Одним з найпоширеніших спазмолітиків по праву вважають препарат «Папаверин». За роки використання він зарекомендував себе як ефективне і недороге засіб для зняття болю. Однак наявність супутніх захворювань або вагітності змушує пацієнта прискіпливо ставитися до вибору лікарських засобів.

Склад і форма випуску

Лікарський препарат «Папаверин» синтезують з макової соломки, однак він не належить до наркотичних засобів. Лікарський ефект забезпечується папаверину гідрохлоридом. Для забезпечення максимального ефекту випускається в декількох медичних формах:

• Таблетки дозуванням 10 або 40 мг, фасуються в блістери або банки. Маленька дозування призначена для педіатрії.
• 2%-й розчин для ін’єкцій, фасується в ампули з 20 мг активної речовини.
• Ректальні свічки, пакуються по 10 штук в картонну коробку, активну речовину ? 20 мг.

Як діє?

За рахунок розширення судин знижується артеріальний тиск.

«Папаверин» надає гипотензийное, протисудомну, знеболюючу дію. У результаті знижується тонус гладкої мускулатури, відбувається поліпшення кровопостачання, розширення судин і артерій. Великі дози діють заспокійливо, знижується провідність серцевого м’яза, блокується збудливість міокарда. Мала кількість препарату слабко впливає на стан ЦНС. Переробка «Папаверину» відбувається в печінці, залишки виводяться нирками із сечею. Препарат не подразнює слизові оболонки шлунково-кишкового тракту. Це дозволяє проводити ефективне лікування у хворих з виразкою шлунку і дванадцятипалої кишки. Препарат пригнічує фосфодіестеразу. У результаті іони кальцію надходять всередину міоцитів судинних стінок, блокуючи можливість їх скорочення. Це призводить до розширення артеріальних судин.

Від чого призначають?

Основне призначення «Папаверину» — зняття спазмів гладкої мускулатури внутрішніх органів, судин голови, нирок і комбінована терапія при стенокардії.

• Проти спазмів гладких м’язів ШКТ, при пилороспазме.
• При підвищенні тонусу матки під час виношування дитини.
• При холециститі.
• При комплексній терапії бронхоспазму.
• При загостренні жовчнокам’яної хвороби.
• Проти ниркових кольок.
• При судинних спазмах під час інфаркту міокарда, захворюваннях судин, болі за грудиною.

Інструкція по застосуванню «Папаверину» при тиску

Інструкція по застосуванню чітко регламентує дози препарату. Таблетована форма приймається тричі на день перорально. Одноразовий прийом дорослим обмежується 1-2-ма штуками по 40 мг, при цьому не можна перевищувати кількості 600 мг препарату на добу. Дозування препарату в педіатрії залежить від віку та маси тіла дитини.

Вік, летСуточная доза, мг0,5…253…4до 105…6107…9 м 1510…1415?20

Уколи і свічки

Дозування і форма введення препарату індивідуальна.

Дозування препарату визначається для кожного пацієнта в індивідуальному порядку з урахуванням анамнезу та специфіки захворювання. Ін’єкції вводяться внутрішньом’язово або підшкірно 1-2 мл за 1 раз. При необхідності внутрішньовенного уколу, препарат розводять з фізіологічним розчином і повільно вводять. Добова доза не повинна перевищувати 3-х ампул. Супозиторії вводять у задній прохід, попередньо знявши упаковку зі свічки. Маніпуляцію проводять після спорожнення товстого кишечника. Добова доза не перевищує 2-3 свічок. Ця форма найчастіше призначається вагітним і дітям.

Особливості застосування при вагітності

В інструкції вказується, що дані про безпеку застосування препарату під час вагітності та лактації немає. Проте практикуючі акушери-гінекологи відзначають гарне спазмолітичну і розслабляючу дію Папаверину» під час лікування гіпертонусу матки. «Папаверин» при вагітності полегшує помилкові сутички на пізніх термінах. Супозиторії вважаються найбільш безпечною лікарською формою. В певних ситуаціях «Папаверин» з «Но-шпою» використовують для зменшення больового синдрому під час родової діяльності.

Протипоказання

Медикамент протипоказаний людям із захворюваннями нирок.

Активна речовина «Папаверину» може призводити до ускладнень супутніх хвороб. При отриманні призначення варто переглянути перелік протипоказань і можливих ускладнень, що викликаються цими ліками, щоб вчасно усунути наслідки. Не можна приймати «Папаверин» в наступних випадках:

• AV-блокада;
• ниркова недостатність;
• вікова категорія до 6 місяців або після 65 років;
• алергія або непереносимість компонентів;
• аденома простати;
• хвороби мозку чи черепно-мозкові травми, отримані менше 6 місяців тому;
• шоковий стан, кома;
• печінкова недостатність;
• артеріальна гіпотензія;
• прискорене серцебиття, тахікардія;
• гіпотеріоз.

Препарат не рекомендується приймати при зниженому тиску, а от з симптомами гіпертензії «Папаверин» справляється непогано. У медичній практиці активно використовується поєднання «Папаверину з «Диабазолом». Крім гіпотензивного ефекту, знижується тонус судин, у пацієнтів проходить нудота і блювота. Через деякий час після комбінованого лікування у пацієнта виявляється сонливість, що вважається нормальною реакцією. Поєднання цих препаратів дає короткостроковий ефект, не застосовується в тривалих лікувальних курсах.

Побічні реакції

Практика показує, що побічні явища від папаверину зустрічаються в рідкісних випадках, якщо дотримується дозування і відсутні медичні протипоказання. І все ж, варто ознайомитися перед прийомом з переліком можливої негативної реакції:

• підвищене потовиділення;
• свербіж, висип, алергія;
• тромбоутворення (при ін’єкціях);
• жовтушність шкіри і склер;
• AV-блокада;
• аритмія;
• зниження артеріального тиску;
• занепад сил;
• блювання, нудота;
• підвищення Аст або Алт.

Аналогічні препарати

Аналогічне «Папаверину» дію на організм надає не менш популярний препарат «Но-шпа». Часто їх комбінують, використовуючи для вагітних, при урологічних та проктологічних патологіях, лікують головний біль, а також знижують температуру у дітей. До аналогів відносять «Форадил», «Ріабал», «Спазмобрю» (в таблетках і ампулах), «Ниаспам», «Могуляр», «Спаскупрель».