Аденокарцинома шлунку – поширене злоякісне новоутворення органів травної системи. Формується пухлина з змінених клітин залозистого епітелію, що покриває стінки органу. На ранніх стадіях розвитку будь-яких симптомів не спостерігається, що істотно ускладнює виявлення патології. Надалі виникає больовий синдром, інтенсивність якого збільшується в міру росту пухлини. Він супроводжується зниженням апетиту, відчуттям важкості в епігастральній ділянці, нудотою і блювотою, різким зниженням ваги, загальною слабкістю.

Діагностика раку шлунка починається з проведення рентгенологічного дослідження, ЕГДС і виявлення онкомаркерів в крові. Єдиним ефективним методом лікування є операція з видалення пухлини з частиною здорових тканин. Хіміотерапія і опромінення застосовуються в якості додаткових терапевтичних способів, а також при неможливості проведення хірургічного втручання. Те, скільки людина проживе з аденокарциномою в шлунку, залежить від безлічі факторів: стадії захворювання, застосованого лікування, загального стану організму, наявності супутніх патологій.

Причини виникнення захворювання

Аденокарцинома шлунку – злоякісне новоутворення. Це найбільш поширений тип раку, що виявляється більш ніж у половини пацієнтів лікарів-онкологів. Знаходиться на першому місці за кількістю смертей в Росії, Україні, Японії та деяких європейських країнах. Саме цю патологію найчастіше мають на увазі, кажучи про рак шлунка. Основною небезпекою даного захворювання вважається неможливість раннього виявлення через відсутність характерних симптомів. Близько 30% хворих звертаються до онколога з симптомами запущених форм злоякісних новоутворень. Велика кількість супутніх патологічних процесів роблять радикальне хірургічне втручання неможливим. Кількість летальних випадків під час операцій наближається до 12 на 100 пацієнтів.

Точні причини виникнення аденокарциноми у людини невідомі. Основним фактором вважається тривалий вплив канцерогенних речовин на тлі погіршення секреції і порушення кровопостачання органу. До розвитку пухлин органів травної системи призводить ряд причин. Процеси малігнізації можуть бути обумовлені генетичною схильністю, особливостями харчування, впливом шкідливих хімічних речовин. Деякі лікарі пов’язують високий ризик розвитку онкологічних захворювань шлунка з активною життєдіяльністю патогенного мікроорганізму – хелікобактер пілорі. Саме це є основною причиною виникнення гастриту і виразки шлунка, що вважаються фоновими патологічними процесами.

Частота захворювання обумовлюється і віковими особливостями. Аденокарцинома шлунку найчастіше діагностується у людей похилого віку. Причому ризик виникнення даного захворювання у чоловіків виявляється удвічі більшим, ніж у жінок. Важливу роль у розвитку раку шлунка відіграє неправильне харчування, куріння, вживання спиртних напоїв. Алкоголь сприяє появі локальних вогнищ проліферації в слизових оболонках шлунка, з часом перероджуються в злоякісні новоутворення. Також розвитку аденокарциноми можуть сприяти:

• дієти з низьким вмістом харчових волокон, вітамінів і антиоксидантів;
• такі патологічні процеси, як поліпоз, атрофічний і гіперпластичний гастрит;
• до ендогенних причин відносять підвищення кількості азотистих сполук, що утворюються в тканинах органу при деяких патологічних процесах.

Злоякісні пухлини практично ніколи не виникають у здорових тканинах. Гастроентерологи виділяють кілька форм передракових станів, що супроводжуються зміною в епітеліальних клітинах. До них відносять: хронічний гастрит, поліпоз, виразку, наслідки резекції шлунка. До фоновим відносять патологічні процеси, при яких виявляються морфологічно підтверджені зміни, що свідчать про початок процесу малігнізації (злоякісного переродження). Дані захворювання об’єднують терміном «дисплазія».

Класифікація злоякісних пухлин

Існує кілька форм аденокарциноми шлунка, які мають власні гістологічні ознаки і клінічні прояви:

1. Виразка-рак має форму плоскої пухлини з висловленням в центральній її частині.
2. Скірр характеризується поширенням злоякісного новоутворення на великі площі з проникненням вглиб стінок шлунка.
3. Поліпоїдним рак – пухлина, що має чіткі межі, що нагадує великий наріст.
4. Псевдоязвенная аденокарцинома шлунку має симптоми виразки.
5. Тубулярная форма раку є пухлина, що складається з клітин циліндричного епітелію.
6. Слизова аденокарцинома – новоутворення, що складається з муцинозних елементів.

Класифікація TNM враховує ступінь проникнення пухлини в стінки органів, наявність метастазів в регіонарних лімфатичних вузлах, ураження прилеглих і віддалених тканин. Виділяють 4 стадії захворювання. Існує класифікація, яка бере до уваги гістологічні характеристики новоутворення. Аденокарцинома може мати низькодиференційовану, високодиференційовану і помірно диференційовані форму. Кожен з типів захворювання має власну симптоматику, прогноз і спосіб лікування.

Клінічна картина раку шлунка

Лікар може запідозрити аденокарциному в тому випадку, якщо пацієнт скаржиться на виражений больовий синдром в епігастральній ділянці. Його інтенсивність не залежить від прийому їжі і положення тіла. Болі можуть поєднуватися з нудотою, блювотою, постійної відрижкою, зниженням апетиту. Часто виникають порушення функцій кишечника – діарея, запори, метеоризм. Для раку шлунка характерно різке схуднення, занепад сил, апатія. Крім того, лікар повинен звертати увагу на наявність непрямих ознак: відсутність задоволення від прийому їжі, наявність почуття тяжкості в животі, зниження рівня гемоглобіну в крові, підвищену стомлюваність, низьку працездатність.

Симптоми раку шлунка залежать від місця розташування пухлини, швидкості її росту, гістологічних характеристик, наявності метастазів в довколишніх і віддалених органах. Локальна симптоматика проявляється тоді, коли зростаюче новоутворення починає порушувати функції шлунка. При наявності пухлини в області переходу органу в дванадцятипалу кишку виникають симптоми пілоростеноза. Аденокарцинома шлунку, розвивається в центральній його частині, тривалий час не має будь-яких ознак. Пов’язано це з досить великим обсягом органу. Виявляється подібна пухлина тільки при досягненні нею великих розмірів. Тому рак шлунка виявляється тільки тоді, коли з’являються ознаки отруєння організму.

При аденокарцинома кардіального відділу шлунку спостерігається наростаючий характер клінічної картини. На ранніх стадіях виникає легка форма дисфагии. З’являються труднощі з ковтанням, болі при проходженні харчової грудки. Пацієнту доводиться рясно запивати їжу водою. Надалі ускладнюється проходження рідини. При проникненні злоякісного новоутворення в довколишні органи клінічна картина може бути досить різноманітною. Локалізація та інтенсивність больового синдрому залежить від розмірів і місця формування вторинних вогнищ. Наявність метастазів у віддалених органах і тканинах істотно погіршує прогноз і знижує середню п’ятирічну виживаність.

Способи виявлення раку шлунка

Важливу роль в діагностиці аденокарциноми грає опитування. Детальний аналіз характерних симптомів, а також непрямих ознак дозволяє лікарю без праці поставити попередній діагноз. Дане захворювання не має великого анамнезу. Гастроентеролог досліджує зони, найбільш схильні до проникненню метастазів – шийні і грудні лімфатичні вузли, печінку, органи малого тазу, легкі. Для підтвердження діагнозу застосовуються інструментальні та лабораторні методи дослідження. Загальний аналіз крові дозволяє виявити анемію, що виникає практично при будь-якому типі раку. Злоякісні новоутворення сприяють появі в організмі особливих речовин, які виявляються за допомогою спеціального аналізу.

Гастроскопия і ЕГДС з одночасною біопсією дозволяють детально розглянути уражену область і взяти матеріал для дослідження. Виявлення в отриманому зразку патологічно змінених клітин є достовірною ознакою раку. Визначення типу пухлини дозволяє встановити форму захворювання, скласти прогноз і підібрати оптимальну схему лікування. Рентгенологічне дослідження із застосуванням контрастної речовини дає можливість виявлення порушень в будові органу. Визначаються характерні для аденокарциноми ознаки – зміни заповнення і контурів. Ендоскопічна ультразвукова діагностика допомагає визначити ступінь ураження стінок шлунка злоякісною пухлиною. Під час процедури проводиться тонкоигольная біопсія ураженої ділянки.

КТ і МРТ застосовуються при діагностиці запущених форм онкологічних захворювань. Вони дозволяють виявити не тільки первинний осередок, а й метастази, що знаходяться в регіонарних лімфатичних вузлах, прилеглих та віддалених тканинах. Результати томографії допомагають лікарю підібрати найбільш ефективні терапевтичні методики. Аденокарциному шлунка потрібно вміти відрізняти від гастриту, виразки та поліпозу.

Способи лікування захворювання

Найбільш ефективним способом продовження життя при раку шлунка є радикальне хірургічне втручання. Опромінення і хіміотерапія в якості самостійних терапевтичних методик застосовуються вкрай рідко. Основними показаннями до їх призначення є:

• неможливість проведення операції;
• запущені форми раку;
• наявність метастазів у віддалених органах.

Існує 2 типу хірургічних втручань – гастректомія і резекція. У першому випадку проводиться видалення шлунка з частиною стравоходу, дванадцятипалої кишки і оточуючих пухлина тканин. Другий тип хірургічних втручань на увазі видалення частини органу зі злоякісним новоутворенням. Вибір виду операції здійснюється з урахуванням локалізації та розмірів пухлини і її гістологічних характеристик.

Якщо таке лікування не призводить до повного зникнення злоякісного новоутворення, можуть застосовуватися паліативні методики, що полегшують життя людей, які страждають запущеними формами раку шлунка. До них відносять стентування, що зберігає просвіт органу. Подібне лікування дозволяє пацієнтові мати можливість повноцінного харчування. Найбільш ефективним вважається лазерна терапія, що передбачає видалення цього злоякісного новоутворення спрямованим променем.

Хіміотерапія при аденокарцинома практично не впливає на прогноз. Використовується перед проведенням операції з метою знищення певної кількості змінених клітин і поліпшення результатів терапії. Опромінення призначається після операції. Воно необхідне для попередження повторного розвитку злоякісного новоутворення. Його не відносять до самостійних способів лікування раку шлунка. На 4 стадії захворювання паліативне лікування дозволяє людині прожити довше без болю.

Виживання при аденокарцинома

Почувши страшний діагноз, пацієнти найчастіше задаються питанням про те, скільки живуть люди з аденокарциномою шлунка. Прогноз визначається типом і стадією раку, застосовуваним лікуванням, загальним станом організму. П’ятирічна виживаність спостерігається при пухлинах кардіального відділу шлунку. Пов’язано це з ранньою появою симптомів. Саме вчасно розпочате радикальне лікування дає можливість повного одужання. Прогноз залежить і від морфологічних характеристик пухлини.