В сучасний час з’явилася велика кількість вузько фахівців. Часом, при появі проблем зі здоров’ям, навіть губишся, не знаючи. До якого саме лікаря слід звернутися.

Що являє собою уролог?

Лікар-уролог – фахівець, який проводить діагностику, лікування і профілактику різних захворювань сечостатевої системи.

До лікаря-уролога звертатися для лікування таких захворювань:

• простатиту;
• уретриту;
• Еректильної дисфункції;
• Венеричні хвороби;
• циститу;
• Запалення нирок;
• Захворювання сечового міхура і сечовивідних органів;
• Запалення статевих органів;
• Сечокам’яної хвороби.

Що являє собою андролог?

андролог – лікар, який спеціалізується на діагностиці, лікуванні та профілактики патологічних процесів і захворювань чоловічої статевої сфери.

Основні проблеми, з якими звертаються до лікаря андролога:

• Проблеми сексуального розладу;
• імпотенція;
• фімоз;
• Венеричні захворювання;
• При проблемах передміхурової залози;
• Косметичні дефекти статевих органів;
• Недорозвиненість статевих залоз;
• Питання чоловічої контрацепції;
• Передчасне старіння у чоловіків фізіологічного, сексуального та психологічного характеру і причини з ним пов’язані;
• Еректильна дисфункція;
• Онкоандрологія – питання захворювань онкологічного характеру статевих органів;
• Чоловіче безпліддя, за уязика відсутності даної патології у партнерки.

Андролог спеціалізується і на проблемах і патологіях розвитку статевих органів у підлітків.

Крім того, чоловічий лікар андролог, який має хірургічну спеціалізацію, проводить такі операції і веде питання, пов’язані з ними:

• Протезування статевого члена;
• Збільшення в розмірах статевого чоловічого органу;
• Обрізання статевого члена (при фімозі);
• Операції при передміхуровій залозі.

Основні відмінності уролога від андролога

Основною відмінністю є те, що уролог займається діагностикою та лікуванням захворювань сечостатевих шляхів, як у чоловіків, так і у жінок, крім того, і у дітей. Андролог же займається лікуванням виключно захворюваннями чоловічих статевих органів.

Історія розвитку спеціальностей

Наука «урологія» ( «Вчення про сечі») зародилася в далекій давнині. Ще в працях Гіппократа описуються найбільш характерні в період хвороби зміни кольору і запаху сечі, поява в ній домішок гною або крові. Крім того, Гіппократом були перераховані ознаки деяких захворювань сечового міхура і нирок.

Пізніше, у другій половині 19 століття, в Європі активно починається створення урологічних клінік. Пов’язано це було з першою операцією з видалення нирки німецьким лікарем Зімона. У Росії засновником Російського урологічного суспільства вважається хірург С.П. Федоров, відомий своєю книгою, що вийшла в 1925 році, «Хірургія нирок і сечоводів».

Таким чином, сучасна урологія, як медична дисципліна, що займається дослідженням хвороб нирок і сечових шляхів, почала формуватися тільки в кінці 19-го початку 20 століть. Згодом було впроваджено велику кількість нових методів діагностики і лікування. Сучасні методи лікування легше переносяться пацієнтами, сприяють зменшенню курсу лікування.

Андрологія сформувалася як відгалуження урології лише в XX столітті. Вона тісно пов’язана з такими медичними дисциплінами, як ендокринологія, сексологія, дерматологія, венерологія, пластична і судинна хірургія. На сьогоднішній день андрологія досить молода наука, яка вважається важливим розділом медицини. Однак, фахівця лікаря-андролога можна зустріти не в кожній поліклініці.

андрологія – галузь медицини, яка вивчає анатомію чоловіки і його фізіологічний стан.

Дана наука включає в себе наступні напрямки:

• Сексуальну дисфункцію, яка проявляється у відсутності сексуального потягу, збудження і оргазму.
• Чоловіче безпліддя;
• Методи контрацепції;
• Хвороби, що передаються статевим шляхом;
• Пластична хірургія геніталій;
• Питання по зміні статі.

До якого лікаря, коли звертатися?

До андрологу

При появі таких симптомів і ознак захворювань, слід звернутися до лікаря-андролога:

• Больові відчуття в області промежини;
• Болі під час статевого акту;
• Поява новоутворень типу ВПЛ в області паху: кондиломи, папіломи, бородавки;
• При починається чоловічому клімаксі;
• При ожирінні;
• При фімозі і крипторхізмі;
• Зниження статевої активності, порушення ерекції, еякуляції, проблеми з потенцією;
• Виділення сечі з неприємним запахом, присутність в ній крові і гною;
• При появі симптомів, що вказують на виникнення запальних або інфекційних захворювань статевої сфери.
• Відчуття сверблячки і печіння при сечовипусканні.

До уролога

До уролога необхідно звернутися в наступних випадках:

• При будь-якому порушення сечовипускання – присутності больових відчуттів, затримки, скруті сечі або, навпаки, її нетриманні, часті позиви;
• При ознаках і симптомах захворювань нирок, наприклад, болю в попереку;
• При наявності в сечі домішок крові або гною;
• При появі з статевого члена виділень будь-якого характеру;
• При виникненні проблеми із зачаттям:
• При дисбалансі в сексуальному житті.

Симптоми присутності в організмі урологічного захворювання:

• Біль, яка виходить із сечостатевих органів. Вона може бути тупий або гостра. Можуть спостерігатися несподівані больові відчуття в області нирки і сечоводу, тобто в області попереку і підребер’я. У цих випадках у пацієнта спостерігається ниркова колька з болем сильного характеру. Даний больовий напад викликаний порушенням відтоку сечі з нирки і причиною тому, як правило, є камені в нирках або сечоводі. Болі тупого ниючого характеру в області нирки можуть спостерігатися при багатьох захворюваннях – пієлонефриті, гідронефрозі і інших. Як правило, при більшості цих захворювань хворобливість посилюється при русі. Больові відчуття в області сечового міхура під час сечовипускання, можуть бути ознакою запального процесу – циститу. Також симптомом наявності каменів в сечовому міхурі, пухлини. Як правило, біль локалізується в нижній частині живота.
• Розлади сечовипускання у вигляді його нетримання або труднощі, затримки. Прискорене сечовипускання може мати фізіологічні причини, наприклад, бути викликано надмірним вживанням рідини, переохолодженні. Може бути наслідком неурологіческіх хвороб, наприклад, цукрового діабету. У будь-якому випадку будь-який розлад сечовипускання є причиною багатьох захворювань.
• Зміни сечі. Може спостерігатися зміна сечі в кількісному співвідношенні (збільшення, зменшення). Крім того. Зміни в сечі можуть стосуватися різних якостей: прозорість, колір, наявність домішок, вміст білка, щільність, реакції. Якісні зміни досліджуються при мікроскопічному аналізі осаду сечі.

Діагностика і терапія пацієнтів

Як уролог, так і андролог на первинному огляді вивчають епікриз пацієнта, знайомляться з його скаргами і симптомами, оглядають зовнішні статеві органи. В першу чергу необхідно встановити причини, механізм виникнення і розвитку захворювання шляхом лабораторної або інструментальної діагностики.

Первинний прийом у андролога включає і обов’язковий огляд передміхурової залози через пряму кишку.

• Здати аналізи: кров, сечу, сперму, секрет передміхурової залози;
• Мазок з уретри;
• Спермограма для оцінки фертильності чоловіка і встановлення причини чоловічого безпліддя;
• УЗД органів малого тазу;
• Доплерографія судин сечостатевих органів призначається для визначення закупорки судин статевого члена і виявленні причин імпотенції;
• Визначення простатичного антигену;
• Тест на наявність еректильної дисфункції.

Оскільки лікар-уролог займається захворюваннями безпосередньо сечостатевої системи, призначається відповідне діагностичне обстеження даних органів:

• аналіз сечі з визначенням наявності глюкози або білка в крові, що може говорити про цукровий діабет або ураженні нирок. Також аналіз сечі допоможе виявити клітини запалення, при підозрі на можливу інфекцію.
• Аналіз крові допоможе виявити запалення органів сечостатевої сфери, встановити причину безпліддя і еректильної дисфункції, оцінити роботу нирок.
• Методи сучасної діагностики: УЗД, МРТ, комп’ютерна томографія допоможуть виявити різні патології.
• Може бути призначена цистоскопія для детального вивчення внутрішньої оболонки сечового міхура.
• посів сечі допоможе виявити збудника запального процесу сечових шляхів.
• урофлоуметрія призначається для оцінки функціонального стану сечового міхура.

Тільки на підставі результатів діагностики і додаткових досліджень лікар може призначити необхідне лікування. Курс лікування може включати терапію медикаментозними препаратами, хірургічне втручання, профілактичні заходи, протягом яких організм самостійно може впоратися з проблемою.

Підведемо підсумки

Безумовно, урологія та андрологія тісно пов’язані один з одним.

Необхідно відповідально ставитися до свого здоров’я, регулярно проходити огляд лікаря, навіть якщо немає приводів для занепокоєння. В якості профілактичних заходів представникам чоловічої статі бажано проходити діагностику у лікарів раз на півроку, оскільки будь-яке виявлене на ранніх стадіях захворювання, краще піддається лікуванню.

Сучасна урологія та андрологія – активно розвиваються дисципліни, що тісно стикаються з багатьма медичними областями.