У сучасній гінекологічній практиці спостерігається щорічне збільшення числа пацієнток з таким діагнозом, як цістаденокарцінома яєчника. Дане захворювання є злоякісну пухлину, що розвивається на поверхні епітелію. Воно належить до найбільш частих хвороб серед усіх існуючих епітеліальних новоутворень злоякісної природи. Цістаденокарціном відносять до вторинного раку яєчників, який вражає пацієнток, незалежно від вікової категорії. Таке захворювання однаково часто зустрічається у жінок дітородного віку і пацієнток в клімактеричному періоді. Багатьох цікавить питання, як і тривалість життя при цістаденокарцінома яєчника. На дане питання неможливо відповісти однозначно, адже все залежить від стадії розвитку хвороби і ефективності лікування. Однак варто сказати, що близько 45 відсотків клінічних випадків злоякісних пухлин яєчників закінчуються летальним результатом.

Типи і симптоми цістаденокарціноми

У сучасній медицині різниться два виду цістаденокарціном: серозна і муцинозная. Різновид серозної цістаденокарціноми яєчника, також званої раком яєчників серозного типу, зустрічається більш ніж у шістдесяти відсотків пацієнток зі злоякісними пухлинами. У більшості випадків дане захворювання розвивається в результаті трансформування доброякісних клітин епітелію кістозного освіти в злоякісні. Муцинозних пухлина зустрічається досить рідко. Вона діагностується лише у п’ятнадцяти відсотків пацієнток із злоякісними новоутвореннями в органах малого таза.

Важливо! Симптоми кожного з видів цістаденокарціном яєчників залежать від стадії захворювання. Чим раніше пацієнтка їх виявить і звернеться до лікаря, тим сприятливіші буде результат.

Муцинозних пухлина переважно відрізняється безсимптомним перебігом, тому виявляється вже на пізніх стадіях, коли з’являються болі в нижній області живота і розвивається асцит. Нерідко пацієнтки скаржаться на порушену функцію кишечника, що супроводжується запорами або розладами шлунка, відчуттям постійного дискомфорту в цій частині тіла. На УЗД муцинозной злоякісне новоутворення виглядає як пухлина з нерівномірною консистенцією. При пальпації в даному випадку пацієнтка буде відчувати біль в місці, де сформувалося муцинозной тіло. При ректовагінальном дослідженні лікар може спостерігати пухлинні вузли.

Цей вид раку відрізняється тим, що в товщі камер кістозних утворень з’являються невеликі ділянки пухлини, що розпадається, або утворюються сосочкові розростання на поверхні кіст. Муцинозних пухлина складається з поліморфних клітин атипового виду, які схильні до утворення залізистих, сосочкових і ґратчастих структур. На останніх стадіях цього типу раку метастази вражають очеревину, кровоносні і лімфатичні судини.

У випадку з серозної цистаденокарциномою яєчника, розвиток новоутворення відбувається досить стрімко, тому воно дуже швидко пускає метастази в інші органи. Симптоми такої пухлини дають про себе знати, коли її тіло розростається до великих розмірів. Жінки, які відчувають зміни в своєму організмі, але тривалий час не звертаються до гінеколога, часто доводять до розвитку останніх стадій раку. При цьому захворюванні симптоми стають явними лише на пізній стадії, і проявляються у вигляді постійних тупих болей в області живота. Хоча такі больові відчуття є хронічними, вони можуть не сильно турбувати жінку. Згодом до них додається відчуття слабкості і виснаження всього організму.

Зверніть увагу: При поганому апетиті, відчутті депресивного стану або втрати інтересу до навколишнього світу і життя в цілому, варто якомога швидше відвідати лікуючого гінеколога. Все це нерідко вказує на розвиток злоякісного новоутворення.

Специфічні ознаки цістаденокарціноми

Рак яєчників на пізніх стадіях супроводжується такими специфічними симптомами:

• Порушений менструальний цикл, при якому маткові кровотечі стають то дуже рясними, то, навпаки, рідкісними.
• Збої в роботі сечового міхура і кишечника.
• Збільшення обсягу черевної порожнини без будь-якої причини.
• Періодичне підвищення температури тіла, особливо ввечері.
• Зниження маси тіла через порушення роботи шлунково-кишкового тракту.
• Погіршення самопочуття, яке проявляється у швидкій стомлюваності, постійної втоми, апатичних станах, сонливості.

методи діагностики

Попередня діагностика цістаденокарціноми полягає в ретельному гінекологічному огляді зі складанням загальної клінічної картини. Якщо виявилося, що раніше існувало освіту збільшилася в розмірах або вразило інші органи, пацієнтка направляється на лабораторне та інструментальне обстеження. Одним з головних методів діагностики є трансректальне, трансвагінальне або класичне УЗД. При цьому фахівець може з’ясувати вид новоутворення, а також те, наскільки щільно воно прикріплене органу. На УЗД в більшості випадків вдається побачити поширення ракових клітин в просторі між прямою кишкою і маткою.

Іноді УЗД не дозволяє поставити точний діагноз, тому проводиться така процедура, як парацентез. Даний метод дає можливість виявити злоякісні новоутворення мікроскопічного розміру. В якості додаткових методів діагностики раку яєчників використовуються такі методи:

• пункційна біопсія;
• МРТ;
• КТ;
• лімфографія.

Біопсія полягає в заборі матеріалу, яким служать клітини лімфатичного вузла. Для цього лімфовузол проколюється. Потім матеріал розглядається під мікроскопом. Метод лімфографії дозволяє досліджувати лімфатичні вузли, розташовані досить глибоко, щоб виявити в них наявність злоякісних клітин. Найточнішими способами, що дають можливість визначити розміри пухлин в яєчниках, їх консистенцію, контури і точне розташування, є МРТ та КТ. В діагностиці раку широко використовується і лабораторний аналіз крові, що дозволяє виявити онкомаркери і визначити їх тип.

Для встановлення наявності ракових клітин в яєчниках на ранніх стадіях широко використовується метод кольорового допплерівського картування (ЦКД). При ультразвукової діагностики ЦКД дає можливість побачити і оцінити, в якому стані знаходиться кровотік в судинах пухлини. Таким способом можна найбільш точно визначити різновид новоутворення, його доброякісність або злоякісність за допомогою розрахунку рівня васкуляризації.

Лікування та його ефективність

Для ефективного лікування цістаденокарціноми завжди проводиться комплексна терапія, що включає оперативне видалення уражених органів і тканин, а також традиційну медицину. Найчастіше при розвинених стадіях раку доводиться видаляти більшість органів статевої системи, включаючи придатки і матку. Якщо пухлина поширилася тільки на один яєчник, його видалення і проведення медикаментозного лікування нерідко виявляється досить. При метастазах в інші органи може знадобитися велика операція на черевній порожнині. Щоб не допустити цього, рекомендується регулярно відвідувати гінеколога, своєчасно лікувати всі гінекологічні хвороби і видаляти підозрілі пухлини і кісти яєчників.

Важливо! У післяопераційний період в обов’язковому порядку проводиться хіміотерапія. У деяких випадках застосовується променева терапія. На всіх стадіях лікування лікарі стежать за поведінкою ракових клітин, щоб визначити його ефективність.

Тривалість життя після лікування цістаденокарціноми безпосередньо залежить від того, на якій стадії перебувала хвороба. Якщо пухлина вдалося виявити і усунути на ранніх стадіях, 70-80 відсотків пацієнток мають шанси на одужання. При цьому спостерігається показник п’ятирічної виживаності. На більш пізніх стадіях даний показник знижується до 32-35 відсотків. Побороти рак дуже рідко вдається тим, у кого ракові клітини встигли поширитися на великий сальник. Найбільш несприятливий прогноз очікує хворих, у яких цістаденокарцінома перейшла на четверту стадію розвитку з ураженням не тільки яєчників, але і сусідніх органів. При запущеному захворюванні з’являються метастази, боротися з якими практично неможливо.