотужніших сечогінних засобів.

Форма і склад

Випускається в таблетках по 40 мг (по 50 таблеток в упаковці) і у вигляді розчину для ін’єкцій по 2 мл в кожній ампулі (10 ампул в упаковці). 1 таблетка «Фуросеміду» містить 40 мг активної речовини ? фуросемід. У розчині для внутрішньом’язових і внутрішньовенних ін’єкцій сконцентровано 10 мг/мл діючої речовини.

Показання до лікування і дозування

Препарат застосовують при хронічних ураженнях серця.

«Фуросемід» показаний до прийому пацієнтам з гострим хронічним порушенням роботи серця і нирок, при ПМС у жінок, з набряком легенів і головного мозку, патологічними захворюваннями печінки, отруєнням сильнодіючим снодійним, у випадках високого рівня кальцію в крові. Драже починають діяти в проміжку 60 хвилин. Ін’єкції призначаються в екстрених станах для максимально швидкого поліпшення стану пацієнта. Ефективна денна порція становить 0,04 р. За рекомендацією лікаря її збільшують у 2 рази. Введення внутрішньовенно триває 2 хвилини. Внутрішньом’язові уколи роблять виключно при непереносимості таблеток і внутрішньовенних ін’єкцій пацієнтом.

Особливості прийому

Вид нарушенияРекомендуемая доза для взрослыхСердечная недостаточность20?80 мг/добу в 2-3 приемаПочечная дисфункция40?80 мг/добу в 1-2 приемаСильная набряки, підвищений рівень білка в моче40?80 мг/добу в 1 приемПроблемы з печенью20?80 мг/суткиГипертония20?40 мг/добу

Для дітей від 3 років рекомендована початкова доза ? 2 мг/кг маси тіла. Можливо збільшення на 1-2 мг/кг

Особливості застосування «Фуросеміду» при тиску

Медикамент можна застосовувати для зниження тиску при гіпертонічному кризі.

До особливостей застосування Фуросеміду» відноситься лікування при підвищеному артеріальному тиску (гіпертонії). В якості невідкладної допомоги при гіпертонічному кризі можна прийняти ліки. Однак через почастішання побічних ефектів щоденного прийому ліків, лікарі не призначають препарат для полегшення стану при проблемах з тиском. Перш ніж почати лікування «Фуросемідом», необхідно виключити наявність явних порушень виведення сечі у пацієнта.

Як пити: застереження

Від тиску, що прогресує на тлі хронічної ниркової недостатності, застосування Фуросеміду» дозволено, якщо хворому протипоказані тіазидні діуретики. Хворим на подагру загрожує загострення, оскільки прийом препарату знижує відтік сечової кислоти. Діабетикам необхідно контролювати ступінь концентрації цукру в плазмі крові і сечі. Існує думка, що «Фуросемід» допомагає скинути вагу і в боротьбі з ожирінням, проте препарат служить звичайним сечогінним засобом, не має нічого спільного з дієтою, в результаті вага знижується рівно на кількість виведеної рідини. При прийомі «Фуросеміду» необхідно відязикатися від керування автомобілем і роботи з машинами.

Кому обмежити вживання?

Препарат протипоказаний при інфаркті міокарда.

Заборонено пити «Фуросемід» при високому венозному тиску (понад 10 мм рт.ст.), непереносимості лактози, подагрі, інфаркті міокарда, запаленні підшлункової залози, проносі. З особливою обережністю призначається вагітним, у зв’язку з попаданням діючої речовини в грудне молоко і вплив на плід. Знижує вироблення грудного молока, тому протипоказаний годуючим мамам. Заборонений до вживання пацієнтам похилого віку з вираженим атеросклерозом. Протипоказаний до застосування дітям до 3-х років.

Побічні явища передозування

Йязикурні побічні дії, що виникають в результаті прийому «Фуросеміду»:

  • порушення серцевого ритму;
  • погіршення зору і слуху;
  • відчуття спраги;
  • втрата апетиту;
  • блювання, нудота;
  • втрата свідомості, слабкість у м’язах;
  • неуважність;
  • шкірний свербіж.

Розглянемо симптоми, що викликають передозування «Фуросемідом». Крім ознак побічних явищ, існують також такі симптоми передозування: явне зниження артеріального тиску, шок, бредні, апатія. Йязикурно припинення відтоку сечі внаслідок зневоднення організму. При виявленні зазначених вище симптомів необхідно викликати швидку допомогу або звернутися до лікаря. До приїзду фахівців промити шлунок хворого і викликати блювоту, дати кілька таблеток активованого вугілля.

«Фуросемід» негативно взаємодіє з іншими лікарськими препаратами, з-за чого виникають побічні явища. Тому дуже важливо повідомити лікаря про всіх прийнятих препаратах.

Подібні лікарські препарати

Прямим медикаментозним замінником «Фуросеміду» за активної речовини вважається препарат сильного впливу «Торасемид» («Диувер»). Однак через нетривалість дії, як і «Фуросемід», не призначений для тривалого застосування. Тіазидні сечогінні засоби («Діхлотіазід», «Политиазид») більш тривалої дії, сильніше інших сприяють виведенню калію, тому вимагають обережного застосування. Найбільш безпечними є калійзберігаючі діуретики («Спіронолактон», «Верошпірон», «Триамтерен», «Амілорид») з ослабленим ефектом. Існують так звані інгібітори карбоангідрази («Діакарб»), що відносяться до класу слабких діуретиків і викликають звикання при тривалому вживанні. Найбільшу ефективність досягають при лікуванні внутрішньочерепного тиску.