Сучасний спосіб життя у переважної частини населення пов’язаний з нерегулярним харчуванням, зловживанням шкідливою їжею і напоями, частими стресами, що негативно впливає на шлунково-кишкового тракту, провокуючи розвиток хвороб шлунка. Вогнищевий гастрит входить в число поширених патологій, вражаючих слизову оболонку органу. Хвороба діагностується в осіб будь-якої вікової категорії та вимагає негайного лікування, щоб уникнути розвитку ускладнень – рак, атрофія шлунка.

Загальні відомості і класифікація

Вогнищевий гастрит відрізняється від інших різновидів запалення стінок шлунка особливостями локалізації. Ділянки запалення розкидані по слизової у вигляді патологічних вогнищ – звідси йде назва недуги. Ділянки ураження можуть бути поодинокими і множинними.

Хвороба класифікують в залежності від тяжкості запалення і особливостей протікання:

1. хронічний – патологія розвивається на тлі неправильного лікування гострої стадії гастриту, клінічна картина багата в період рецидиву – багато симптомів нагадують рак; запальний процес протікає мляво, ділянки епітелію на стінках слизової видозмінені незначно;
2. атрофічний – для хвороби характерна наявність патологічних ділянок з ознаками атрофії – слизова видозмінена на епітеліальну тканину; атрофічний гастрит небезпечний в плані втрати залоз, які продукують пепсин – фермент травлення; нестача пепсину викликає дисфункцію травних процесів, провокуючи ще більшу витончення стінок шлунка;
3. неатрофіческій – недуга, для якого характерна наявність патологічних ділянок без стоншування і переродження слизової; глибина і розмір вогнищ залежить від тривалості та інтенсивності запалення.

провокуючі фактори

Старт розвитку патології дає поєднання зовнішніх і внутрішніх факторів. Більш велика категорія – зовнішні чинники, які залежать від спадковості:

• інфікування шлунка бактерією хелікобактер пілорі; бактерія стійка до кислого середовища і здатна викликати небезпечні запальні процеси у вигляді атрофічного і антрального гастриту;
• проблеми з організацією харчування – переїдання, відсутність режиму, зловживання жирною і копченої їжею викликає ерозивний, катаральний, поверхневий гастрит;
• систематичний прийом спиртного у великих дозах і протягом довгого часу згубно впливає на шлунок, провокуючи утворення ерозійних дефектів на його стінках; у осіб з алкогольною залежністю часто діагностується субатрофіческім і атрофическая форми запалення;
• тривале вживання медикаментів з групи знеболюючих, протизапальних, антибіотиків здатне негативно відбиватися на стані шлунка;
• стреси грають не останню роль у виникненні запальних захворювань шлунка.

Внутрішні чинники пов’язані з існуючими розладами в людському організмі: спадкова схильність, порушення метаболізму, ослабленість імунітету, хвороби аутоімунного та ендокринного характеру, інфекційні хвороби, анемія. Певна роль у розвитку осередкового гастриту належить віковим фактором – особи старше 60-65 років особливо схильні до запальних процесів з переродженням тканин в шлунково-кишковому тракті.

Класичні прояви хвороби

Клінічна картина при очаговом гастриті залежить від занедбаності запального процесу, кількості патологічних ділянок і глибини ураження. Для легких стадій недуги характерно поява відразу після прийому їжі дискомфорту і тяжкості в епігастрії, що обумовлено тиском харчового кома на запалені осередки. Часто симптоматика доповнюється нападами нудоти. При відсутності лікування хвороба ускладнюється, з’являються типові диспепсичні симптоми:

• біль в епігастральній ділянці відразу після їжі або через 30 хвилин; болю при очаговом гастриті распирающие, що тиснуть; характерні «голодні» болю, зникаючі після прийняття малого обсягу їжі або будь-якої рідини (чай, сік);
• відрижка з кислим присмаком після їжі;
• болісна печія з локалізацією по центру грудини (по ходу стравоходу);
• неприємний запах з ротової порожнини і неприємний присмак;
• проблеми з апетитом – від повної відсутності до різкого підйому;
• порушення стільця – закрепи, діарея;
• втрата ваги.

діагностика

Постановка правильного діагнозу важлива для визначення тактики подальших лікувальних заходів. Вогнищевий гастрит слід диференціювати з іншими запальними патологіями шлунка – атрофическим поразкою, виразковою хворобою. Точний діагноз встановлюють, грунтуючись на результатах лабораторних аналізів та інструментальних досліджень:

• аналіз крові загальний – допомагає встановити непряма ознака ураження шлунка – зниження гемоглобіну, що характерно при пошкодженні слизової органу і виникненні аутоімунних процесів в клітинах;
• копрологическое дослідження калу використовується для диференціації патології шлунка від хвороб підшлункової залози;
• дихальний тест – достовірний спосіб виявлення гастриту, викликаного хелікобактер пілорі; при наявності мікроба в повітрі, що видихається буде виявлено високу концентрацію аміаку;
• аналіз крові за допомогою ІФА – точний метод виявлення хелікобактер пілорі;
• фіброгастродуоденоскопія (ФГДС) – ендоскопічне дослідження, що дозволяє візуально оцінити стан порожнини шлунка і поставити остаточний діагноз; при ФГДС одночасно проводиться біопсія для подальшого гістологічного аналізу.

комплексна терапія

Лікування хворих з вогнищевим гастритом включає не тільки використання медикаментів, а й дієту, режим дня, фізіопроцедури. При суворому виконанні лікарських рекомендацій комплексна терапія принесе користь. Для того, щоб лікування дало максимальний ефект, важливо врахувати причини, що викликали хворобу. При гострих формах недуги обов’язково знаходження в стаціонарних умовах, при тривалій ремісії необхідний регулярний контроль стану і спостереження у гастроентеролога.

Медикаментозне лікування має значиму роль, для лікування призначають:

• антибактеріальні засоби при виявленні хелікобактер пілорі (Де-нол, Паріет), після антибіотиків показаний курс пре- і пробіотиків з метою корекції балансу мікрофлори (Біфідумбактерин);
• при очаговом гастриті з високим рівнем кислотності обов’язкові антисекреторні препарати, включаючи інгібітори протонної помпи (Омепразол, Пантопразол) і блокатори гістаміну (Ранітидин, Роксатідін);
• для зняття диспепсичних симптомів і прискорення процесу спорожнення шлунка показані прокинетики (Пассажікс, Мотілак);
• для зниження кислотності, захисту запалених вогнищ слизової і купірування печії будуть корисні антациди (Фосфалюгель, Маалокс);
• при наявності супутніх проблем з боку підшлункової залози і недостатності травних ферментів показаний курсової прийом панкреатину (Пангрол, Креон);
• при наявності вираженого больового синдрому допоможуть спазмолітики – Дротаверин, Бускопан.

Для хворих в стадії ремісії корисно санаторно-курортне лікування в санаторіях відповідного профілю.

дієта

Дієта при очаговом запаленні слизової шлунка незамінна – неправильне харчування здатне звести до нуля позитивний результат від медикаментозної терапії. Харчування при недугу щадне, обов’язковому вилученню з щоденного раціону підлягають:

• їжа, що дратує слизову шлунка – солоне, жирне, пряне;
• їжа з добавками, барвниками, консервантами;
• продукти з великою кількістю грубих харчових волокон – білокачанна капуста, соя, горох, горіхи, висівки;
• напої з газом, магазинні соки.

Корекція раціону здійснюється гастроентерологом, багато що залежить від рівня кислотності – при гіпоацидний гастрит будуть корисні соки з овочів і фруктів, відвар ягід шипшини, виноград. При гіперацидному гастриті подібна їжа заборонена, основу раціону складають овочеві супи-пюре, каші, киселі. Дієтичне м’ясо (курка, кролик), відварні овочі (картопля, кабачки, гарбуз), молочна продукція (нежирна сметана, сир) дозволені при будь-якої кислотності.

Для якнайшвидшого відновлення шлунка хворим важливо дотримуватися чіткого розпорядку дня. Прийом їжі по годинах, раціональне чергування періодів роботи і відпочинку, нормальний сон здатні налагодити обмінні процеси, забезпечити адекватне засвоєння поживних речовин і підтримати організм в оптимальному стані.

Народна медицина

Лікування рецептами народної медицини користується популярністю в боротьбі проти осередкового гастриту. Важливо застосовувати їх в комплексі, з дозволу лікаря і протягом тривалого періоду. Народні рецепти спрямовані на зняття негативних симптомів осередкового гастриту, відновлення і загоєння запалених ділянок.

• Масло обліпихи використовують при різних формах гастритів, виразкової хвороби. Засіб п’ють натщесерце по 10 мл в період рецидиву.
• Слизовий відвар насіння льону сприяє зниженню кислотності, загоєнню дефектів на стінках шлунка, зняттю болів. Відвар п’ють щодня.
• Свіжовичавлені соки з білокачанної капусти, картоплі – відмінний засіб для зняття запальних реакцій, печії, шлункових кровотеч. Соки п’ють в період ремісії, що дозволяє продовжити її.
• Сік, віджатий з листя подорожника, допомагає регенерувати слизову шлунка. Засіб п’ють по 10 мл, за 30 хвилин до прийому їжі.

Вогнищевий гастрит – патологія сучасної людини, отвикшего від нормального харчування і підтвердженого постійних стресів. При відсутності лікування хвороба швидко прогресує і вилікуватися за допомогою ліків і дієти стає неможливим. Раніше звернення до гастроентеролога при болях в шлунку і повноцінне обстеження дозволяють розпізнати хворобу на ранніх стадіях, при яких прогноз на одужання в 95-100% випадків сприятливий.