Надколінок або колінної чашечки – це овальна кістка, яка знаходиться в передній частині коліна. Її функції полягають у захисті самого суглоба, а також у збільшенні тяги м’язів. Але, не дивлячись на це, сама колінної чашечки є досить вразливою і може піддаватися різним хворобам, а також переломів. І якщо друге ніяк не можна передбачити або попередити, то розвиток захворювань можна вчасно помітити і почати лікування. Також, знаючи про можливі захворювання колінної чашечки, можна вжити заходів по профілактиці.

Практично всі хвороби колінної чашечки пов’язані з великою і інтенсивним навантаженням на суглоб. У деяких випадках – це вроджені патології, які обов’язково потрібно враховувати при бажанні займатися спортом або влаштуванням на роботу, де передбачаються фізичні навантаження.

Причиною болю в коліні можуть бути проблеми з колінної чашкою

Хондромаляція надколінка

Цей синдром являє собою виснаження або розм’якшення хряща в нижній частині колінної чашечки. У цьому місці хрящ дозволяє вільно ковзати компонентів суглоба про чашечку, забезпечуючи таким чином свободу рухів. Якщо ж хрящ починає деформуватися і втрачає свій амортизирующую здатність, то людина відчуває біль в нижній частині коліна, а також з боків від самої чашечки.

Хондромаляція надколінка відрізняється тим, що дане захворювання розвивається досить повільно, тому перші симптоми можуть бути практично непомітні. Хворий може списувати їх на втому після навантаження і т.п. Біль може бути як досить тривалої і ниючий, так і гострою. Найбільш вона виражена після підйому по сходах, присідань, бігу, спробі встати на коліна. Також дискомфорт відчувається після тривалого перебування в сидячому положенні. При згинанні можна почути легке потріскування або клацання.

Хондромаляція надколінка може бути викликана вродженими особливостями будови колінної чашечки або ж травмою коліна. Також серед причин лікарі називають дисбаланс в силі м’язів стегна – коли м’язи зовнішньої частини стегна сильніше, ніж внутрішньої. До факторів ризику відносяться і заняття такими видами спорту як футбол, лижі або їзда на велосипеді.

Хвороба може вражати як нижню частину, так і верхівку надколінника

Якщо хондромаляція надколінка діагностована на ранньому ступені розвитку, то лікування складається з прийому протизапальних препаратів, зменшення навантаження на хвору ногу і реабілітації за допомогою ЛФК. Також може знадобитися прийом ліків, які сприяють відновленню хрящової тканини. Якщо ж хвороба є запущеною, то буде потрібно операція, під час якої хворому можуть імплантувати хрящ в наколенник або ж налагодити баланс м’язів стегна. Після цього буде потрібно період реабілітації.

остеохондропатия надколінка

Дана хвороба ще має назву остеохондрит надколінка і являє собою патологічні зміни в колінної чашечки (верхівка надколінка або низ), при яких на ній з’являються болючі нарости (остеофіти). При цьому зона суглоба може набрякати, при натисканні на неї людина відчуває біль. Суглоб може видавати хрускіт, рухи стають обмеженими, хворий виражено кульгає.

В процесі діагностики, на рентгені або МРТ видно, що уражена верхівка надколінка або ж нижня частина.

Остеохондрит частіше з’являється в підлітковому віці – в період, коли скелет дитини ще розвивається і є не пристосованим до сильних фізичних навантажень. Тому ризик розвитку остеохондріта є у тих дітей, які інтенсивно займаються в спортивних секціях.

Лікування полягає в зниженні активності і навантаження на коліно (в тому числі і за допомогою бандажів), а також в прийомі протизапальних препаратів, і реабілітації за допомогою занять ЛФК. Якщо протягом трьох місяців поліпшень не спостерігається, то може бути призначена операція. Під час неї верхівка надколінка буде врятована від остеофитов, які і є причиною болю. Саме остеофіти можуть бути причиною окостеніння суглобових компонентів. Вони призводять до звуження суглобової щілини, тому рухливість коліна стає обмеженою, хворий скаржиться на окостеніння.

Фото зміщеною чашечки при підвивихи

підвивих надколінника

Наколенник, не дивлячись на свою рухливість, добре пов’язує м’язи гомілки і передньої поверхні стегна. У нормі, він міцно утримується на своєму місці. Але в результаті розвитку патологічних процесів або травми він може втратити своє природне положення, тобто виникає зміщення надколінка. До таких зсувів відносять підвивих і вивих наколінника.

Підвивих відрізняється від вивиху тим, що відбувається часткове зміщення колінної чашечки – при цьому точки дотику кісток зберігаються. Зовні це також може бути помітно – чашечка займає неприродне положення щодо початкового. Також людина відчуває гострий біль в коліні, неможливість зігнути або розігнути ногу. Коліно набрякає, можлива поява гематоми.

Якщо є підозра на підвивих, то ні в якому разі не можна намагатися вправити суглоб самому. Необхідно максимально знерухомити ногу, прикласти холодний компрес і доставити хворого до лікаря.

Лікування буде полягати в знеболюванні і зняття запалення, також обов’язково будуть застосовуватися процедури реабілітації з ЛФК, але можливо також і тимчасове знерухомлення кінцівки. Також лікар обов’язково направить пацієнта на МРТ або комп’ютерну томограму для з’ясування стану м’яких тканин коліна – адже при підвивихи можливо – в тій чи іншій мірі – пошкодження зв’язок або сухожиль.

Фото остеофитов, який можуть привести до окостеніння

Гіперпрес надколінка

Даний синдром з’являється, якщо колінної чашечки починає рухатися в неприродному для неї положенні і треться об стегнову кістку. Через це руху починають доставляти біль, виникає запальний процес. Особливо різкою біль буде при активному русі або ж після довгого перебування в сидячому положенні. Якщо хворобу не лікувати на ранньому ступені, то суглобовий хрящ може почати стиратися, що призведе до появи інших хвороб.

Лікування Гіперпрес полягає в носінні бандажа для правильного розташування колінної чашечки, прийомі знеболюючих і протизапальних засобів. Також лікар може призначити спеціальні супінатори, які в деякій мірі знімають навантаження з колінного суглоба.

Хронічна нестабільність надколінка

Дане захворювання виникає як наслідок проблем зі зв’язками або сухожиллями, які утримують колінний суглоб в природному положенні, або ж – як наслідок гострого вивиху суглоба (якщо лікування пройшло не надто вдало). При цьому хворий відчуває дискомфорт в районі коліна, скаржиться на відчуття деякої «розпущеності», боїться повноцінно опертися на ногу. Нестабільність проявляється досить відчутною ступеня зміщення колінної чашечки назовні (латерпозіція надколінка). Таке захворювання істотно обмежує фізичні можливості пацієнта, він не може вести колишній активний спосіб життя.

Нестабільність надколінка лікується за допомогою ЛФК і носіння спеціальних бандажів. Такий бандаж повинен підтримувати надколінок в оптимальній фізіологічній позиції. Притому, що хворому рекомендується ЛФК, то на заняття звичайним спортом накладається заборона. При латерализации надколінка коліно не можна перевантажувати тривалої ходьбою або знаходженням в стоячому положенні, підйомом важких предметів. Також паралельно проводиться лікування того захворювання, що призвело до нестабільності.

Якщо ж подібні дії не надали належного ефекту, то проводиться корекція положення колінної чашечки за допомогою оперативного втручання – так званий рилізинг колінного суглоба. Після операції протягом місяця хворий повинен носити спеціальний бандаж, який паралізує коліно. Потім його знімають і починають поступову процедуру відновлення нормальної роботи коліна. Пам’ятайте, що рилізинг і інші оперативні втручання застосовуються тільки в крайньому випадку, якщо традиційні методи лікування синдрому є марними.

Фото бандажа при нестабільності колінної чашечки

Латералізація колінної чашечки може бути і вродженою, її можна виявити у дитини, коли він почне ходити – його ходьба є сталою, дуже часто падає. Також вродженої є і така аномалія як дольчатий надколінок – він складається з декількох окремих частин, але при цьому зберігається його нормальний розмір. Такий надколінок не потрібно лікувати, але необхідно враховувати, що подібна будова може стати в майбутньому ризиком для травматизації або розвитку артрозу. Тому інтенсивні заняття спортом для таких людей протипоказані.

перелом надколінка

Такий тип травми є досить рідкісним і вимагає тривалого і копіткого лікування. Деякі ознаки перелому чашечки є також і симптомами перелому самого суглоба, і при цьому важливо вчасно помітити відмінності. Як і при звичайному переломі, коліно опухає, відчувається гострий біль – особливо при спробі випрямити ногу або спертися на неї. Відмітною ознакою ураження саме надколінка є деформація чашечки або її зміщення в сторону. Також в місці перелому з’являється гематома, яка згодом поширюється в сторону гомілки.

Головним завданням на етапі надання первинної допомоги є повне знерухомлення кінцівки. Можна також прикласти холодний компрес для полегшення болю.

Для лікування перелому надколінка застосовується така процедура як остеосинтез – це оперативне втручання, під час якого уламки кісток з’єднуються між собою за допомогою спеціальних кріплень. За допомогою остеосинтезу забезпечуються необхідні уязика для зрощення кісткової тканини і правильного анатомічного положення її частин.

Остеосинтез передбачає скріплення частин тканини за допомогою металевих або пластикових деталей. Кріплення для остеосинтезу виготовляються з таких матеріалів, які не будуть схильні до корозії всередині коліна. Після того, як перелом зростеться, ці деталі можна буде видалити, зняти шви. Несвоєчасне видалення деталей остеосинтезу і швів загрожує появою запальних і гнійних процесів.

Ось так виглядає кріплення для остеосинтезу надколінника

Також лікарі вказують на те, що чим швидше була проведена процедура остеосинтезу при переломі – тим більша йязикурність на успішне зрощення і відновлення кісткової тканини. Адже з часом осколки буде важче наблизити один до одного, почнеться процес окостеніння.

Остеосинтез не вимагає накладення гіпсу поверх перелому і дозволяє домогтися зрощування частин за досить короткий термін. Практично відразу після зняття кріплень можна починати процес реабілітації з використанням методів ЛФК.

Операція по проведенню остеосинтезу може проходити під загальним наркозом або місцевим. Також варто пам’ятати, що остеосинтез протипоказаний при проблемах з органами дихання, серцево-судинною системою, інфекційних захворюваннях і туберкульозі.