Роль тазостегнового суглоба (ТБС) в людському організмі величезна. Він, поєднуючи стегнову кістку з тазової, забезпечує не тільки опору для всієї верхньої частини тулуба, а й відповідає за рівновагу тіла, здатність рухатися щодо різних осей (сагітальній, фронтальній, вертикальної). Порушувати роботу проксимального суглоба можуть різні фактори, в тому числі такої патологічний процес, як артрит. На відміну дегенеративно-дистрофічних захворювань (артрозів) запалення при ньому починається в синовіальній (вистилає суглобову порожнину) оболонці і лише на пізніх термінах поширюється на хрящову і кісткову тканини.
Настільки небезпечна і надзвичайно важка хвороба зазвичай розвиватися після 40-45 років. Але це не означає, що її не може бути у людей молодого віку. Більш того, в медичній практиці нерідкі випадки, коли тазостегновим артритом хворіють діти: школярі, дошкільнята і навіть немовлята.
Що провокує появу недуги?
Причини розвитку артриту ТБС у дітей і дорослих однакові. Самі основні – це:
1. порушення метаболізму – свідченням тому служить подагра: супроводжуючись накопиченням в організмі надлишку сечової кислоти, вона може торкнутися і порожнини суглобів;
2. аутоімунні стани, що характеризуються дією імунітету проти власних органів – наприклад, ревматоїдного артриту практично завжди супроводжує агресія імунної системи щодо сполучних тканин, що відповідають за цілісність рухомих зчленувань скелета;
3. ускладнення і наслідки гострих і хронічних інфекцій – хвороба Лайма (бореліоз), бруцельоз, сифіліс, туберкульоз, менінгококове носійство, патології сечостатевої сфери (мікоплазмоз, хламідіоз, уреаплазмоз) та шлунково-кишкового відділу (иерсиниоз, шигельоз, сальмонельоз) найчастіше є причиною поразки;
7. хронічний рецидивний дерматоз – псоріаз.
Провокувати недугу також можуть алергічні реакції, генетична схильність, що обумовлює ураження суглобів у дітей різного віку.
Основні ознаки
Артрит проксимального суглоба нижньої кінцівки розвивається повільно. Його симптоматика багато в чому визначаються індивідуальними особливостями організму людини, а також причиною, що послужила появі хвороби. На початковому етапі пацієнти в основному скаржаться лише на скутість рухів в ранкові години і швидку стомлюваність ніг протягом дня. Однак, ігноруючи ці стани і не приймаючи відповідні заходи з лікування, до даних ознак приєднується ще один – м’язовий і суглобовий біль.
У міру прогресування артриту ТБС запалюється не тільки синовія і хрящ, але і навколишні їх тканини. Усередині накопичується випіт (ексудат), через якого з’являються припухлість і набряклість, гіперемія, температура шкіри над ураженою ділянкою значно підвищується. У більш запущених ситуаціях виконання суглобом своїх функцій стає вкрай скрутним або зовсім неможливим.
При ревматоидной формі симптоми артриту особливо чітко проявляються після сну. У хворого опухають ноги, виникає відчуття скутості. Больовий синдром вранці сильний, однак, протягом дня за час руху він, навпаки, зменшується. Також відмітною ознакою ревматоїдного артриту ТБС є одночасне ураження 2-х симетричних зчленувань елементів скелета.
У деяких випадках запалення суглоба, що з’єднує стегнову кістку з тазом, може протікати гостро. Прояви при цьому багато в чому схожі з простудними: у людини піднімається температура тіла, з’являється озноб, незрозуміла млявість, ломота. У хворому місці шкірний покрив стає червонувато-багряним. Така симптоматика особливо властива гнійної формі – одному з найнебезпечніших видів патології. Нехтуючи лікуванням суглобів на даній стадії, наслідки хвороби виявляться невтішними – вона перейде в хронічний перебіг.
Якщо артрит ТБС носить псоріатичний характер, до ознак суглобового захворювання приєднуються прояви дерматозу (синюшний забарвлення шкіри, що лущаться, що підносяться над загальним рівнем дерми плями). Що стосується артриту тазостегнового суглоба у дітей, то в силу їх вікових особливостей і стану імунної системи патологія протікає з більш вираженою симптоматикою загального і місцевого запалення.
діагностика
Проводячи обстеження хворого із запальним ураженням ТБС, не можна обмежуватися постановкою синдромного діагнозу – в обов’язковому порядку слід визначити першопричину. Для цього лікар, поряд з клінічним оглядом пацієнта в положенні стоячи, лежачи, під час ходьби, і лабораторними аналізами (ІФА крові, тестом на виявлення С-реактивного білка), призначає йому додаткові діагностичні методи:
- МРТ;
- УЗД;
- контрастну артрографія;
- артроскопію;
- пункцію і біопсію синовіальної оболонки.
Огляд методів лікування
1. Консервативна терапія.
Лікування суглобів – процес довгий і нелегкий. Комплексний підхід (прийом лікарських засобів + ортопедичні методики + санаторно-курортний відпочинок) в даному випадку – краще рішення. При цьому він повинен грунтуватися як на патогенетичної і симптоматичної терапії, так і на усунення провокуючого хвороба фактора, а також відновленні нормального функціонування тазостегнового зчленування. Останній принцип (реабілітація суглоба) – важлива частина лікувальної програми. Для її досягнення фахівці найчастіше використовують процедури голковколювання, масажу, ЛФК.
Лікування артриту медикаментами має на увазі застосування (тільки за призначенням лікаря) наступних груп лікарських препаратів:
- НПЗЗ (Кетопрофен, Кеторолак, Ібупрофен, Дікофенак) – допомагають зняти набряклість, знизити проникність судин, пом’якшити болісний напад за рахунок зменшення запалення;
- міорелаксанти (Баклофен, Мідокалм, Сирдалуд) – лікують судомні скорочення м’язів шляхом розслаблення мускулатури;
- антибіотики (Міноциклін, Доксициклін) – сприяють ліквідації інфекційного джерела;
- знеболюючі (Апизартрон, Емульгель, Вольтарен) – без них не обходиться жодне лікування артрозу суглобів і артриту; ці препарати припиняють запальні процеси, усувають швидко і надовго м’язові спазми і суглобові болі;
- мінерали (Біовіталь, Теравіт, Кальцімін, Вітрум кальцій) – живлять кісткову і хрящову тканини необхідними елементами;
- антигістамінні (Димедрол, Супрастин, Зіртек) – застосовуються з метою десенсибилизирующего лікування алергічного артриту.
Якщо лікувати суглобовий запалення належить дитині, то терапія проводиться так само, як і у дорослої людини, з обов’язковим урахуванням вікових обмежень і великим ухилом до фізіопроцедур.
2. Хірургія.
Оперативне втручання застосовується на практиці рідко, коли медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування не зробило належного ефекту. З цією метою може проводитися:
- артроскопічна сіновектомія (видалення фрагмента синовіальної оболонки);
- трансплантація хрящової тканини;
- протезування ТБС;
- впровадження сталевий розпірки, що імітує поверхню рухомого з’єднання кісток скелета.
3. Народне лікування.
Повністю позбавитися від проблеми без професійної медичної допомоги вийде з працею чи. Однак народні способи лікування артриту тазостегнового суглоба можна використовувати для усунення його болісних симптомів, причому як у дорослої людини, так і у дитини. Найкращими рецептами на сьогоднішній день визнані:
- компрес з курячого жовтка, бджолиного воску і меду;
- мазь на основі сухої гірчиці, солі і парафіну;
- відвар з квітками липи і чорної бузини;
- ванни з подрібненим коренем живокосту (живокосту лікарського).
Ускладнення артриту багато в чому залежать від його першопричини і курсового лікування. Так, наприклад, терапія гнійної форми антибіотиками може призвести до появи дисбактеріозу на тлі знищення корисних мікроорганізмів кишечника, а тривалий прийом НПЗЗ – навіть до утворення виразки. Однак якщо не лікувати хворобу зовсім, наслідки будуть набагато серйознішими: можливий розвиток анкілозу (нерухомості), остеопорозу (рихлості кісткової тканини), амілоїдозу (порушення білкового обміну).
З успіхом вилікувати суставное захворювання можливо, якщо терапія почнеться відразу після прояву перших симптомів розвитку артриту. Несприятливим буде прогноз в тому випадку, коли пацієнт не дотримується приписів лікаря з приводу дієти і способу життя, перериває лікування або зовсім його ігнорує. У такій ситуації багаторазові рецидиви схильні провокувати ускладнення з боку як суглобів, так і внутрішніх органів, скорочуючи тим самим загальну тривалість життя у чоловіків і жінок на 3-7 років.
профілактичні заходи
Профілактика артриту ТБС полягає в:
1. відязик від згубних звичок і веденні активного способу життя;
2. зменшенні навантажень на ноги;
3. збагаченому мінералами і вітамінами харчування;
4. регулярному виконанні гімнастичних вправ;
5. стеження за вагою;
6. якісної організації робочого місця, в тому числі і для дитини.
