Життєдіяльність людини нерозривно пов’язана з утворенням різних рідин – організм постійно продукує піт, сльози, шлунковий сік і т.д. Навіть повітря, яке ми вдихаємо, піддається зволоженню перед тим, як переробити нашим тілом.

У процесі обміну речовин тілом виробляються і накопичуються різноманітні токсичні речовини, які виводяться разом із сечею. Всі ці процеси призводять до нормальної, природної втрати рідини, дефіцит якої поповнюється шляхом втамування спраги.

Більшість дитячих, а також дорослих захворювань, супроводжуються не природними, а патологічними втратами рідини, до яких відносяться, наприклад, блювота і пронос.

Причини патологічної втрати рідини і її наслідки

При різних захворюваннях патологічні втрати рідини можуть зумовлюватися різними факторами:

1. При отруєннях, інфекційних хворобах спостерігається інтоксикація, блювота і пронос.
2. При застуді до втрат рідини призводить освіту соплів і мокротиння, а також висока температура, прискорене дихання, надмірне потовиділення.
3. Опіки і рани – з їх поверхні також випаровується рідина.
4. Деякі захворювання стають причиною частого сечовипускання.
5. Причиною зневоднення можуть стати значна втрата крові або тепловий удар.

Ситуація ускладнюється тим, що при хворобі людина зазвичай менше їсть або не приймає їжу по кілька днів поспіль, не завжди може і хоче самостійно попити – все це робить надходження води в організм ще біднішим в порівнянні з нормальним станом.

При патологічних втратах рідини простого угамування спраги для вирівнювання водного балансу тіла недостатньо.

Наслідки, які можуть настати, якщо вчасно не підвищити рівень рідини в організмі, потенційно вкрай важкі, аж до летального результату (іноді для цього необхідно всього кілька днів). Група підвищеного ризику – немовлята, маленькі і середнього віку діти, літні, вагітні жінки, хворі будь-якими хронічними захворюваннями.

Які заходи вживаються при патологічної втрати рідини

Щоб поліпшити стан хворого і припинити подальшу дегідратацію необхідно створити уязика, найбільш правильні для такої ситуації:

• Приміщення, в якому знаходитися пацієнт, має добре провітрюватися, повітря не повинен бути сухим, а температура повітря високої;
• Приймаються такі заходи, як примус до пиття води (потроху, маленькими ковтками, стежимо, щоб сеча відокремлювалася пропорційно випитої рідини);
• Може бути поставлена крапельниця з розчином, який збалансує водний баланс в організмі і виведе токсини;
• Переливання крові – теж один з методів поповнення об’єму рідини в тілі.

Один з найпоширеніших домашніх методів лікування при зневодненні – пероральна регідратація.

Що таке регидратационная терапія

Регидратация, по суті, це заповнення в організмі бракує вологи. Термін «пероральна» вказує на спосіб потрапляння цієї рідини в організм – через рот. Однак не варто плутати таку терапію з питвом простої води!

Регідратаціонних препарати за складом набагато складніше води і наближені до хімічним складом рідин організму.

Коли тіло втрачає будь-яку рідину, воно виділяє не тільки воду, а й інші речовини, наприклад, хлор і натрій при пітливості. Це означає, що при зневодненні в організмі настає дефіцит не тільки вологи, але і солей.

Для вирішення цієї проблеми були розроблені препарати, що застосовуються для регідратації – ідеальний баланс води, солей і глюкози. Іноді склад таких засобів доповнюється екстрактами трав, відварами злаків.

Ліки для регідратації

Препарати для проведення регідратаційної терапії продаються в аптеках без рецепта. Ціна на них не висока, а ефективність таких засобів може в якийсь момент врятувати життя. Саме тому, слід завжди мати в домашній аптечці хоча б невеликий запас цих медикаментів.

Один з найпопулярніших і простих у застосуванні – «Регідрон». Він продається «порційно» – пакетиками. Однією порції вистачає для приготування 1 літра рідини, яка швидко, м’яко відновить водно-сольовий баланс організму.

Всі інші засоби по своїй суті дублюють «Регідрон» – вони виготовлені у вигляді порошку або гранул, розводяться водою. Наприклад, такі ліки, як «Гідровіт», «Маратонік», «Нормогідрон» і т.д.

Рекомендації щодо прийому ліків

Щоб прийом коштів для пероральної регідратації був максимально ефективним, необхідно дотримуватись деяких правил.

Перед приготуванням розчину обов’язково ознайомтесь з інструкцією по застосуванню і дайте відповідь для себе на такі питання:

1. Якою рідини необхідно розчинити порошок? У переважній більшості випадків це вода, але слід переконатися.
2. Який об’єм води необхідно використовувати для розчинення однієї порції порошку або гранул?
3. Чи повинна вода бути кип’яченою? Яка повинна бути температура рідини при розведенні ліки?
4. Які уязика необхідно створити, щоб правильно зберігати Регідратаційна розчин?
5. Як швидко хворий повинен випити препарат, за який час?

Не додавайте до готового розчину що-небудь, не передбачене інструкцією з приготування препарату – ні вітамінів, ні настоянок, ні відварів.

Намагайтеся підтримувати температуру розчину для регідратації максимально наближено до температури тіла пацієнта – так рідина набагато швидше і ефективніше засвоїться організмом хворого.

Пам’ятайте, що приймати препарати для регідратації необхідно до тих пір, поки не зникнуть ознаки зневоднення організму, такі як:

• Постійна спрага;
• Рідкісні позиви до сечовипускання, відсутність потовиділення і сліз;
• Прискорений пульс;
• Колір сечі – насичено жовтий;
• Сухість шкіри, а так само слизової.
• Жарознижуючі засоби практично не ефективні, збити температуру дуже важко.

Якщо вам щось незрозуміло в інструкції по застосуванню, сумніваєтеся, що зможете полегшити стан хворого розчинами для пероральної регідратації, а також, якщо самопочуття пацієнта стабільно погане, погіршується – необхідно звернутися до лікаря!

Приготування розчину для регідратації в домашніх умовах

У разі, якщо хвороба застала зненацька, немає часу, можливості або грошей йти в аптеку за порошком, дуже легко приготувати розчин для пероральної регідратації самостійно. Його може зробити навіть дитина, адже всі компоненти обов’язково знайдуться на будь-якій кухні.

У 1960 році ВООЗ склала перший рецепт розчину для лікування при зневодненні – він складається з солі (неповна чайна ложка) і цукру (4 столових ложки), а також по склянці води і соку апельсинів (бажано свіжоприготованого). Таку рідину часто готують для дітей, тому що смак апельсинового соку допомагає трохи примиритися з прийомом ліків.

Є ще один стандартний рецепт, найпростіший, рекомендований Всесвітньою Організацією Охорони здоров’я – 3 грама солі, 18 г цукру, 1 літр води.