Вилікувати піддається стресам нервову систему можливо за допомогою препарату-транквілізатора «Атаракс», заснованого на активності гидроксизин дигідрохлориду. Випускається у форматі таблеток. Заспокоює нервову систему і знімає алергічні прояви. Відпускається за рецептом лікаря. Дозування «Атаракса» підбирається для кожного пацієнта індивідуально. При прояві побічних симптомів потрібно зменшити прийняте кількість ліків і звернутися до лікуючого лікаря за коригуванням курсу лікування.
Склад, форма випуску та дію
Медикамент «Атаракс» проводиться в таблетованій формі. Відноситься до розряду транквілізаторів. Вторинний продукт діфенілметана. Основним компонентом, діючою речовиною таблеток гидроксизин дигідрохлорид в кількості 25 мг в одній. До складу оболонки входять целюлоза (целюлоза), ангідрит кремнію, лактози моногідрат, опадрай і магнію стеарат, що надають оболонці твердість і білий колір. Фасуються в блістери, окремо упаковані в картонну коробку разом з інструкцією по застосуванню. Володіє такими функциями:
- антигистаминной;
- анксиологической;
- противорвотной;
- седативной;
- анальгезирующей.
При цьому він здатний розслабляти гладку м’яз судин, знижуючи її опір, знижує тиск, знімає стан тривоги та алергічні прояви на епідермісі.
Показання до застосування «Атаракса» при тиску
Призначає препарат лікар, грунтуючись на клінічних показаннях пацієнта. Самолікування може негативно позначитися на роботі центральної нервової, серцево-судинної та шлунково-кишкової систем. Прописують «Атаракс» при нервозності пацієнта, коли його наздоганяє панічний напад, тривожність і почуття напруги. Він є засобом для терапії неврозів і панічних атак. Результативний для зняття свербіння шкіри, почервоніння та інших дерматологічних проявів при алергічної реакції. «Атаракс» вживають при затяжному алкоголізмі і синдромі абстиненції. З дерматологічних хвороб здатний вилікувати дерматит, екзему, кропив’янку. Дає позитивний ефект у лікуванні аритмії, знижує артеріальний тиск.
Спосіб використання і дози
Максимально допустима доза препарату 12 таблеток.
«Атаракс» вживають перорально, запиваючи невеликою кількістю води. Починають лікування з 1 табл./добу. Максимально допустима доза — 300 мг гідроксизина дигідрохлориду (12 таблеток). Лікування медикаментом призначається лікуючим лікарем в індивідуальному дозуванні, яка базується на стан здоров’я хворого, його фізичних даних і супутніх недугах. Дітям прописується такий засіб для лікування свербежу, не більше 50 мг/добу. Дозування знижується наполовину для пацієнтів літнього віку або мають ниркову/печінкову недостатність. Тривалість курсу залежить від результативності терапії. На момент лікування вживання алкогольних напоїв заборонено.
Протипоказання до призначення
Якщо пацієнт має гіперчутливість або алергія на компоненти ліки, «Атаракс» не застосовується в лікуванні. Заборонено приймати ліки при:
- індивідуальної непереносимості «Цетиризину», «Піперазину», «Аминофиллина», «Етилендіаміну», а також їх похідних;
- порфірії;
- генетичної непереносимості галактози;
- нестачі в організмі лактази.
Виключається прийом «Атаракса» під час виношування і годування дитини грудьми.
Побічні явища
«Атаракс — сильнодіючий препарат, який впливає на весь організм в цілому. Його прояви залежать від індивідуальних фізіологічних особливостей організму пацієнта. Під час лікування цим засобом може виникати тахікардія, аритмія. При низькому тиску у пацієнта здатна проявляється гіпотензія. Смакові рецептори порушуються, з’являється відчуття сухості у роті. Пацієнта починає нудити, з’являються позиви до блювоти. Нижче наведена таблиця з реакцією інших систем організму на «Атаракс».
Система і органВлияниеЗрениеНечеткость картинкиЦентральная нервова системаУсталость, подразнення, сонливість, слабостьИммунная системаВ поодиноких випадках анафілактичний шок, гиперчувствительностьДыханиеБоль в області грудей, бронхоспазмыМочеиспускательный каналЗадержка сечовипускання
Медикамент «Атаракс» здатний викликати запаморочення і головний біль, підвищувати субфебрильну температуру. Пацієнт відчуває рясне потовиділення (піт холодний і липкий), а також його може лихоманити. У деяких користувачів виявлялося зміни проб печінки, а також виникали алергічні реакції. Побічні ефекти не можна ігнорувати, при їх появі слід повідомити лікаря для зменшення дозування або заміни методики лікування.
Симптоми передозування
При передозуванні, хворий відчуває нудоту і сильний тремор.
Пацієнт прийняв дозу більше допустимої, може впадати в стан апатії, з пригніченням ЦНС. Відбувається блокування продукування медіатором ацетилхоліну. При цьому з’являється тахікардія, частішає пульс, температура тіла зростає. Нерідкі прояви галюцинацій, неадекватність у поведінці, погіршення зору. При передозуванні виникають:
- нудота, можлива блювота;
- тремор кінцівок;
- судоми тіла;
- дезорієнтація в просторі і порушення координації;
- АТ знижується;
- у найважчих ситуаціях можливий кардиореспираторный колапс або кома.
Сумісність з іншими ліками
Посилити действме гидроксизин дигідрохлориду здатні препарати, які пригнічують функцію центральної нервової системи. При цьому потрібно бути уважним до концентрації «Атаракса». У таких випадках, якщо потрібно комплексне застосування цих ліків, доктор розраховує дозування в індивідуальному порядку. Алкогольні напої також здатні підсилити дія медикаменту (але компонувати ці 2-а речовини заборонено). Не можна з’єднувати «Атаракс» з інгібіторами МАО і холиноблокаторами. При взаємодії з епінефрином та фенітоїном гидроксизин дигідрохлорид зменшує результативність перше. Збільшується концентрація медикаменту з додаванням в курс лікування «Циметидину».
Відпуск і зберігання
Продаж в аптеках можлива лише за пред’явлення рецепта лікаря. Зберігати «Атаракс» слід в затемнених і сухих місцях. Слід уникати високої вологості і ховати від дітей. Температура зберігання повинна знаходиться в інтервалі 15-25 градусів. Прямі сонячні промені негативно впливають на медикамент, тому потрібно ставити «Атаракс» в місцях, куди вони не проникають. Строки зберігання складають 5 років з дати виготовлення, яка вказана на упаковці до медикаменту. Слід купувати ліки тільки в сертифікованих точках, перевіряючи термін придатності перед вживанням.
Аналогічні ліки
Вибір препарату для лікування повинен ґрунтуватися на рекомендаціях лікаря, який володіє інформацією про здоров’я пацієнта. Залежно від реакції організму пацієнта, підбирається діючий компонент, який входить до складу тих чи інших медикаментів. Ціна і країна-виробник не повинні бути основними факторами вибору. Аналогами «Атараксу» є: «Гидроксизин», «Фенібут», «Дормиплан», «Нервонорм», «Седавіт®», Нотта», «Тривалумен» і «Киндинорм».