Гельмінтозних захворювання опісторхоз відомо ще під назвою «котяча двуустка». Опісторхоз передається від людини до людини тільки у виняткових випадках. Які фактори сприяють зараженню описторхозом і які існують шляхи для передачі захворювання? Як уберегтися від зараження цим досить поширеним недугою?
Опісторхозом хворіють тільки в разі потрапляння яєць хробака в тіло людини.
Загальна характеристика хвороби
Збудники захворювання – паразитуючі мікроорганізми. Довжина плоских глистів (печінкова двуустка) 13 мм, ширина близько 3 мм. Повний цикл розвитку паразитів має потребу в зміні трьох господарів. Потрапляючи в організм, вони зосереджуються в шлунку, печінки та інших внутрішніх органах. Не отримуючи потрібного лікування, захворювання переходить в хронічну форму. Паразити харчуються з крові поживними речовинами, тому організм людини поступово слабшає.
Як опісторхоз передається від людини до людини?
Важливо знати, захворювання не передається повітряно-крапельним шляхом.
Зараження не може відбутися при прямому контакті з твариною, а також від людини до людини хвороба теж не передається. Але залишилися яйця глистів під нігтями (після контакту з твариною) можуть потрапити в організм разом з їжею. Як правило, личинки паразита, що викликає захворювання, живуть виключно в прісноводної риби сімейства коропових. Бувають випадки захворювання і хижої риби. Риби – прямі учасники зараження. Саме погано оброблена риба вважається головним джерелом зараження. Правда, говорити однозначно про шляхи передачі недуги не доводиться, адже риби переносять уже підготовлених до переходу шкідників.
З особини, зараженої паразитами, виходять яйця і разом з екскрементами потрапляють в навколишнє середовище. Так яйця виявляються в водоймі. Під впливом благополучного середовища продовжують розвиватися. Далі вони проходять певний шлях переходу від одного господаря до іншого. Завершальним «власником» паразитів стає людина, собака, кішка, свиня і дикі тварини.
Шляхи зараження описторхозом
- Розвиток личинок паразитів відбувається в сприятливій прісноводної середовищі. Їх заковтують молюски, личинки в них розвиваються і розмножуються. Потім вони залишають молюсків, готові до зустрічі з наступним господарем.
- Далі личинки проникають під шкіру рибам, там відбувається формування рухомий личинки. Далі вона вже готова до зустрічі з наступним господарем.
- При порушеною обробці риби при приготуванні паразити проникають в організм людини або тварини, локалізуються в жовчному, печінки, підшлункової. Вони харчуються поживними речовинами, тим самим руйнуючи імунну систему і провокуючи розвиток захворювань.
Як зрозуміти, що відбулося зараження?
Ознаки захворювання можуть не проявлятися досить довгий період часу. Проміжок часу від попадання паразита в організм до прояву зараження описторхозом становить 3 тижні. Весь цей період часу хвороба може себе не проявляти зовсім або заявити про себе дуже сильною алергічною реакцією.
Стійка життєдіяльність глистів в підшлунковій і жовчних протоках обумовлює хронічну форму перебігу патології. Основний прояв – запалення жовчного і підшлункової. Тому у людини з’являється нудота, постійна сухість в ротовій порожнині, печія. Поява необгрунтованої тривожності, стан депресії можуть супроводжувати людину, зараженого паразитами.
На ранній стадії розвитку хвороби симптоми такі:
- підвищена температура;
- розлад шлунку;
- больові відчуття в м’язах;
- нудота;
- при аналізі крові спостерігається лейкоцитоз.
Зараження описторхозом проявляється стрибками температури, збоєм травлення, больовими відчуттями.
За умов стрімкого розвитку спостерігається:
- напади болю в правому підребер’ї, що переходять на спину і ліву сторону;
- запаморочення;
- психологічні розлади;
- збільшення печінки.
Всі ознаки мають яскраве забарвлення. Бувають випадки, коли до вищеописаних симптомів приєднується збільшений і напружений жовчний міхур. Не можна при наявності подібної патології займатися самолікуванням. Терапія хвороби проводиться під чітким контролем фахівця. Всі медикаментозні препарати і народні засоби повинен призначати тільки лікар.
При несвоєчасному виявленні патології може розвинутися: абсцес печінки, дисфункція жовчного, холецистит, холангіт.
профілактичні заходи
Профілактика опісторхозу – це комплекс заходів, тісно пов’язаних між собою. Найголовнішим моментом є оцінка епідеміологічної ситуації на місцевості. Необхідно проводити санітарну пропаганду, підвищувати культуру населення. Решта профілактичні заходи нескладні, вони включають в себе:
- заборона на використання екскрементів для добрива;
- заборона на прийняття в їжу сирої, малосольной риби;
- дотримання правил термічної обробки риби;
- ретельна обробка кухонного інвентарю після приготування їжі;
- обов’язкове миття рук після приготування страв з риби.
Опісторхоз відноситься до тих захворювань, які краще попереджати, ніж згодом лікувати. Тому головним на всіх стадіях профілактичних заходів залишається забезпечення санітарної охорони водойм, просвітницька робота серед людей про санітарні норми і загальну культуру поведінки. Тільки суворе дотримання кожною людиною цих елементарних рекомендацій врятує багатьох від такої страшної хвороби.
