Гіпертонічний криз ? небезпечний стан, здатне спровокувати енцефалопатію, що характеризується сильним ураженням тканини головного мозку, розвитком набряку. Часто патологія розвивається безсимптомно, що погіршує ситуацію і позначається не тільки на стані мозку, але і інших органів. Лікування гіпертонічної енцефалопатії проводиться тільки в умовах стаціонару.

Гіпертонічна енцефалопатія як ускладнення гіпертонічного кризу

Під час кожного гіпертонічного кризу відбуваються порушення в головному мозку, які провокують енцефалопатію.

Під час гіпертонічного кризу артеріальний тиск підвищується до особливо високих показників і стає несумісним з можливостями організму. На кровоносні судини виявляється сильна навантаження, вони не справляються з натиском крові і кровопостачання мозку значно погіршується. Уражаються не тільки артерії, але і вени. Під час ЦК мозок уражається з таких процесів:

• Порушення цілісності кровоносних судин, з можливим розширенням і відмиранням стінок. Виникає крововилив.
• Потовщення стінок судин. Через підвищення маси стінок судин просвіт кровоносного русла стає менше аж до повного перекриття. Це призводить до ішемічного інсульту ? відмирання частини головного мозку через знекровлення.
• Набряк. Венозна кров застоюється в суджених судинах, що сприяє розвитку набряку навколишнього тканини.

При цьому судини деформуються, формується підвищена звивистість, звуження кровоносного русла. Порушується харчування мозкових ядер, тканина мозку не отримує необхідного харчування і стоншується. У пацієнта розвивається енцефалопатія, особливо при злоякісному перебігу гіпертензії. Кожен напад ЦК призводить до порушень в головному мозку, які перший час можуть бути непомітні.

Причини розвитку патології

Патології мозку можуть стати причиною розвитку гіпертонічної енцефалопатії.

Гіпертонічна енцефалопатія виникає з-за високого тиску, що підвищується з вродженим і набутим причин. До уроджених належать патологічні зміни кровоносних судин, наприклад, слабкість чи розширення певних ділянок. Придбані причини провокують судинні спазми, ішемію. До них відносять:

• гіпертонічний криз;
• гострий період хвороби нирок запального характеру;
• високий рівень холестерину або тромбоцитів в крові;
• патології мозку;
• вплив на організм алкоголю або наркотичних речовин;
• передозування ліків.

Тиск може бути постійно високим. При цьому стан пацієнта не погіршується, т. к. гіпертоніки звикають жити з високим АТ. Можливо різке підвищення показників артеріального тиску. Обидва випадки однаково небезпечні і здатні спровокувати енцефалопатію. При показниках артеріального тиску вище 165/95, йязикурність виникнення ускладнень підвищується у 4 рази. Тому підвищений тиск вимагає постійного контролю.

Група ризику

Енцефалопатія вражає до 15% пацієнтів віком до 45-ти років, які страждають на артеріальну гіпертензію. Під удар потрапляють гіпертоніки, нехтують контролем АТ. У цьому випадку енцефалопатія формується як ускладнення при гіпертонічному кризі. До групи ризику відносять людей, яким доводиться часто переносити стреси і навантаження на мозок, а також пацієнтів, які страждають захворюваннями ендокринної системи, нирок і феохромоцитомою.

Основні симптоми

Ускладнений ГК загрожує життю пацієнта і виникає при енцефалопатії, інсульту, серцевої недостатності, гематурії.

Енцефалопатію, що розвинулася як ускладнення гіпертонічного кризу, умовно ділять на 3 стадії. Симптомами 1-й стадії є швидка втома, розсіяна увага, запаморочення або болю в голові. При 2-й і 3-й стадіях виникає:

• вестибуломозжечковый синдром (порушується координація рухів, хода, з’являються часті запаморочення);
• екстрапірамідний синдром (пацієнт повільно рухається, нервово смикає головою і руками);
• псевдобульбарний синдром (пацієнт невиразно говорить, у нього спостерігаються різкі перепади настрою, під час ковтання починається кашель);
• судинна деменція (у пацієнта погіршується пам’ять, знижується концентрація уваги).

Методи діагностики

Діагноз встановлюють на основі скарг пацієнта, стійкого підвищення АТ, комплексного обстеження.

Якщо гіпертензивна енцефалопатія була діагностована до того, як розвився набряк мозку і був вражений мозочок, зміни в мозку можуть бути успішно усунені. Для постановки правильного діагнозу необхідно виключити наявність інсульту, енцефаліту або новоутворення в мозку. При підозрі на патологію головного мозку проводиться консультація невропатолога. В рамках діагностики застосовують УЗД і доплерографію. МРТ дозволяє визначити наявність атрофії або некрозу мозкової тканини, змін у будові звивин.

Особливості лікування

Енцефалопатію, що виникла внаслідок гіпертонії і гіпертонічного кризу, лікують комплексно, із залученням лікарів декількох спеціальностей. Правильна, своєчасно розпочата терапія дозволяє загальмувати розвиток патології, а на ранніх стадіях ? повністю відновити стан пацієнта. Лікування проводиться в умовах стаціонару, у відділенні інтенсивної терапії.

При ЦК необхідно швидко знизити показник ПЕКЛО. Пацієнтам похилого віку з хронічною гіпертонією тиск знижують поступово, приблизно на 25% у годину. Різкий перепад тиску призведе до погіршення стану людини і стимулює неврологічні симптоми. Щоб попередити набряк мозку, пацієнтові призначають сечогінні препарати і «Діазоксид». Гипертонику потрібно приймати ліки, що захищають клітини головного мозку («Пірацетам», «Церебролізин»), укрпляющие стінки судин («Цинаризин»), що розріджують кров («Курантил»). Під час лікування пацієнт повинен дотримуватись режиму дня і безхолестериновую дієту (стіл № 10), відязикатися від куріння, уникати стресів і будь-яких переживань.

Профілактика

Щоб не допустити виникнення енцефалопатії, необхідна профілактика гіпертонічного кризу і гіпертонії в цілому. Для цього слід не зловживати тваринними жирами, вести активний спосіб життя, уникати стресових ситуацій. Людям, страждаючим гіпертонією, потрібно контролювати АТ, періодично консультуватися з лікарем і не кидати прийом прописаних ліків, що регулюють тиск.