Лікування панкреатиту антибіотиками – неодмінна частина лікувального курсу, пов’язаного із запаленням підшлункової залози. При будь-якій формі захворювання призначення антибіотиків неминуче. Відома різниця назв препаратів, складу і дозування.

хронічна форма

Антибіотики при панкреатиті, що протікає в хронічній формі, призначаються при:

• паралельному розвитку холангіту;
• виникненні періпанкреатіта;
• розвитку жовчних або ниркових каменів;
• недостатності внутрішніх органів – ниркової або серцевої.

Інші антибіотики призначаються для тимчасового зняття неприємних відчуттів, підтримки здоров’я і травлення. Лікування хронічного панкреатиту рідко включає призначення антибіотиків – у виняткових випадках, коли паралельне запалення охоплює залозу, зачіпає тканини, погрожує влаштувати гострий приступ.

При запаленні жовчного міхура антибіотики призначаються в обов’язковому порядку.

Які препарати потрібно приймати

Призначати ліки самостійно не рекомендується. Щоб лікувати захворювання, що виникають паралельно хронічного панкреатиту, користуються препаратами:

• Цефуроксим – внутрішньовенно або всередину м’язів. Курс лікування: тиждень, час прийому – 3 рази на день, по 1 г лікувальної речовини;
• Цефобід – два рази на день, по 1 г лікувальної речовини;
• цефоперазон;
• Цефиксим;
• Ампіокс – всередину м’язи. Курс лікування – тиждень, по 2 г чотири рази на день;
• амоксицилін;
• Аугментин.

Назви ліків схожі (дія теж в більшості випадків подібне), визначаються і відмінності: хімічний склад і концентрація діючої речовини.

Перша група препаратів, наданих в списку, відноситься до цефалоспоринів засобів, а друга – до пеніциліну. Дозування або спосіб введення відрізняються в залежності від індивідуальних якостей пацієнта і стадії розвитку хвороби. Консультуватися слід у лікуючого лікаря.

Призначення пробіотиків з метою профілактики

Призначення антибіотиків при хронічному панкреатиті тривалими курсами не рекомендоване. Вплив ліків поширюється на корисні мікроорганізми теж: ті знищуються. Хворим на хронічний панкреатит рекомендують приймати:

• бифидумбактерин;
• бифиформ;
• лінекс;
• лактобактерин;
• Лактіалє.

У дієту слід додати продукти, насичені біфідобактеріями і лактобактеріями, що містять нежирне молоко – йогурти, кисле молоко, ряжанка і кефір.

Від чого залежить призначення препарату

Антибіотики застосовують для боротьби з інфекцією. Виникнення інфекцій при панкреатиті зустрічається постійно: запалитися може кишечник, жовчний міхур, нирки.

Бактерії, потрапляючи в організм і починають облаштовуватися в тканинах і середовищах. При запаленні підшлункової залози обов’язково падає імунітет. Метаболізм погіршується, речовини, що підтримують імунітет, працюють неправильно.

Призначення антибіотиків безпосередньо залежить від типу бактерій, що викликають інфекцію. Список популярних протиінфекційних засобів проти анаеробних бактерій:

• Ампіцилін (вживається разом з сульбактаму);
• Аугментин;
• цефалоспорини;
• Метронідазол – іноді призначається додатково.

гостра форма

Раніше антибіотики виписувалися хворим з діагнозом гострий панкреатит. Вважалося, що таблетки надають хороший профілактичний ефект, захищаючи організм від виникнення паралельних захворювань. Клінічні дослідження приводили оптимістичні дані, що свідчать, що після прийому подібних препаратів серед хворих панкреатитом зменшилася кількість летальних випадків. Це означало, що різко знижувався ризик виникнення запальної інфекції під час прийому ліків, а значить, і хвороба протікала спокійніше.

Поширені препарати при захворюванні в гострій формі:

• цефотаксим;
• абактал;
• цефтриаксон;
• Ванкоцин;
• тиенам;
• Амоксиклав.

Пізніше підтвердилося: таблетки дійсно зменшують ризик виникнення інфекції (використовуються антибіотики різних спектрів), але на летальність таблетки не впливають. Навіть після закінчення нападу гострого панкреатиту препарати не призначають, надаючи відпочинок підшлункової. Повторне призначення відбувається, якщо який-небудь з внутрішніх органів відчуває недостатність, що говорить про можливість виникнення інфекції та необхідності боротьби.

Дія препаратів тим яскравіше, ніж раніше призначений протиінфекційне ліки. Бувають ситуації, коли антибіотики обов’язкові: припустимо, паралельно з гострим панкреатитом розвивається перитоніт. Тоді призначення антибіотиків життєво необхідно.

Кілька принципів призначення антибіотиків

Призначення антибіотиків передує безліч факторів, препарат без необхідності не призначається лікарем. Слід також пам’ятати про супутні симптоми:

• надто гострі болі, які складно винести і неможливо купірувати іншими препаратами;
• максимального ефекту домагаються, вводячи ліки у вигляді ін’єкції;
• максимальний курс введення ін’єкцій – 2 тижні, по 2-4 рази на день;
• коли розвивається періпанкреатіт, пацієнту призначаються Пефлоксацин і Азитроміцин;
• коли присутні потенційні ознаки, що захворювання буде протікати важко (можливо, за ступенем вираженості симптомів або іншими ознаками – генетиці, історії хвороби). Призначити антибіотики потрібно раніше.

Проводити самолікування не слід, порада лікаря необхідний. Необгрунтований прийом антибіотиків веде до зворотного ефекту: через поголовного винищення препаратом бактерій мікрофлори кишечника, корисні знищуються теж, що погіршує вже підірване здоров’я пацієнта.

Чому антибіотики не працюють?

Бувають випадки, коли пацієнти безрезультатно перепробували відомі антибіотики. Йязикурно, чутливість кишкової мікрофлори порушена – зараження хламідіями або подібними організмами.

У подібному випадку лікарі застосовують інші види антибіотиків:

• Сумамед.
• Абактал.

Дозування відрізняється в залежності від віку хворого, форми хвороби.

Чіткої відповіді, чи припустимо приймати антибіотики при панкреатиті, немає. Можливо, це не найкраще рішення, адже таблетки можуть надати на організм негативний вплив, крім позитивного. Рекомендуємо звернутися до лікаря за вірним рішенням.