Що таке фіброзна мастопатія? Це патологічне розростання сполучних тканин молочних залоз, коли всередині залози формується доброякісна пухлина, переважно фіброзного характеру. Зміни зачіпають Междольковое сполучну тканину, яка розростаючись зменшує протоки молочних залоз, аж до повної закупорки. Сама по собі фіброзна мастопатія молочних залоз не несе загрози життю і здоров’ю, але зустрічаються випадки переродження доброякісного фіброзного вузла в злоякісне новоутворення.
В даний час фіброзна мастопатія займає одне з перших місць серед патологій молочних залоз, в тому чи іншому вигляді вона діагностується у 60% жінок у віці від 18 до 65 років. Захворювання вимагає уважного ставлення до власного здоров’я. Необхідно регулярно проходити профілактичний огляд у лікаря-мамолога, при необхідності – курси консервативного лікування, або видалити разросшуюся пухлина.
- 5 Методи лікування фіброзної мастопатії
- 5.1 Гормональні препарати
- 5.2 Гормональна терапія
- 6 Лікувальна дієта
Форми фіброзної мастопатії
Сучасна медицина класифікує 3 основних форми фіброзної мастопатії:
- Масталгія (мастодиния). Характеризується наявністю больового синдрому.
- Дифузна мастопатія. У ній розрізняють 2 форми: фіброзну (ущільнення в сполучної тканини залози) і фіброзно-кістозна (між ущільненнями зустрічаються кісти, наповнені рідиною).
- Фіброаденоматозом (ФАМ) – локалізовані вузли, овальної форми, які легко переміщуються під пальцями, частіше за все вони болючі на дотик.
За характером новоутворення фіброзна мастопатія буває вузликового (осередкового) типу, характерного для фиброаденоматоза, і дифузного типу, коли в процес втягуються великі ділянки сполучної тканини і залозистого епітелію. При дифузійної мастопатії по типу тканини, охопленої патологічним процесом, виділяють: залозисто-фіброзну, фіброзну, фіброзно-кістозна і залізисто-кістозна форми.
У молодих жінок частіше зустрічається жирова фіброзна форма мастопатії, що пов’язано з діяльністю статевих гормонів – естрогенів, гестагенів і прогестерону. Для жінок у віці понад характерна кістозна мастопатія. Така пухлина має чіткі межі і м’яку пустоту. Вона виникає на тлі згасання репродуктивної функції.
Фіброзно аденоматозна мастопатія може розвиватися в одних грудей (одностороння) і одночасно в обох (двостороння). Вузловий або локальний тип мастопатії розвивається переважно як односторонній.
Причини виникнення патології
Основна причина фіброзної мастопатії – порушення балансу статевих гормонів. Молочні залози відносять до органів – мішеней, на які активно впливають гормони, викликаючи видозміни тканин. Цей процес починається відразу після настання статевої зрілості, коли залоза починає збільшуватися в розмірах. Він триває до настання вагітності і початку грудного вигодовування.
Якщо в результаті зовнішніх або внутрішніх факторів виникає дисбаланс гормонів, то в тканинах молочних залоз за рік можуть статися патологічні зміни, внаслідок чого розвиваються фіброзні і кістозні утворення. Для фіброзної мастопатії після 60 років характерно різке збільшення викиду естрогенів і падіння в крові рівня прогестерону.
До гормонального дисбалансу можуть привести:
- хронічна перевтома і стрес;
- вагітність і пологи;
- запальні процеси в органах репродуктивної системи;
- хронічні захворювання печінки;
- захворювання залоз внутрішньої секреції;
- нерегулярне статеве життя;
- часті пологи або відмова від народження дітей;
- аборти;
- травми молочної залози;
- спадковість;
- шкідливі звички – куріння і вживання алкоголю;
- зловживання сонячними ваннами з оголеними молочними залозами;
- інфекції та інші.
В цілому, фіброзна мастопатія – привід переглянути свій спосіб життя, режим дня і харчування. Це дзвіночок, що організм живе на межі навантажень.
Симптоматика фіброзної мастопатії
На першому етапі патологічних змін в сполучній тканині молочних залоз захворювання не проявляється на фізичному рівні. Бути пильними необхідно, коли все частіше виникає відчуття дискомфорту в грудях.
До основних симптомів захворювання відносять:
- Біль в грудях, яка посилюється в передменструальний період. Іноді вона виникає при незручному русі або дотику, в важких випадках біль викликає навіть м’яка тканина бюстгальтера. Буває, що вона віддає в лопатку.
- У грудях виникає почуття розпирання через набряк, викликаного розрослася тканиною.
- При натисканні з сосків виділяється прозора або жовтувата рідина.
У молодих жінок частіше зустрічається дифузна мастопатія, яка має властивість по іншому проявляти себе в різні фази менструального циклу. Біль і розпирання посилюються в передменструальний період, коли відбувається посилений викид естрогенів і притупляються після місячних. Вузлові форми також залежать від фази менструального циклу, вони то збільшуються в розмірах, то зменшуються. Це відноситься до основних діагностичних ознак фіброзної мастопатії.
діагностика захворювання
При появі тривожних симптомів жінка після 60 років повинна звернутися до профільного фахівця – мамолога.
Діагностика захворювання включає в себе:
- Візуальний огляд лікаря.
- Мамографія.
- Ультразвукове дослідження.
- Біопсію уражених тканин.
Візуальний огляд найкраще проводити через 7 днів від останнього дня менструації, при спокійному гормональному фоні. Спеціаліст оцінює стан молочних залоз за такими показниками, як:
- симетричність грудей;
- зовнішній вигляд шкірних покривів;
- контур і рельєфність молочної залози;
- опуклість сосків;
- стан пахвових лімфатичних вузлів.
огляд
Проводиться в положенні стоячи, з піднятими вгору руками. Лікар пальпує молочну залозу, виділяючи ділянки ущільнення і вузлики. Якщо стан пахвових лімфовузлів не викликає побоювань – вони м’які і еластичні на дотик, за розмірами не більше 1 см, то попередньо діагностується жирова фіброзна мастопатія.
мамографія
Візуальний огляд не є на 100% підставою для постановки остаточного діагнозу. Жінка направляється на мамографію. Це один з різновидів рентгенодіагностики. На знімках мамолог бачить зміни в структурі сполучної тканини і залозистого епітелію і може оцінити їх характер – неоднорідний, тяжистость, з ділянками вогнищ і кістозними включеннями. При сумнівах призначається процедура біопсії тканин, яка проводиться під контролем УЗД. Якщо мають місце виділення з соска, то показовою є дуктографія, яка допомагає виявити деформації молочних проток і невеликі кісти.
УЗД
Золотим стандартом є і УЗД дослідження. Воно проводиться відразу після закінчення місячних. При діагностиці можуть бути помічені невеликі кісти, які не промацуються при пальпації. Також на УЗД можна ретельно розглянути стан лімфовузлів.
З інших методів діагностики застосовуються: лімфографія, мамографія з контрастною речовиною (діодон, сергодін), діагностика радіоізотопами, термографія.
Для остаточної оцінки характеру новоутворень (доброякісний або злоякісний) береться аналіз крові на наявність специфічного маркера СА 15-3.
Після установки діагнозу – фіброзна мастопатія, жінці призначається відповідне лікування. Якщо фіброзні зміни невеликі, то лікування не призначається. Пацієнтка ставиться на облік і мамолог раз в 6 місяців проводить діагностичне обстеження стану молочних залоз.
Методи лікування фіброзної мастопатії
Вибір методів лікування безпосередньо пов’язаний зі стадією розвитку захворювання. Найчастіше використовується консервативна терапія лікарськими препаратами. Її основа – стабілізація гормонального фону, який привів до розвитку патології. На сьогоднішній день є дві групи фармакологічних препаратів, які дозволяють нормалізувати рівень статевих гормонів і їх баланс в сироватці крові:
- оральні контрацептиви;
- замінники статевих гормонів.
Для лікування фіброзної мастопатії застосовуються: препарати з похідними прогестерону, гестагенів, тестостерону, естроген-гестогенние препарати, антіпролактіновие комплекси, антіестрогени.
гормональні препарати
Призначають невеликими курсами, під постійним наглядом лікаря. Системне їх застосування ефективно лише в складних випадках захворювання. Гормональні препарати можна призначати і відміняти самостійно, це може мати серйозні наслідки, аж до розвитку онкологічного процесу. У них багато побічних ефектів – зміна тембру голосу, підвищення маси тіла, оволосіння за чоловічим типом, порушення менструального циклу.
гормональна терапія
Призначається в комплексі з іншими лікарськими речовинами – імуномодуляторами, вітамінними комплексами, фітопрепаратами, заспокійливими засобами, препаратами йоду.
Велика увага приділяється лікуванню супутніх патологій – гінекологічних, нервових і ендокринних, а також хвороб печінки.
Якщо вузлова фіброматозних мастопатія не піддається лікуванню, а фіброзно-кістозні утворення збільшуються – призначається оперативне лікування. Хірург видаляє уражений сектор молочної залози, направляючи тканини на гістологічне обстеження. Операція щадна, після неї не утворюються помітні косметологічні дефекти.
лікувальна дієта
Лікування фіброзної мастопатії після 60 років вимагає дотримання деяких правил харчування. Є закономірність між споживанням висококалорійної їжі і порушенням гормонального фону. Вироблення естрогену підсилюють жирні (тваринний жир) страви і червоне м’ясо. Необхідно перейти на низькокалорійний тип харчування, основу якого складають рослинна клітковина, бобові та цельнокрупяние каші. Велика кількість овочів і зелені в раціоні буде сприяти нормалізації рівня естрогену і знизить гормональну стимуляцію молочних залоз.
Харчування при лікуванні має бути різноманітним. У раціон необхідно ввести сезонні фрукти, рослинні жири. Особливо корисно вживати насіння і горіхи – джерела корисних жирів і мікроелементів.
Бажано щодня вживати продукти, багаті вітамінами А, С і Е:
- Вітамін А має антиестрогенами властивостями, стримує розростання сполучної тканини молочної залози, нормалізує рівень пролактину.
- Вітамін Е впливає на вироблення прогестерону.
- Вітамін С підвищує захисні сили організму і не дає пухлинам перероджуватися в злоякісні.
Лікарі радять обмежувати споживання кухонної солі, особливо в передменструальний фазу циклу, коли рідина затримується в організмі. Це дозволить зменшити больовий синдром в грудях і позбутися від почуття розпирання.
Фіброзна мастопатія після 60 років потребує дотримання заходів профілактики – необхідно вести здоровий спосіб життя, дотримуватися режиму харчування, нормалізувати статеве життя і, звичайно, проходити профілактичні огляди і виконувати всі розпорядження лікаря.