Кульбаба – лікарська рослина сімейства складноцвітих. Це невибаглива і поширена рослина, навесні одним з перших починає радувати погляд своїми яскраво-жовтими квітками. У деяких видів кульбаби цвітіння триває все літо, хоча найчастіше зустрічається рослина, що цвіте тільки в травні-квітні. У кульбаби добре розвинена розетка прикореневих листків, гіллястий стрижневий корінь і великі, яскраво-жовті суцвіття-кошики.

Загальні відомості

Листя, квіти і корені кульбаби містять масу корисних речовин, тому рослина вже давно знайшло застосування в народній медицині та кулінарії. Так, в коренях кульбаби до осені накопичується до 40% інуліну. Це органічна речовина з групи полісахаридів, що застосовують у медицині як замінник цукру і крохмалю при цукровому діабеті, і препарати з кореня кульбаби мають солодкуватий і гіркий присмак одночасно.

В коренях і листках рослини містяться вітаміни, залізо, калій, кальцій, фосфор, гіркий глікозид, органічні кислоти, смоли. Коріння деяких видів рослини багаті каучуком, тому селекціонери працюють над створенням сорту каучуконосних кульбаб.

З висушених коренів кульбаби готують відвари, підсилюють секрецію травних залоз, і мають жовчогінну дію, благотворно впливає на печінку. Настоянка з кореня кульбаби знімає спазми, надає кровоочисний і послаблюючу дію, покращує апетит.

Кульбаба використовують не тільки в народній медицині, але і в кулінарії. З його листя і стебел, багатих вітаміном В2 і каротином, готують салати і борщі, смажені корені є замінником кави, квітки йдуть на варення, вино і навіть на «мед» з кульбаб.

Застосування кульбаби в лікувальних цілях

Коріння кульбаби заготовляють восени, а для отримання екстракту викопують коріння з листками ранньою весною, до початку цвітіння. Сировина спочатку зав’ялюють, а потім сушать у спеціальних сушарках або на відкритому повітрі.

Настойки і відвари з кульбаби застосовують:

• Для поліпшення кровообігу;
• Для нормалізації секреторної діяльності;
• Як сечогінний і очисний засіб;
• Для видалення каменів з нирок;
• Для поліпшення роботи серцево-судинної системи та кровообігу;
• Для схуднення;
• Для нормалізації рівня цукру в крові.
• А так само, для лікування:
• Ниркових хвороб;
• Цирозу печінки;
• Хвороб щитовидної залози;
• Хвороб суглобів;
• Бронхіту;
• Грипу;
• Діабету;
• Гіпертонії;
• Жовтяниці;
• Безсоння;
• Геморою.

Рецепти

Наведемо кілька рецептів настоянок з кульбаб на горілці або на спирту, які не складно зробити в домашніх умовах.

Рецепт 1.

Настоянка з листя кульбаби на горілці або на спирту. Беремо 200-300 грам листя, і 1 літр горілки або спирту.

Листя для цих цілей збирають до появи квіток. Їх промивають, просушують, закладають в трилітрову банку і заливають спиртом або горілкою. Посуд ставлять у темне прохолодне місце на 15 днів. Потім настоянку проціджують і розливають по пляшках або флаконам. Спиртову настоянку, так само, як і настоянку на горілці, можна зберігати не більше двох років.

Застосування: 2 рази на день за 30 хвилин до їди, по 15-20 крапель. Застосовують цей зілля від самих різних захворювань, в тому числі і для розтирання суглобів при ревматизмі.

Для лікування суглобів при ревматизмі препарати з кульбаби можна застосовувати і зовнішньо і внутрішньо, оскільки при цьому захворюванні хвороботворні бактерії поширюються по всьому організму, осідаючи, в основному, в хрящових тканинах суглобів. Ззовні суглоби можна натирати спиртовим або горілчаним настоєм, а вживати настойку внутрішньо у вигляді крапель.

Рецепт 2.

Настоянка на горілці з квіток кульбаби. Для цього нам знадобиться: 1 стакан квіток кульбаби, 1 літр горілки або спирту.

Приготування: квітки промиваємо, сушимо і закладаємо в трилітрову банку. Заливаємо горілкою або спиртом, накриваємо кришкою, ставимо в темне і прохолодне місце на 3 тижні. Після чого квіти видаляємо, настоянку проціджують і застосовуємо за призначенням – для лікування суглобів, подагри, м’язових болів.

Настойкою розтирають болючі місця до легкого печіння, потім це місце обертають лляною тканиною, загортають вовняною тканиною і гріють кілька годин.

Рецепт 3.

Настоянка з коріння кульбаби на горілці або на спирту. Корінь кульбаби потрібно промити і просушити, а потім пропустити через м’ясорубку або змолоти в кавомолці. 100 грам подрібненого кореня заливають літром горілки або спирту, накривають кришкою і ставлять в прохолодне місце. Настоянка повинна стояти 2 тижні, і в цей час її необхідно час від часу збовтувати. Через 14 днів настойку проціджують, застосовують для лікування внутрішніх органів. Приймати настоянку потрібно 3 рази в день по 30 крапель за 30 хвилин до їди.

Рецепт 4.

Сироп з кульбаби на горілці. Спочатку потрібно приготувати сироп з усього рослини повністю – квіток, листя, коріння. З них потрібно віджати сік, змішати його з цукром у пропорції 1х1, а потім додають горілку в співвідношенні 1: 10 і настоюють два тижні. Отриманий напій зберігають у холодильнику і застосовують для лікування і загального зміцнення організму. Ця настоянка може зберігатися до трьох років.

Приймають її 2-3 рази в день по чайній ложці – перший прийом натщесерце, решту – за 5-10 хвилин до їди.

Протипоказання

Відвари, настоянки та мазі, приготовані з застосуванням кульбаб не можна приймати алергікам, вагітним і годуючим жінкам, особам, у яких відзначається індивідуальна непереносимість препарату. Не можна приймати відвари з кульбаб при холангіті, непрохідності кишечнику, закупорки жовчних шляхів.

Кульбаба протипоказаний особам, які мають схильність до діареї, при гастриті з підвищеною кислотністю і при виразках. Настоянка з кульбаб сприяє виділенню шлункового соку, тому тим, хто бажає схуднути, від неї краще відязикатися.