Грибок Candida має більше 100 різновидів і мешкає в людському організмі. Патологічний розвиток грибка викликає мікоз стравоходу. Мікоз розвивається при недостатньо сильному імунітеті і може бути наслідком перенесеної важкої або хронічної хвороби. Так як симптоми на перших етапах слабо виражені, мікоз безперешкодно поширюється, все більше завдаючи шкоди стравоходу.

Яка причина розвитку?

Грибок Candida присутній в кожному людському організмі в невеликих кількостях. Його патологічне розмноження утримують захисні механізми, які забезпечує імунна система. При порушенні захисної функції організму грибок починає активне розмноження і викликає мікоз. Головною причиною появи патології є ослаблена імунна система. Привести до такого стану можуть наступні причини:

• тривалий прийом антибіотиків;
• отруєння або інтоксикація;
• зловживання алкогольними напоями;
• неправильне або неповноцінне харчування;
• ускладнення після перенесеної інфекції;
• хіміотерапія;
• СНІД;
• цукровий діабет.

Цукровий діабет призводить до ослаблення імунної системи і виникнення мікозу.

Зустрічаються й інші причини, такі як порушення здорового функціонування стравоходу, неконтрольоване вживання гормональних препаратів, захворювання ендокринної системи. Процес запалення стравоходу провокується організмами-сапрофіти через порушення здорового функціонування всього організму людини.

Основні симптоми

Виразність симптомів при мікозі залежить від ступеня розвитку патологічного процесу і форми хвороби. Чим менш розвинений процес запалення, тим менше виражені ознаки. Найбільш часто зустрічаються симптоми, що вказують на розвиток хвороби – це порушена функція ковтання і біль при ковтанні. Якщо є підозра на розвиток мікозу стравоходу, необхідно прислухатися до організму і пошукати інші ознаки хвороби:

• часта печія;
• постійна нудота і блювота з домішкою білої плівки;
• хворобливі відчуття в грудному відділі;
• поганий апетит;
• втрата ваги;
• діарея з домішками слизу.

Виявлення хвороби відбувається випадково під час обстеження з інших причин.

Рання стадія розвитку мікозу стравоходу не має ніяких явних симптомів, тому виявити патологію можливо лише випадково під час обстеження з інших причин. Важкі форми хвороби провокують розвиток великої ерозії на стравоході, які можуть викликати крововилив або непрохідність стравоходу.

діагностичні процедури

Правильний діагноз досвідчений лікар може поставити вже під час бесіди з пацієнтом. У будь-якому випадку необхідно проведення обстеження хворого. Проводиться ендоскопічне дослідження, безпосередньо гастроскопия. За допомогою гастроскопії стає можливим виявлення микоза стравоходу на ранніх етапах розвитку.

Проводиться спеціальне обстеження для визначення конкретної різновиди грибка-збудника патології.

Слід зазначити, що діагностування микоза стравоходу пов’язане з рядом труднощів. Необхідне проведення посіву на мікрофлору. Для цього використовується біопсійний матеріал, взятий з уражених ділянок стравоходу. Якщо потрібна швидка постановка діагнозу, використовується спеціальний метод, для проведення якого через носову або ротову порожнину вводять в стравохід спеціальний катетер для взяття матеріалу для посіву.

лікування мікозу

Лікування мікозу залежить від виду грибка, яким вражений стравохід.

Для лікування мікозу стравоходу використовують протигрибкові і імуномодулюючі препарати. Після проведення лабораторних аналізів, коли вже визначено вид грибка, яким вражений стравохід, призначається протимікотичні засіб. Імуностимулюючі медикаменти використовуються в разі, якщо показники імунітету знижені. Початок лікування відбувається перорально.

Лікування мікозу стравоходу медикаментами

При середньої тяжкості хвороби курс терапії проходить з використанням адсорбентів. Для прийому всередину призначаються такі препарати, як «Міконазол» або «Клотримазол». «Імідазолу» або «Кетоконазол» приймається близько 200 міліграм за 24 години. При призначенні терапії враховується резистентність. Широке застосування препаратів азолового класу сприяло резистентності росту. Застосовується ендоскопічне введення в стравохід концентрату препаратів-гранулоцитів.

Народні засоби

Медикаментозна терапія може бути посилена застосуванням народних засобів. Сюди входять відвари і настої трав, фітотерапія, мазі. Використовуються трав’яні екстракти на основі гасу. На гасі наполягають бруньки чорної тополі, молоді гілочки сосни і соснові шишки, пагони кипариса, туї та інших хвойних рослин. Хвойну суміш треба насипати в банку і залити гасом. Наполягати до 3 місяців. Зберігатися настій повинен в темному прохолодному місці. Пити по 0,5 чайної ложки 3 рази на день за 30 хвилин до прийому їжі. Лікування мікозу народними засобами – це допоміжна терапія. Направлена на швидке одужання і зняття неприємних симптомів, які викликає захворювання.

У випадках, коли мікоз поширився з стравоходу в порожнину рота, можна застосувати звичайну харчову соду. 1 чайну ложку залити склянкою окропу. Використовувати отриману рідину для полоскання ротової порожнини і горла до 3 разів за день.

Протигрибковий збір трав для лікування патології застосовується разом з медикаментозною терапією.

Мають хорошим лікувальним властивістю збори таких трав, як шавлія, квітки ромашки, календула і деревій. Успішно використовується в народі морквяний сік, який треба пити і робити з ним компреси на горло. Відвар з дубової кори, стебел чистотілу, звіробою звичайного і календули п’ють як чай. Лікувати мікоз потрібно комплексним застосуванням терапії і тільки під наглядом лікаря.

Дієта при мікозі стравоходу

Під час терапевтичного курсу при мікозі стравоходу необхідно строго дотримуватися дієти. Дріжджовий грибок, що викликає захворювання, можна знищити за допомогою біфідобактерій, які знаходяться в кисломолочних продуктах. Тому під час хвороби рекомендується пити йогурт, кефір та інші кисломолочні продукти. У щоденний раціон також можна додати квашену їжу – різні овочі, чайний гриб.

Правильне харчування під час лікування прискорить одужання. При важкій формі мікозу їжу треба готувати на пару і перед вживанням її бажано подрібнити до стану пюре. Їжа повинна бути не холодною і не гарячою. Не можна їсти гостру, занадто кислу і тверду їжу, так як вона буде додатково дратувати стравохід. Щоб знизити роздратування стравоходу, треба пити кисіль або відвар з вівса. Вівсяна їжа обволікає роздратовані стінки стравоходу і захищає їх від роздратування їжею. Денний раціон хворого повинен бути збалансований, містити в собі необхідний добовий комплекс вітамінів, мінералів і мікроелементів.

Можливі наслідки

Несвоєчасна терапія захворювання веде до негативних наслідків.

При відсутності лікування або неправильно проведеної терапії можливі ускладнення хвороби. У запущених випадках можливі такі негативні прояви:

• патологічний процес, що полягає в місцевій загибелі тканин стравоходу;
• розлитий гнійний запальний процес сполучної тканини;
• поширення виразок на стінках стравоходу;
• стрікура;
• кровотечі та крововиливи.

При важкій і запущеній формі хвороби стравохід набрякає і його просвіт сильно звужується. На стінках з’являються виразки, які можуть створювати наскрізні отвори, що дуже небезпечно для життя. Супроводжується така стадія патології сильними болями в грудній клітці, пацієнт з великими труднощами ковтає навіть рідину. Запущені форми патології лікуються тривалий час, так як мікоз може поширитися на інші органи травного тракту.

профілактичні заходи

Щоб уникнути виникнення мікозу стравоходу, слід дотримуватися кількох простих правил:

• дотримуватися особистої гігієни;
• чистити зуби 2 рази на день;
• не зловживати солодкою їжею;
• відвідувати стоматолога 1 раз в 6 місяців;
• при необхідності прийому антибіотиків паралельно приймати препарати проти грибка і пробіотики.

Повноцінне збалансоване харчування підтримує імунну систему організму, яка захищає нас від патологічного розвитку грибка. Активний спосіб життя, заняття спортом і позитивна життєва позиція позитивно впливають на імунітет. Перші симптоми або підозри на розвиток мікозу є сигналом до відвідування лікаря. Після проведення необхідних досліджень і підтвердження діагнозу треба негайно почати лікувальну терапію.