Перші ознаки хронічного простатиту на УЗД виявляються у вигляді зміни розміру і характеру тканин передміхурової залози. При цьому чоловік ще може не відчувати жодних симптомів, тому що простатит в більшості випадків розвивається повільно і дає про себе знати лише при загостренні або порушення процесу сечовипускання.

Що являє собою простатит

Простатит являє собою запальний процес в області передміхурової залози. Найчастіше він розвивається повільно. Може пройти кілька місяців або навіть років перш, ніж з’являться ознаки захворювання. Запалення призводить до збільшення об’єму залози, поширюється на навколишні тканини. В результаті виявляється здавленим сечовипускальний канал, знижується ерекція. Простатит в запущеній формі важко піддається лікуванню, проте при ранньому виявленні проблеми сучасні методи дозволяють домогтися повного одужання.

Запалена передміхурова залоза

Хронічний простатит у чоловіків є одним з найпоширеніших урологічних захворювань. У пацієнтів, яким за 50 ця проблема нерідко супроводжується аденомою простати, яка представляє собою доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ).

Звідки береться простатит

Прийнято поділ простатитів на дві категорії:

• інфекційні,
• конгестівних (застійні).

Інфекційний простатит викликається патогенними мікроорганізмами, які потрапляють в передміхурову залозу з вогнищ інфекції в організмі. Простатит неінфекційного характеру обумовлений застійними явищами в передміхуровій залозі. Застій характерний для людей, які ведуть малорухливий спосіб життя або мають сидячу роботу, а також для чоловіків, статеве життя яких нерегулярна.

Крім причин, важливу роль у розвитку захворювання відіграють провокують і сприятливі фактори. Саме вони дають поштовх до активізації запального процесу.

Фактори ризику

• Зниження імунітету,
• Хронічні інфекції,
• Гормональні порушення.

Зниження захисних сил організму може статися з різних причин і за різних обставин. Переохолодження, фізичні і нервові перевантаження можуть істотно послабити імунітет. Несприятливий вплив на стан імунітету і самої передміхурової залози куріння та активне вживання алкоголю. При наявності інфекції негативні фактори полегшують її проникнення в передміхурову залозу, ніж провокують розвиток запального процесу. При неінфекційному характер захворювання через додаткових негативних впливів ще більш погіршується кровопостачання органів малого тазу, посилюються застійні процеси.

Куріння і алкоголь негативно впливають на стан простати!

Які ознаки хронічного простатиту у чоловіків

Перші прояви і ознаки хронічного простатиту у чоловіків найчастіше проходять непоміченими. Однак захворювання нікуди не дівається, на жаль, воно неухильно прогресує. Як і інші хронічні хвороби, простатит протікає хвилеподібно з періодами посилення симптомів і затишшя. Прояви цієї патології складають цілий список, проте вони не обов’язково присутні всі відразу.

Можливі симптоми хронічного простатиту

• Часті позиви до сечовипускання,
• Біль і печіння під час сечовипускання,
• Біль в попереку, внизу живота, в паху, в геніталіях,
• Нічні позиви до сечовипускання,
• Ослаблення струменя сечі,
• Утруднене початок сечовипускання,
• Поява крові в спермі або сечі,
• Хвороблива еякуляція,
• Порушення ерекції,
• Невелике підвищення температури тіла,
• Повторювані цистити.

Передміхурова залоза розташована таким чином, що вона охоплює сечовипускальний канал. Тому при її запаленні в першу чергу страждає функція відтоку сечі. Симптоми наростають у міру збільшення процесу і подальшого звуження уретри. Застій сечі призводить до запалення в інших відділах сечостатевої системи і ще більше погіршує стан простати.

Сам початок хронічного простатиту характеризується послабленням струменя сечі. Потім походи в туалет стають частішими. З’являються труднощі при початку сечовипускання: чоловікові доводиться злегка натуживаться, щоб пішла сеча. Поступово, якщо ці прояви не були помічені, і заходи були прийняті, чоловікові все важче стає нормально помочитися, струмінь сечі стає не просто слабкою, вона переривається, і акт сечовипускання проходить в два етапи.

Хронічний простатит супроводжується серйозними проблемами з сечовипусканням!

Часті походи в туалет пов’язані з тим, що на певному етапі розвитку захворювання в сечовому міхурі з’являється залишкова сеча, так як його повне спорожнення неможливо. В результаті надходження наступної порції сечі викликає позив до сечовипускання. Ці позиви можуть бути нестерпними і навіть болючими. Особливі проблеми приносять нічні походи в туалет, які не дозволяють чоловікові нормально виспатися і відновити сили.

Чим небезпечний хронічний простатит

Запальний процес при хронічному простатиті може поширитися на навколишні тканини. Це означає, що можуть постраждати нирки, сечовий міхур, яєчка, насінні бульбашки і інші структури сечостатевої системи чоловіка. Це призводить до розвитку ускладнень, якими можуть стати цистит, пієлонефрит, запалення насінних бульбашок (везикуліт), запалення яєчок і придатків. З залученням до патологічного процесу нервів з’являються проблеми з ерекцією, що істотно погіршує якість життя чоловіка.

Запальні процеси в тканинах передміхурової залози можуть призвести до їх переродження та розвитку аденоми простати. ДГПЗ (доброякісна гіперплазія передміхурової залози) представляє велику небезпеку для здоров’я чоловіка і вимагає найчастіше хірургічного лікування. Ця патологія в більшості випадків зустрічається у чоловіків старшого віку, так як її розвитку сприяють гормональні та вікові зміни. Вони провокують ДГПЗ, ознаки якої дуже схожі з простатитом. Це ще одна причина якомога раніше звернутися до уролога за допомогою.

Діагностика і лікування

Звертатися до фахівця потрібно в тому випадку, якщо є хоча б один з можливих симптомів простатиту. Лікар збере анамнез, проведе первинне обстеження і призначить комплекс діагностичних процедур.

Перша процедура – це пальцеве ректальне дослідження передміхурової залози. З його допомогою можна визначити ступінь збільшення залози, її стан, чутливість. За допомогою цього дослідження отримують секрет, що виділяється передміхурової залозою, який направляється на бактеріологічний посів. Це дозволить виявити характер запалення і дасть можливість правильно вибрати тактику лікування.

Інші методи діагностики

• УЗД простати,
• Аналізи сечі і крові,
• Аналіз на урогенітальну інфекцію,
• Аналіз крові на ПСА.

УЗД простати

Ультразвукове дослідження дозволяє оцінити стан простати, визначити залишкову кількість сечі. За допомогою УЗД можна диференціювати простатит і аденому, так як ДГПЗ, які характерні для аденоми, дають схожу симптоматику. Ультразвукове дослідження проводиться двома способами: трансабдомінальним і трансректального.

Трансабдомінальне УЗД передбачає розміщення датчика приладу на животі пацієнта. Чоловік лежить на спині, шкіра живота покривається спеціальним проводять гелем. За допомогою датчика відбувається сканування, результат якого виводиться на екран. Ця процедура проходить швидко і абсолютно без дискомфорту, проте вона не завжди дає можливість отримати повну картину стану передміхурової залози. Більш інформативним є трансректальное УЗД (ТРУЗІ) простати. Датчик спеціальної довгастої форми вводиться в пряму кишку пацієнта і підводиться безпосередньо до передміхурової залози. Це дозволяє отримати більш точні дані про стан її тканин. ТРУЗІ простати вважається найкращим методом діагностики хронічного простатиту.

УЗД-ознаки простатиту

• Збільшений розмір передміхурової залози,
• Неоднорідна структура тканин простати,
• Виявлення кальцинатов і каменів в простаті.

Хоча УЗД і є основним методом діагностики, його недостатньо, щоб зробити остаточний висновок. Лікар УЗД описує ознаки простатиту при їх виявленні під час обстеження, а діагноз ставить лікар-уролог на підставі аналізу всіх даних.

Обов’язкова частина діагностики – це аналізи сечі і крові. Вони дозволяють виявити ознаки запалення, інфекцій, оцінити роботу нирок, виявити урогенітальну інфекцію. Ще один аналіз зазвичай призначається при проблемах з передміхурової залозою. Це аналіз крові на ПСА (простат-специфічний антиген). Виявлення рівня ПСА необхідно для уточнення діагнозу. Він виробляється передміхурової залозою і проникає в кров при пошкодженні її тканин. Причиною пошкодження є простатит, ДГПЗ при аденомі і рак простати. Особливо інформативним є повторне визначення рівня ПСА. Якщо він знизився, значить, лікування проходить успішно, якщо немає або став вище, то необхідна коригування лікувальних заходів.

Лікування простатиту проводять консервативними методами, що включають лікарську терапію, масаж, при необхідності, коригування способу життя. Повністю вилікувати хронічний простатит можливо тільки в початкових стадіях захворювання. В інших випадках знімаються симптоми загострення, поліпшується стан простати, проте через 2-3 роки можуть відбуватися нові загострення.