Миозитом лікарі називають запальний процес м’язів, що формують зовнішнє тіло людини. Патологія досить поширена серед всіх вікових груп населення, тому актуальність питання про те, який лікар лікує міозит, досить виправдана. Яскраво виражена симптоматика пошкодження скелетних м’язів приносить людині багато болючих проблем, тому не може залишатися без уваги і звернення до відповідного фахівця.

Лікар, який займається лікуванням запалення м’язів, може бути різної компетенції, що залежить від етіології захворювання. Так, міозит лікує терапевт, невропатолог, ортопед, травматолог або хірург, тобто патологія може бути спровокована цілим рядом етіотропних факторів, які визначають специфіку діагностики і лікувальних заходів.

Лікарі розрізняють локалізований міозит, тобто запалення однієї групи м’язів і розлиту форму (поліміозит), зумовлену поширенням запального процесу на кілька груп скелетної мускулатури. Патологічний процес в м’язовому шарі має властивість залучати в себе прилеглі елементи тіла, наприклад, шкірні покриви (дермомиозит) або суглобову поверхню (артромиозит). Захворювання в найбільшою мірою схильні м’язи спини, шиї, грудної клітки і плечей.

Лікарі ретельно диференціюють діагноз з патологіями, що загрожують життю, оскільки подібна симптоматика може обумовлювати наявність інфаркту міокарда, гострого тромбозу або менінгіту.

З миозитом звертаються до лікаря терапевта, який з допомогою певних методів обстеження встановить правильний діагноз, призначить комплекс терапевтичних заходів або скоординує подальші дії пацієнта, якщо даний вид м’язової патології не входить в його компетенцію. Самолікування може стати причиною поширеності процесу або переходу його у хронічну форму, що набагато гірше піддається лікуванню.

Клінічна картина міозиту

Міозит лікує лікар після встановлення точного діагнозу і з’ясування причини виникнення запалення в м’язах. Грамотний, висококваліфікований лікар визначить характер патології та ступінь поширеності процесу вже при візуальному огляді і по специфіці суб’єктивних відчуттів пацієнта. Так, основними симптомами міозиту вважаються наступні:

• інтенсивна біль у ділянці запаленої м’язи або групи м’язів;

• біль часто іррадіює в прилеглі ділянки тіла, наприклад, при запаленні м’язів шийного відділу, болючість поширюється на область лопаток або на грудну клітку;

• зміни до консистенції ураженої м’язи, тобто вона стає більш щільною;

• гіперемія і набряклість шкіри в місці локалізації запалення;

• місцева гіпертермія;

• значне зниження рухливості ділянки тіла в області розвитку міозиту;

• можливі крововиливи і об’ємні гематоми.

Миозитом займається лікар зазвичай в поліклінічних умовах, тобто при появі подібної симптоматики, пацієнт може звернутися на прийом до дільничного терапевта. У стаціонарі запалення м’язів підлягає лікуванню лише при вираженій поширеності процесу або при наявності у хворого серйозної супутньої патології.

Причини міозиту

Основна лікар за миозиту називається терапевтом, але можуть знадобитися консультації суміжних фахівців, що з’ясовується при визначенні причини виникнення запального процесу. Етіотропні фактори, що провокують патологію, лікарі поділяють на екзогенні (зовнішні) та ендогенні (внутрішні). Найчастішими причинами міозиту вважаються зовнішні, тобто м’язи піддаються перенапруження, травми або впливу холодного потоку повітря. Ендогенні причини зустрічаються рідше, але міозит, обумовлений ними, набагато складніше піддається лікуванню.

Види запалення м’язів ендогенної етіології лікарі визначають наступні:

• системні і аутоімунні захворювання;

• інфекційні процеси;

• виражена інтоксикація;

• життєдіяльність паразитів і патологічної мікрофлори.

Для лікування міозиту лікар точно визначає причину і призначає ряд комплексних заходів, які включають прийом знеболюючих та протизапальних препаратів на тлі фізіотерапевтичних методів впливу на зону ураження м’язової тканини. Антибактеріальні і гормональні препарати лікарі призначають для впливу на першопричину запалення.