Проблеми, пов’язані з грибковими ураженнями стопи, представляють собою групу найбільш поширених захворювань, з якими люди воліють боротися власними силами.
Звернутися до лікаря з грибком на ногах слід хоча б для того, щоб назавжди позбутися від патології і не заражати нею своїх близьких.
Загальні відомості
Мікози стоп викликаються безліччю хвороботворних організмів грибкової природи. Для того щоб заразитися патологією, досить контакту з хворою людиною або його предметами побуту. Однак є певні групи ризику, найбільш схильні до цього захворювання.
Група ризику: 
- зі зниженим імунітетом;
- з деформаціями стоп;
- не дотримуються щоденну гігієну;
- часто відвідують сауни та інші подібні громадські місця;
- мають зайву вагу;
- з порушеною циркуляцією крові в нижніх кінцівках.
Основним симптомом грибка стопи є виражене запалення шкіри пальців і нігтів ніг. Також захворювання супроводжується сверблячкою, тріщинами, лущенням. Є й інші особливості, характерні для конкретної інфекції.
Який лікар лікує мікоз?
Пацієнти досить рідко звертаються до лікаря з даною проблемою, тому що не знають, який фахівець займається діагностикою та терапією грибка стопи. Найбільш підходящим лікарем для лікування цього захворювання є міколог. Його спеціальність включає в себе будь-які патології, пов’язані з грибками. Він проведе комплексну діагностику і визначить вид збудника. Завдяки цьому стане можливим призначення адекватних препаратів.
Однак мікології є не у всіх клініках, тому альтернативою вважається дерматолог. Цей лікар вирішує всі проблеми, пов’язані з шкірним покривом. Він також здатний лікувати грибок стопи, тому при відсутності міколога потрібно звертатися до звичайного дерматолога.
Принципи терапії
Лікування грибка на ногах повинно здійснюватися виключно професійним лікарем. Не рекомендується лікувати мікози будь-якої етіології народними засобами. Це може ненадовго усунути проблему, але вона обов’язково повернеться. Крім того, деякі мазі навпаки лише посилюють захворювання і сприяють її прогресуванню.
Лікар, що лікує грибок, може призначити протигрибкові засоби місцевого характеру або таблетовані препарати. Вид терапії визначається тяжкістю та поширеністю вогнищ ураження мікозом. Для запобігання рецидиву можуть проводитися фізіотерапевтичні процедури. Також слід звернути увагу на спосіб життя і наявність певних чинників.