Поліпи в підшлунковій залозі: причини, симптоми, лікування

Поліпи є нарости, розташовані на слизових порожнистих органів. У підшлункової же порожнини вони відсутні, а це означає, що у неї за визначенням не може бути поліпів. Однак в медицині використовується термін «поліп підшлункової залози». Спробуємо розібратися, що він означає.

У деяких випадках поліпи можна виявити в протоці підшлункової. Вони себе практично ніяк не проявляють і їх дуже важко виявити навіть на УЗД. Такі пухлини доктора зазвичай називають кістою.

Особливості поліпів підшлункової залози

Поліпи – доброякісні пухлини. Вони не ростуть швидко і не утворюють метастази. В підшлункової вони взагалі зустрічаються дуже рідко. За статистикою, ці новоутворення можна зустріти у трьох осіб з одного мільйона.

Поліпи в підшлунковій залозі має такі особливості:

  • слабка симптоматика;
  • немає схильності до зростання;
  • утворюється тільки в протоці підшлункової.

Хоча шанси заразитися даною патологією вкрай малі, все одно не завадить ставитися до свого здоров’я з уважністю. Бажано частіше проходити лікарські профілактичні обстеження, щоб зменшити йязикурність появи новоутворень.

Причини утворення поліпів:

  • наявність псевдокісти (утворюється у перехворілих панкреатит);
  • вроджена патологія;
  • фіброз тканин внутрішніх органів;
  • здавлювання підшлункової органом або рубцем великого розміру;
  • важкі каліцтва фізичного характеру;
  • перенесені інфекційні хвороби.

Іноді пухлини можуть з’являтися у пацієнтів, які заразилися паразитами. Наприклад, такими як ехінокок.

Чим кіста відрізняється від поліпа

Іноді поліп помилково діагностується, як кіста. Остання схожа на своєрідні резервуар, наповнений рідиною і обмежений тканиною. Відмінні риси:

  • кіста утворюється з тканин залози (зазвичай це вроджене захворювання);
  • поява кісти іноді провокується різними інфекціями;
  • може сформуватися при закупорці проток деяких внутрішніх органів.

Загальний показник – існує йязикурність одночасної появи кісти і поліпів. Відбувається це зазвичай після важких травм або коли людина перевантажувати себе фізичними навантаженнями. Це може бути як важка робота, так і спортивні заняття (особливо в тренажерному залі).

Симптоматика поліпів підшлункової

Зазвичай все пухлини підшлункової залози доброякісного характеру не мають яскраво виражених симптомів. Це стосується не тільки кіст. Симптоматика починає з’являтися, як тільки пухлини збільшуються в розмірах.

Основні симптоми:

  • Пацієнт іноді відчуває біль через тиску на розташовані поруч з поліпом внутрішні органи. Біль ниючий, постійна, характер її змінюється, коли людина змінює положення тіла.
  • Біль буде проявляти себе в залежності від локалізації новоутворення. Наприклад, якщо поліп розташований в тілі органу, то хворіти буде верх живота, якщо в хвості, то больові відчуття будуть спостерігатися в лівому підребер’ї, а якщо в голівці – то в епігастрії.
  • Якщо у людини організм виробляє занадто багато інсуліну, то у нього спостерігається пітливість, слабкість. Пацієнт стає дуже дратівливим, відчуває прискорене серцебиття.
  • Коли організм виробляє багато глюкагону, людина дуже швидко втрачає вагу. У нього з’являються симптоми анемії. Мова стає яскраво-червоним і гладким. В паху, а також в області стегон з’являється висип. У пацієнтів можуть з’явитися такі патології, як гінгівіт, стоматит, вагініт. Крім того, діабет також є симптомом наявності пухлини, яка виробляє глюкагон.

Інші симптоми підшлункової:

  • діарея;
  • слабкість, перестомлюваності;
  • болю вгорі живота;
  • температура;

Потрібно звернути увагу на те, що подібна симптоматика проявляється при досягненні пухлиною великих розмірів. Якщо ж поліп маленький, то виявити його можна тільки випадково на УЗД.

Якщо пацієнт спостерігає у себе помітне погіршення загального стану, часті болі, а також інші дискомфортні відчуття, рекомендується негайно проконсультуватися з лікарем. Лікар проведе обстеження і призначить лікування, щоб попередити можливі ускладнення.

Дуже рідко, але трапляється, що поліп на підшлунковій залозі виростає до дуже великих розмірів, що навіть випирає з тіла людини, деформуючи внутрішні органи. Таке відбувається тому що хворі не звертають увагу на свою патологію. Тут призначається негайне хірургічне втручання.

діагностика

Щоб виявити наявність поліпів підшлункової потрібно пройти УЗД, напрямок на нього виписує гастроентеролог. Головний недолік цього методу – він не бачить пухлини маленького розміру. Щоб детально вивчити стан підшлункової залози потрібно додатково пройти КТ і МРТ. Також робиться аналіз на онкомаркери, біохімія. Крім цього, іноді лікарі призначають проведення ангіографії, сцинтиграфії і біопсію.

лікування

Терапія пухлин в підшлунковій залозі виробляється тільки хірургічним шляхом. Тобто виконується резекція пошкоджених ділянок. Але таке лікування можливо тільки коли поліп розташований в самій залозі і сформований її тканиною.

Види хірургічного втручання:

  • Резекція. Являє собою видалення частини підшлункової залози, разом з поліпом. Цей метод застосовується, якщо новоутворення великого розміру.
  • Енуклеація. Проводиться для видалення поліпів, які локалізовані на поверхні підшлункової залози.
  • Рентгенендоваскулярнаяемболізація артерій. Мета цієї операції в перекритті кровоносних судин, які живлять поліп, щоб загинули його тканини. Цей спосіб дуже ефективний і практично не травматичний.

Варто звернути увагу на той факт, що свідома відмова від операції може привести до більших ускладнень, а часом до летального результату. Тому потрібно поставитися до лікування відповідально, тоді прогноз буде сприятливим.

профілактичні заходи

Після обстеження у лікаря і проведення терапії потрібно дотримуватися профілактичних заходів, щоб пухлина не з’явилася вдруге. Головна рекомендація – правильний раціон, якій допоможе скласти дієтолог. З їжі потрібно буде виключити жирну, кислу, копчену, багату вуглеводами їжу. Теж саме стосується шкідливих звичок.

Правильне харчування допоможе:

  • запобігти появі поліпів;
  • стимулювати роботу внутрішніх органів;
  • відновити правильне функціонування організму;
  • підвищити рівень природного захисту організму.

У підсумку зазначимо, що найкраща профілактика – це регулярні огляди, здача аналізів в медустанові, контроль за станом здоров’я, обов’язкове виконання приписів лікаря.