Настоянку на анісові отримують завдяки настаиванию насіння цієї рослини на горілці або іншому спиртосодержащем алкогольному напої (наприклад, самогон). А так званий «класичний» рецепт його приготування був відкритий ще в давнину. Зазвичай настоянку можна застосовувати в якості одного з аперитивів безпосередньо до прийому їжі. Як правило, фортеця анісової настоянки знаходиться в межах 25-51 обороту. За допомогою стандартної процедури витримки напою він збагачується всіма корисними властивостями, які містяться в анісові (ефірні олії).
Поширення даного напою раніше і в сучасності
На території Росії, а також у ряді країн Європи цей напій почав отримувати широке поширення ще в кінці 16-го і початку 17-го століть. Принесли її середньовічні каравани, які закінчували свій довгий і небезпечний шлях з Далекого Сходу. Вони займалися транспортуванням різних товарів, у тому числі і прянощів. Безпосередньо аніс і згодом настоянку з нього застосовували при виготовленні випічки завдяки його характерного аромату, а також вживали в ролі алкогольного напою. Рецепт був простий, а інгредієнти доступні (часто наполягали на не дорогому самогоні). Сам Петро I визнавав цей напій, і любив його приймати періодично. Тоді анісова настоянка виготовлялася відразу в декількох основних видах. Перший з них був заснований на анісові зеленого сорту, який вирощували і переробляли на території тодішньої Російської Імперії. А другий тип ґрунтувався на підвиді анісові (його іменували бадьян). Саме лікер на базі анісу був надзвичайно високо оцінений місцевими жителями і був затребуваний: солодкуватий напій характерного безбарвного відтінку, настояний відразу на двох найбільш популярних в той період часу сорти цієї рослини одночасно.
Ще в ходу перебував напій на аніс, який завезли вже з самого Китаю, кропі звичайному, дивовижному кориандре, а також лимонної цедри. Він був на смак трохи гіркий і тому його найчастіше застосовували в якості особливого ефективного профілактичного засобу і з метою лікування ряду захворювань. Зараз анісова настоянка зустрічається в різних куточках нашої планети і часто рецептура може дещо відрізнятися. Але на території нашої країни її практично не виробляють. У Європі поширення даного напою в ролі одного з найпопулярніших алкогольних «ласощів» відбулося в 1905 році, коли такий напій, як абсент був заборонений. Характерними особливостями напою вважаються його можливість «отримувати» білувато-молочний відтінок, у разі, коли тару з настойкою поміщають в холодильник або додають в неї лід. Цей «рецепт» обумовлюється характерною хімічною реакцією, яка відбувається з ефірними маслами (аніс сповнений таких масел).
Особливості складу настойки та методика застосування для лікування ряду захворювань
Розглянута в рамках даної статті настоянка знайшла широке застосування в так званої «народної медицини». Олії ефірні, якими може похвалитися рослина, що є в самих зернах анісу. Вони сприяють поліпшенню роботи травної системи. Крім цього вони працюють у ролі дезінфікуючих компонентів. Фахівці стверджують, що якщо приймати таку настоянку безпосередньо перед прийомом їжі всього в невеликій кількості, яке зазвичай не перевищує однієї столової ложки, то таким чином можна без зусиль позбутися від нав’язливих нападів діареї або обридлого запору. Кашель (мокрий чи сухий), бронхіти, ларингіти та інші хвороби без праці лікуються, якщо додати в популярні власноруч зібрані трав’яні збори (спеціальні чаї від даних захворювань) 5-10 крапель цього кошти, а також всього одну ложку меду. Подібні напої, якщо до них додати даний рецепт, потрібно вживати по два рази за день аж до повного одужання. Вони благотворно впливають на виведення мокротиння, а також усувають шкідливі бактерії і віруси.
Крім усього іншого, за допомогою анісової настоянки можна дещо зменшити менструальні болі у жінок, завдяки усуненню спазмів, а також зниження болю в нижній частині жіночого живота. В даному випадку потрібно приймати засіб до трьох разів за добу з допустимою дозуванням не більше однієї чайної ложки за один прийом. Можна застосовувати дану настойку з метою усунення проявів неприємного та дратівної багатьох запаху з ротової порожнини. Деякі характерні проблеми, які можуть трапитися з вашими яснами, також вдається успішно вирішити, якщо розвести 20 крапель засобу з однією стопкою (можна більше – залежить від бажаної концентрації) води. Отриманим розчином потрібно полоскати порожнину рота безпосередньо після того, як ви чистите зуби. Стан ваших ясен має покращитися через кілька таких прийомів, а запах також повністю зникне.
При ангіні можна полоскати рот, щоб швидше одужати. Рецепт простий: 50 грам настоянки потрібно розвести в теплій воді, і полощіть горло щогодини. Підсумком таких процедур стане звільнення гланд від утворився нальоту гною, а також прискорення процесу повного одужання. Анісова настоянка здатна допомогти всім жінкам в особливий період лактації. Приймати настоянку потрібно акуратно: потрібно 2 столові ложки кошти додати до звичайного чаю, розведеного з молоком. При подібній дозуванні концентрація будь-якого алкоголю буде на мінімальному рівні. Вона ніяк не в стані будь-яким чином заподіяти шкоду дитині і його матері.
Особливості застосування засобу
Зловживання даного лікарського настою здатне в деяких випадках призвести до виникнення згубної залежності. Втім, такий аспект справедливий для всіх без виключення алкогольних напоїв, створених на спирту або популярному в народі самогоні. Анісова настоянка буде не дуже корисна хворим, які мають схильність до різноманітних алергічних реакцій. Іноді відзначаються випадки анафілактичного шоку або задухи.
Також, якщо у вас підвищений рівень збудливості нервової іл виражена схильність до епілептичних припадків, то точно вживати анісовий настій не можна. Але це стосується також і інших алкогольних напоїв: йдеться про горілку, коньяк, лікери і т. д. Ще потрібно розуміти, що при використанні настоянки для шкірного розтирання можна застосовувати висококонцентрований складу. Такий підхід в змозі привести до появи опіків. Якщо ви лікуєте з допомогою анісової настоянки бронхіт або інші захворювання дихальних шляхів, то не можна перевищувати дозування й потрібно чітко дотримуватися запропонований рецепт. В іншому випадку є можливість не тільки не допомогти, але навіть зашкодити ситуації.
Особливості приготування
Приготування настоянки – процес не важкий. Потрібно взяти ложку анісу (чайну) і стільки ж кмину. Також знадобитися 2 бадьяна (зірочки). Можна взяти 0,5 л. алкоголю (самогон, спирт, горілка). Крім цього необхідна чайна ложечка цукру або фруктоза. Для приготування настоянку спеції відправляємо в прозору ємність (бажано банку) і заливаємо алкоголем. Наполягати напій до його приготування слід в темному місці протягом двох тижнів. Можна очистити алкоголь вугіллям з наступним фільтруванням через марлю. Напій можна підсолодити для додання приємного смаку. Після кількох днів «відпочинку» можна приймати настойку в охолодженому вигляді.
