Починаючи з 3-го тижня у ембріона вже б’ється серце, а з 6-ї — прослуховується. Якщо у плода виявляється тахікардія, порушення роботи міокарда, при якому серце б’ється зі швидкістю 170-220 ударів в хвилину і частіше, потрібно провести додаткові діагностичні заходи. Оскільки такий стан свідчить про дискомфорт ембріона або певних патологіях. Своєчасне виявлення проблеми дозволить вчасно розпочати лікування, удосконалити процес і уникнути неприємних наслідків.
Нормальне серцебиття плоду складає 80-86 ударів в хвилину, з часом воно поступово збільшується до 160-180-ти.
Причини тахікардії у дитини в утробі матері
Прискорене внутрішньоутробне серцебиття у ембріона провокують різноманітні аномалії як у вагітної, так і у дитини. Як правило, вони не серйозні, а пов’язані із збільшенням навантаження на організм жінки. Важливо вчасно і точно визначити причини. Це допоможе правильно підібрати лікування і вчасно впоратися з недугою, не чекаючи поки він почне негативно впливати на розвиток плода. Причини патології, при яких винуватцем їх розвитку стає вагітна жінка:
- незбалансоване харчування;
- гіпертиреоз;
- зміна гормонального фону;
- серцево-судинні патології;
- цукровий діабет;
- ревматизм;
- прийом окремих медикаментозних засобів;
- недолік мікроелементів;
- нестабільне психоемоційний стан;
- порок серця;
- збої в ендокринній системі;
- бруцельоз і токсикоз;
- крововтрата;
- хвороби органів дихання;
- авітаміноз;
- гіпертонія;
- порушення водно-електролітного балансу;
- міокардит;
- перевтома;
- гепатит;
- вживання кави і міцного чаю;
- лейкоз;
- куріння;
- хронічні та гострі інфекційні захворювання;
- кардіопатія.
Інші причини тахікардії, які виникають залежно від самого плоду:
- гіпоксія;
- багатоплідна вагітність;
- внутрішньоутробні інфекційні захворювання;
- анемія;
- хромосомні аномалії і мутації;
- резус-конфлікт з кров’ю матері;
- патологічне формування плаценти;
- посилений газообмін і потреба кисню на останніх термінах вагітності.
: Як діагностують?
Діагностичні заходи призначає лікар.
Діагностичні заходи включають:
- збір анамнезу;
- дослідження пульсу;
- ультразвукове дослідження;
- електрокардіограма;
- радиографическое дослідження;
- доплерографія;
- ехокардіографія;
- диференційна діагностика;
- кардіотокографія (ктг);
- 3D УЗД починаючи з 24-го тижня;
- аускультація.
Форми тахікардії плоду
Часто перебіг захворювання, відгук на лікування, сприятливість прогнозу залежить від форми патології.
ФормаОсобенностиЧастота ударів в минутуСрокПоследствияРеципрокная тахікардія наджелудочкового типаЛишние скорочення локалізуються переважно в предсердиях170—25024—33 неделиНормализация, запальні процеси, блокада, брадикардияЭктопическая тахикардияВозникает над синусовим вузлом, в різних відділах серця, частіше у вушку і бічній стінці правого предсердия180—240ЛюбойСочетание з шлуночкової формойТрепетание предсердийПоявляется через блоку атріовентрикулярної проводимости400РазличныйНормализация
Симптоматика
Основні ознаки розвитку тахікардії у дитини, що відчуває вагітна жінка:
- підвищення частоти власного серцебиття до 120 ударів на хвилину;
- нудота;
- зайва тривожність;
- слабкий імунітет;
- ознаки кисневого голодування;
- підвищена стомлюваність;
- напади паніки;
- дискомфорт або болі в області серця;
- розлад сну;
- оніміння кінцівок;
- часті простудні захворювання;
- судинні патології;
- запаморочення;
- сильна дратівливість.
Лікування аномалії
Лікування залежить від стану майбутньої матері і найголовніше, не завдати шкоди майбутній дитині.
Якщо під час діагностики, за допомогою КТГ та інших способів дослідження вдалося виявити тахікардію плоду, і, що головне, дізнатися причину патології, лікар призначає лікування. Терапевтичні методи сильно відрізняються в залежності від багатьох факторів:
- загального стану здоров’я матері;
- хронічних і гострих захворювань вагітної;
- причин тахікардії плоду;
- супутньої симптоматики та її тяжкості;
- форми і виду патології;
- терміну вагітності;
- супутніх аномалій плоду;
- потенційного шкоди ембріону від медикаментів.
В залежності від цього вагітної рекомендують стаціонарний або амбулаторний курс лікування. Якщо у неї виявлені захворювання, які потенційно є причиною патології, спочатку усувають їх. Коли після проведеної терапії, подальше дослідження знову показує тахікардію плода, ризик від якої вище, ніж потенційна загроза від прийому серцевих препаратів, призначаю медикаментозні средства:
- «Магний»;
- «Соталол»;
- «Лидокаин»;
- «Амиодарон»;
- «Пропранолол»;
- «Дексаметазон»;
- «Дигоксин»;
- «Флекаинид».
При виникненні різкого нападу жінкам рекомендують:
- сісти або лягти;
- розслабитися;
- заспокоїтися;
- зробити кілька повільних, глибоких вдихів і видихів.
Як попередити проблему?
Харчування має бути насичене вітамінами і мінералами.
Щоб не допустити виникнення подібної проблеми майбутній мамі слід:
- планувати вагітність;
- регулярно проходити медичний огляд;
- стежити за станом свого здоров’я, вчасно лікувати гострі і хронічні захворювання;
- регулярно гуляти на свіжому повітрі;
- є багато овочів, горіхів, фруктів, риби, білого м’яса;
- відязикатися від шкідливих звичок;
- приймати вітамінно-мінеральні комплекси;
- не зловживати занадто жирної, смаженої, солоної, солодкої і гострою їжею;
- займатися спеціальною гімнастикою для вагітних;
- при виникненні дискомфорту в області серця, приймати натуральні заспокійливі препарати, але тільки після узгодження з лікарем;
- не вживати кофеїн продукти;
- нормалізувати режим дня;
- вночі спати не менше 8-ми годин і по можливості відпочивати вдень;
- пити заспокійливий трав’яний чай з мелісою та м’ятою;
- вести активний спосіб життя.
Прогнози та наслідки
Прогноз даної патології залежить від багатьох факторів. В першу чергу від своєчасної діагностики, термінів розвитку, форми захворювання, правильно підібраної терапії. Не останню роль відіграють медикаментозні препарати, які використовувалися для лікування, а також спосіб їх застосування — таблетки, внутрішньом’язові ін’єкції, введення в пуповину. Іноді подібна аномалія стає причиною патологічного розвитку ембріона або пороку серця в майбутньому. Але в більшості випадків патологія має сприятливий прогноз. Якщо вона повністю не усувається в утробі матері, то остаточно зникає в перший рік життя малюка, не залишаючи ніяких неприємний наслідків.