Запорукою успішного ендодонтичного лікування є якісне пломбування каналу. Якісним можна назвати лише таке пломбування, при якому досягається повноцінна герметизація всієї системи розгалуження каналу, забезпечуючи ізоляцію порожнини зуба від періодонта.

Пломбувальний матеріал за межами зубного каналу

Особливості підбору пломбувального матеріалу

Для отримання необхідного результату при пломбуванні слід враховувати наступні фактори:

• потрібно використовувати кращий за биосовместимости матеріал;
• потрібно дотримуватися правил обробки каналу щоб уникнути поширення інфекції;
• обтурирован повинен бути не тільки основний канал, але і його відгалуження;
• пломбувальний матеріал не повинен розсмоктуватися в каналі.

Далеко не кожен матеріал підходить для таких вимог. До недавнього часу кореневі канали пломбувати цінкевгенольнимі пастами, але така методика мала свої істотні недоліки. Паста не дозволяла запломбувати всі розгалуження каналу, залишаючи порожнечі. Тим самим всередині неї розвивався інфекційний процес, який поширювався на систему періодонта. До того ж паста мала значну усадку, а це означало, що кореневе освіту доведеться з часом перелечивать.

Щоб знайти потрібний матеріал для якісної обтурації, лікарі висунули кілька вимог.

Матеріал для пломбування повинен:

• бути повністю біосумісним;
• з мати зайвої усадкою;
• володіти бактеріостатичний ефект;
• бути стійким до різного роду рідин;
• давати хороше зчеплення з тканинами зуба;
• створювати уязика герметичного пломбування;
• бути ретгенокнтрастіруемим;
• легко виводитися з порожнини каналу (при необхідності).

Сьогодні використовують декілька видів матеріалів для пломбування кореневих утворень: кореневі тверднуть цементи, пластичні матеріали (гутаперча) і металеві штифти.

Біль після пломбування може бути через неправильно пролікованих каналів

У зв’язку з тим, що ідеального матеріалу на сьогоднішній день не існує, прийнято комбіноване використання штифтів з пастами.

Обтурація каналу: як має бути

Від того, як буде запломбований канал зуба, буде залежати результат лікування.

Багато років існувало декілька думок про те, до якого рівня слід проводити пломбування:

• якщо зуб життєздатний, то матеріал слід виводити до верхівки;
• в мертвому зубі краще проводити виведення пломбувального матеріалу за верхівку кореня;
• багато лікарів приходять до висновку, що пломбування кореневих утворень далі рівня апікального отвору може спровокувати запальний процес в періодонті.

Підготовлені канали для пломбування

В результаті думку фахівців зійшлося на тому, що пломбувати канал слід по його робочої довжині до рівня верхівкового отвору.

Вихід пломбувального матеріалу за верхівку кореня здатний викликати тривалі болі аж до невралгії.

Що робити, якщо пломбувальний матеріал вийшов за межі каналу

В силу недосвідченості або неуважною роботи лікаря трапляється, що пломбувальний матеріал вийшов за межі каналу. Що робити в такій ситуації лікар повинен вирішити виходячи з розвилися ускладнень. Швидше за все, це буде розтин каналу.

Якщо під час лікування дотримувалися всіх правил медикаментозної та інструментальної обробки кореневих утворень, то ризик виникнення інфекції досить невеликий, і пацієнта після пломбування не турбуватимуть болі.

При надмірному виведенні матеріалу і проникнення мікробних організмів, пацієнту доведеться проводити лікування повторно.

Для цього канал розкривається, проводять промивання антисептичним розчином, а потім закладають в нього ліки. Якщо ж спостерігаються важкі наслідки первісного лікування, то без хірургічної допомоги не обійтися.

Правильна методика пломбування

Існує багато способів пломбування кореневого освіти: латеральна конденсація гутаперчі, вертикальна конденсація розігрітій гутаперчею, метод безперервної хвилі, використання системи Termafil. Однак, кожен з цих методів містить у собі загальну послідовність дій.

Будь-яке пломбування повинно включати наступні кроки:

• Видалення всіх розм’якшених тканин емалі та дентину, доцільним є розширення порожнини для поліпшення доступу до усть каналу.
• Витяг пульпи зуба.
• Вимірювання довжини всіх кореневих каналів.
• Обробка стінок каналу і розширення його діаметра за допомогою інструментів.

Лікування під мікроскопом гарантує якість пломбування

Для досягнення кращого результату по наростаючій застосовуються файли різних діаметрів. На цьому етапі лікування зазвичай використовується техніка «step back» – повернення до інструменту на діаметр менше, для якісного очищення стінок каналу.

Як тільки лікар зробив обробку кореневих утворень, він приступає до пломбування. Щоб уникнути помилок, робоча довжина каналу ще раз змиритися апекслокатором, необхідний інструмент залишають всередині кореня, і проводиться прицільна рентгенографія.

Після завершення пломбування, роблять контрольний знімок, щоб переконатися, що матеріал дійшов до верхівки кореня.

На зуб накладається тимчасова пломба, і після закінчення двох-трьох днів вона змінюється на постійну.

Якщо якась із цих послідовностей порушена, то присутня висока йязикурність того, що пломбувальний матеріал вийде за верхівку каналу. А це може викликати сильні болі в зубі, запалення і хворобливі відчуття в яснах, а при відсутності своєчасного лікування не виключено і утворення гною.

Помилки при пломбуванні

Ендодонтичне лікування – досить складна процедура. Для успішного проведення слід пам’ятати про три принципи: правильна обробка, якісна асептика, надійна герметизація.

На кожному з етапів лікар здатний допустити чимала кількість помилок:

Перфорація зуба – при відсутності правильної інструментальної обробки та розширення, є ризик пошкодити стінку або дно кореневого каналу. Відбувається це, в більшості випадків, через погане уявлення про анатомічну будову коренів і порожнини зуба. Неякісна обробка є результатом неправильного вибору розміру інструменту. Невідповідність діаметру файлу або РИМЕРА діаметру каналу здатне зашкодити верхівковий отвір або залишити на стінках скупчення дентинних тирси.

Перфорація зуба інструментом

Відлам ендодонтичного інструменту – це ускладнення виникає при порушенні техніки і послідовності застосування файлів і РИМЕРА або при використанні тупого пошкодженого інструменту. Відлам може статися як при ручному, так і при машинній обробці. Для попередження такого роду ускладнення лікар повинен перед прийомом перевірити всі інструменти і переконатися в їх функціональності.

Шматок інструменту в каналі

Неправильне розширення каналу і його пломбування. Для досягнення якісної обтурації, канал має бути розширений до оптимального діаметру. Щоб уникнути утворення пустот і подальшого інфікування каналу необхідно надати форму, зручну для заповнення матеріалом. Не варто забувати про те, що канали, запломбовані однієї пастою, що не будуть мати достатню герметизацією, і з часом в матеріалі будуть утворюватися пори.

Профілактика помилок та ускладнень

Часті випадки ускладнень ендодонтичного лікування абсолютно не означають, що не можна уникнути помилок з боку лікаря. На кожному етапі стоматолог повинен контролювати свою роботу.

Щоб уникнути пошкодження стінок і дна кореня необхідний правильний доступ до каналу, який забезпечить хороший огляд і контроль за введенням інструменту. При використанні ендодонтичного наконечника повинно проводитися регулювання кількості обертів, а також враховуватися вісь зуба при поворотах інструменту.

Всі інструменти, що застосовуються під час лікування, слід ретельно обробляти і перевіряти перед використанням.

Рімери для очищення каналів

Розкручені, тупі, вигнуті рімери і файли підлягають утилізації.

Після ретельної обробки каналу необхідно провести промивання за допомогою розчину антисептика. Це допоможе уникнути ризику інфікування та розвитку прихованого запального процесу.

Щоб не вийти за межі кореня при пломбуванні, не варто забувати про контроль за допомогою рентген-знімка. Будь-який матеріал, який використовується для лікування каналів, є рентгеноконтрастним. Тому знімок з точністю покаже, як розподілилася паста всередині кореня.