Панкреатит – це хвороба підшлункової залози, що має запальну природу. В її основі лежить зміна екзокринної частини органу, атрофія його клітин, заміщення їх сполучною тканиною. При захворюванні можуть спостерігатися порушення в системі проток залози, утворення кіст і конкрементів, що порушують її діяльність. Лікувати його необхідно комплексно – не тільки ліквідацією болю і заміщенням ферментів, але і попередженням ускладнень.

Антибіотики при панкреатиті можуть призначатися як превентивний (профілактичної) заходи або у вигляді терапії при перших симптомах бактеріального ураження (лихоманка, інтоксикація).

За останні три десятка років захворюваність панкреатитом виросла більш ніж в 2 рази. Він може мати як просту отечную (оборотну) форму, так і прогресувати аж до панкреонекрозу (омертвіння органу), який закінчується смертю хворого. Слід зазначити, що останнім часом захворювання значно «помолодшало», і стало розвиватися вже у віці 38-40 років.

Які препарати краще

Лікування панкреатиту антибіотиками повинно проводитися з урахуванням таких параметрів:

• здатність препарату проходити через гематопанкреатіческій бар’єр в підшлункову залозу і прилеглі тканини;
• чутливість мікрофлори до обраного виду антибактеріального засобу;
• можливі побічні явища, пов’язані з прийомом антимікробної препарату.

При важких атаках хвороби частота розвитку бактеріальних ускладнень досягає третини всіх випадків захворювання. Інфікування при запаленні підшлункової залози може відбуватися декількома шляхами:

• гематогенним, тобто шляхом поширення інфекції через кров;
• лімфогенним – інфікування органу за допомогою плазми;
• висхідним – потрапляння інфекції з довколишніх сусідніх органів: дванадцятипалої кишки, жовчовивідної апарату, системи ворітної вени.

Питання про те, які антибіотики застосовувати при панкреатиті завжди вирішується індивідуально.

Профілактична протимікробна терапія набряку форми невиправдана, так як їх ефективність в такому випадку не встановлена. Антибактеріальні препарати негайно призначають тільки при появі перших симптомів інфекції: нудоти, блювоти, підвищення температури тіла.

З огляду на, що проведення дослідження флори підшлункової залози неінвазивним (безкровним) методом неможливо через глибокого розташування органу, вибір протимікробних ліків потрібно зробити на користь представників, які мають широкий спектр дії. Крім того, стійкість відомих штамів бактерій до них повинна бути мінімальною.

Особливі випадки антибактеріальної профілактики

В якості профілактичного заходу антибактеріальні засоби можуть призначатися при наявності у пацієнта:

• ВІЛ-інфекції,
• вірусного гепатиту,
• цукрового діабету,
• туберкульозу,
• онкопатології,
• інших важких захворювань.

Найбільш частим показанням до призначення антибіотиків є біліарнозавісімого походження хвороби, яке пов’язане із захворюваннями печінки і жовчного міхура. Така форма спостерігається в 35-56% випадків при панкреатиті у дорослих. Він виникає через те, що жовчний і панкреатичний протоки впадають в дванадцятипалу кишку через один отвір або дуже близько. Тому при його закупорці жовч викидається в підшлункову залозу. Внаслідок впливу жовчних кислот і ферментів відбувається пошкодження органу. Найчастіше біліарний панкреатит розвивається на тлі:

• холангіту – запалення жовчовивідних шляхів;
• хламидийного або лямблиозного холециститу (запалення жовчного міхура);
• папиллита – запалення гирла великого соска 12-палої кишки;
• бактеріального обсіменіння тонкого кишечника;
• синдрому надлишкового бактеріального росту.

Самі призначаються антибіотики при панкреатиті і холециститі – це макроліди, а саме кларитроміцин (Клабакс, Клацид, Фромилид і інші). Його протимікробна активність включає в себе внутрішньоклітинні агенти: мікоплазму, легіонелли, хламідії, уреаплазму, грампозитивні стрептококи і стафілококи, а також багато грамнегативні мікроорганізми і деякі анаероби.

Вибір цієї групи антибіотиків при холециститі обумовлений їх широким діапазоном дії з переважним виведенням кларитроміцину жовчю, за рахунок якого в ній створюються високі концентрації, і спостерігається виражений протимікробний ефект.

При розвитку запалення підшлункової залози на тлі мікробного обсіменіння травного тракту препаратами вибору будуть не всмоктуються антисептики – ріфаксімін (Альфа нормікс), і таблетки на основі сполук вісмуту (Вітрідінол, Де-нол, Новобісмол, Улькавіс, Ескейп).

Сучасні протимікробні засоби

Вибір антибактеріального засобу залежить від форми запалення органу, яка ускладнилася інфекцією, а також від ступеня мікробного поширення. Мінімальна діюча концентрація в тканинах підшлункової залози створюється після прийнятого антибіотика з наступних груп:

• Захищені пеніциліни з широким спектром: тикарциллин з клавулановою кислотою (Тиментин).
• Цефалоспорини 3 покоління: цефоперазон (Медоцеф, Цефобід, Цефпар), цефотаксим (Інтратаксім, Резібелакта, Талцеф).
• Цефалоспорини 4 покоління: цефепим (Кефсепім, язикузар, Цефомакс).

Для ефективного лікування набрякового панкреатиту рекомендується пити або колоти антибіотики, які забезпечують високі концентрації і мають надійним лікувальну дію. До них відносяться:

• Фторхінолони: ципрофлоксацин (Квінтор, Ципринол, Ципролет), пефлоксацин (Абактал, Пефлоксабол, Юнікпеф).
• Карбапенеми: меропенем (Дженні, Мепенам, Пенемера), іміпенем з циластатином (Аквапенем, Гріміпенем, Тиенам).
• Метронідазол (тріхо-СІН, Трихопол, Ефлоран).
• Поєднання цефалоспоринів останніх поколінь з метронідазолом.

Не рекомендується приймати при панкреатиті лікарські засоби з групи аміноглікозидів (амікацин, гентаміцин, неоміцин та інші), аминопенициллинов (ампіцилін, амоксицилін, талампіціллін, Бакампіциллін, півампіціллін), цефалоспоринів 1 покоління (цефалексин, цефазолін, цефадоксіл), так як їх концентрація в підшлунковій залозі не досягає терапевтичних значень.

Всі антибіотики, застосовувані для лікування панкреатиту, мають широкий спектр. Тому при його лікуванні необхідно враховувати, що людина, що приймає антибіотики, усуває не тільки патогенну, а й корисну мікрофлору. Після прийому протимікробних засобів рекомендується застосування пробіотиків з лакто-і біфідобактеріями в складі.