Аритмія при тонзиліт: діагностика, наслідки

Тонзиліт (запалення піднебінних мигдалинах) — небезпечна вірусна хвороба, що може перерости в хронічну форму і загрожує серйозними ускладненнями. Наприклад, аритмія, як ураження серцево-судинної системи, а також пієлонефрит, абсцеси. Тому при перших ознаках тонзиліту слід негайно звернутися до лікаря і суворо дотримуватися його призначень.

Симптоматика

за Причиною тонзиліту є патогенні бактерії (стрептококи і стафілококи), аденовіруси, грибки-кандиди, віруси герпесу, хронічне запалення ЛОР-органів, захворювання порожнини рота. Недуга розрізняють гострий і хронічний. Обидві форми недуги можуть супроводжуватися аритмією. Ознаки, залежно від форми хвороби, такі:

ФормаСимптомыОстраяИначе ангіна. Основна ознака — сильний біль у горлі. Температура підвищується до 39-40 градусів (інколи вище) і погано збивається. Мигдалики гіпертрофовані, почервонілі. З’являється гнійний наліт сіро-жовтого кольору. Збільшені підщелепні лімфовузли. Сильна слабкість і головний біль. Нежить і кашель можуть бути відсутніми.ХроническаяПрисущи періоди загострення і «затихання». Загострення відбувається при переохолодженні в холодну і сиру погоду, на тлі ГРВІ, при вдиханні холодного повітря або при вживанні холодних напоїв і їжі. Недуга проявляється болем у горлі. У гортані дере, відчувається сухість, з’являється неприємний запах. Температура трохи підвищується (до 37,5 градусів) і довго тримається. З’являється втома, порушується сон. Може відмічатися біль у підщелепних лімфовузлах і аритмія.

Діагностика і лікування

Діагностикою та лікуванням тонзиліту займається лікар-отоларинголог (ЛОР). Він вислуховує скарги пацієнта, оглядає горло на визначення характерних симптомів (почервоніння мигдаликів, наліт на них, набряк). Направляє на аналізи крові і мазки з мигдаликів для визначення виду патогенної бактерії та чутливості до антибіотиків. При скаргах на аритмію ЛОР направляє до кардіолога. Лікування тонзиліту залежить від форми захворювання:

  1. Гостра форма. Обов’язково призначаються антибіотики («Еритроміцин», «Аугментин», «Зиннат», «Цефуроксим», «Котримаксозол»). Для зняття запалення, болю і набряку застосовують спреї і смоктальні таблетки («Ангилекс», «Інгаліпт», «Септефрил», «Фарингосепт»). Щоб краще вимивався наліт з мигдаликів, застосовують полоскання з відвару ромашки, звіробою, календули або розчин фурациліну. Допоможуть інгаляції.
  2. Хронічна форма. Оскільки уражені мигдалини стають постійним джерелом інфекції в організмі, що спричиняє серйозні ускладнення для інших органів і систем, їх бажано видалити з допомогою тонзилектомії. Проводиться стаціонарно післяопераційних ускладнень майже немає.

Ускладнення тонзиліту

Ускладнення тонзиліту.

Хронічний тонзиліт викликає псоріаз, нейродерміт, червоний вовчак, поліартрит. Стрептококи можуть спровокувати очні хвороби, ураження легень та печінки, ендокринної та серцево-судинної системи. Особливо небезпечне ускладнення на серце, на тлі якого розвивається аритмія. В результаті діяльності стрептококів розвивається ревматизм, порок, міокардит, ендокардит.

Аритмія від тонзиліту

Аритмія характеризується порушенням частоти серцевих скорочень (ЧСС). Якщо з-за постійного вогнища інфекції при хронічному тонзиліті відбуваються збої в роботі серця, можуть виникати тахікардія (прискорене серцебиття) або брадикардія (ЧСС знижена). Основними симптомами є відчуття нестачі повітря, стомлюваність, болі в серці (з-за інтоксикації), коливання артеріального тиску. Після видалення мигдалин стан поліпшується.

Як попередити наслідки?

Щоб не було ускладнень, потрібно виконувати призначення лікаря і дотримуватися постільного режиму — переносити тонзиліт на ногах небезпечно. Слід укріплювати імунітет, відязикатися від шкідливих звичок, особливо паління. Отруйні речовини, що містяться в сигаретному димі, роблять мигдалини пухкими, а це сприяє розмноженню бактерій. Після перенесеного захворювання слід проконсультуватися у кардіолога і пройти обстеження серця.