Циститом називається запальний процес у сечовому міхурі, викликане патогенною або умовно-патогенною флорою. Найбільш часто збудниками захворювання є стрептококи і стафілококи, проте можлива участь таких бактерій, як кишкова паличка, гонококи та інші специфічні венеричні збудники.
Хворіти даною хворобою можуть обидві статі, проте жінкам лікування циститу потрібно набагато частіше. Це пов’язано з анатомічними особливостями уретри. В жіночому організмі вона являє собою короткий, але широкий канал, по якому інфекційні збудники легко добираються до сечового міхура.
Коли потрібно йти до лікаря?
Перш ніж звернутися до лікаря, слід ретельно оцінити свій стан. Запалення сечового міхура може бути гострим або хронічним. При хронічній формі дівчина, як правило, вже готова до загострень і відразу дізнається патологію.
В клінічній картині захворювання присутні наступні симптоми:
загальні ознаки нездужання (підвищення температури, слабкість, запаморочення, можлива нудота та блювання);
- різі при сечовипусканні;
- болючість у нижній частині живота;
- почастішання сечовипускання (аж до походів в туалет кожні 15 хвилин);
- зміна кольору сечі (якщо цистит у жінок викликане специфічними збудниками, то будуть характерні ознаки).
Захворювання у жінок часто супроводжується ураженням репродуктивних органів, але може бути і ізольованим. При ураженні сечовидільного тракту венеричними агентами характерно прогресування патології. Тобто, при відсутності лікування процес втягуються нові органи. Саме тому з циститом йти до лікаря слід якомога швидше. Інакше з’являється високий ризик хронізації запального процесу, а також ураження маткових труб і яєчників, що може призвести до безпліддя.
До якого лікаря треба йти?
До якого лікаря звертатися з даною патологією, що може викликати питання.
Фахівців, які можуть допомогти, кілька:
- Терапевт. Якщо жінка не впевнена, яка хвороба її турбує чи не знає куди йти, то слід проконсультуватися з лікарем терапевтичного профілю. Кваліфікований фахівець відразу знайде у жінок з циститом характерні ознаки патології і призначить відповідні аналізи. Після виявлення збудника лікар випише потрібні антибіотики.
- Уролог. Багато вважають, що даний лікар займається тільки чоловіками, що абсолютно невірно. Урологія – це комплексна наука, яка включає в себе вивчення чоловічої репродуктивної системи та сечовидільної системи обох статей. Тому жінки можуть йти на прийом до уролога, якщо підозрюють у себе цистит.
- Гінеколог. Розмірковуючи про те, який лікар лікує цистит, дівчата рідко згадують лікаря гінекологічного профілю, хоча він часто є ключовим фахівцем для даної інфекції. Звертатися до нього слід при наявності ознак ураження репродуктивних шляхів, під час вагітності або якщо у жінки є хронічне гінекологічне захворювання.
Кожен з перерахованих фахівців володіє навичками в лікуванні запального процесу сечового міхура. Однак найчастіше даною патологією займається лікар терапевтичної спеціальності.
Принципи лікування захворювання
При циститі лікар спочатку проводить комплекс діагностичних заходів, головним з яких єыявление збудника запального процесу. Одночасно з цим проводиться тест на чутливість до антибіотиків. Саме ці препарати є основою терапевтичних заходів при даній патології. Причина проведення тесту полягає в тому, що кожен інфекційний агент чутливий і резистентний до певного ряду антибактеріальних препаратів.
Додатково можуть призначатися препарати симптоматичного та патогенетичного дій. Наприклад, протизапальні засоби. При стиханні гострого процесу дівчатам з циститом можуть призначати фізіотерапевтичні процедури. Вони потрібні для запобігання рецидиву та усунення будь-яких наслідків запалення.
Абсолютно протипоказана при циститі народна нетрадиційна медицина. Рослинні засоби володіють протизапальним ефектом, тому знімуть клінічні прояви захворювання, однак не позбавлять від нього. Особливо небезпечне самолікування при ураженні специфічними венеричними збудниками.
Цистит у жінок лікар лікує протягом одного-двох тижнів, після чого проводиться повторна діагностика. Якщо збудник не виявляється і відсутня клініка патології, то прийом антибіотиків припиняється. Якщо протягом декількох днів після початку лікування немає позитивних зрушень, то препарат замінюється на інший.