Флюоресцентна (флуоресцентна) ангіографія сітківки ока — це метод фото-діагностики судин і капілярів очного дна, що дозволяє вивчити особливості кровопостачання даної області. Дослідження починається з того, що пацієнтові закапувати спеціальні краплі-медриатики, а потім роблять ін’єкцію розчину флуоресцеїну. Витримавши необхідний час, роблять знімки фундус-камерою.

Як виник метод

Поява діагностичного методу “флюоресцентна ангіографія сітківки” пов’язане з роботою двох американський студентів-медиків. У 1959 році Гарольд Навотны і Давид Алвіс вивчали можливості фотографічних методів для оцінки концентрації кисню в судинах сітківки. Фотографування сітківки з застосуванням фарбувальних речовин та фільтрів в той час вже застосовувалося. Проте в результаті розробок Навотны і Алвиса з’явився новий загальноприйнятий порядок дослідження, який об’єднав відомі методи. Ангіографія очного дна як метод дослідження стала особливим інструментом в діагностиці патологічних станів сітківки і хориоідеї. Вона дозволила лікарям більш глибоко вивчати мікроциркуляцію очного дна і, що особливо важливо, робити це в режимі реального часу.

• Пацієнт сідає на стілець перед камерою. Підборіддя знаходиться на підставці, щелепа зімкнута, лоб впирається у поперечину, погляд спрямований вперед.
• Потім пацієнту внутрішньовенно вводиться барвник. Зазвичай використовують флуоресцеин у вигляді солі натрію. Максимальна забарвлення слизових досягається протягом десяти хвилин. Виведення препарату з організму займає близько одного-двох діб.
• Через 10-15 секунд з моменту введення флуоресцеїну (за цей час препарат досягає судин ока) проводять фотозйомку з частотою 1 кадр в секунду. Всього виходить близько тридцяти знімків. При необхідності зйомку повторюють через 20 хвилин. Після години або більше знімки вже не будуть інформативними.

Протипоказання

Ризики при проведенні ФАГД пов’язані з використанням контрастує речовини. Хоча флуоресцеин вважається нетоксичним препаратом, не можна виключити у пацієнта наявність до нього алергічної реакції.

В МНІІ очних хвороб ім. Гельмгольца обстежили 1500 пацієнтів методом ангіографії і тільки у 1,2 % випадків спостерігалася виражена реакція організму (блювота, алергічний висип, пірогенний реакція, колаптоїдний стан). Ще у частини пацієнтів (5-10% ) була відзначена нудота. Ці стани швидко пройшли і не привели до суттєвих наслідків.

Проте в літературі зафіксовані випадки аномальної чутливості до препарату, яка стала причиною ускладнень:

• інфаркту міокарда;
• набряку легенів і гортані;
• гіпертонічного кризу.

У кабінеті ангіографії повинно бути все необхідне для надання першої допомоги. Перед дослідженням рекомендується проводити шкірну пробу (по типу реакції Манту) з флуоресцеином.

Ангіографія судин протипоказана людям, в анамнезі яких є випадок алергічного шоку. Також заборонено застосовувати цей метод при наявності у пацієнта:

• тромбофлебіту;
• астми;
• хвороб нирок, пов’язаних з видільною функцією;
• важких уражень печінки.

Особам з психічними захворюваннями проводять фаг сітківки ока під наркозом. Хворим з порушеннями проникності оптичних середовищ даний метод діагностики не призначають.

Флюоресцентна ангіографія не відноситься до абсолютних протипоказань при вагітності. Рішення про необхідність дослідження або відязик від нього повинен приймати лікар. Якщо ФАГ проводять в період лактації, слід припинити годування на четверо діб до повного виведення контрасту.

Інтерпретація результатів

Виходячи з отриманих знімків доктор зможе:

• уточнити діагноз;
• визначити тактику лікування;
• обґрунтувати показання до лазерної корекції;
• з’ясувати точну локалізацію патологічного процесу;
• контролювати перебіг захворювання;
• відстежувати ефективність лікування.

Не варто намагатися інтерпретувати знімки самостійно. Для цього потрібно не тільки медичну освіту в галузі офтальмології, але і значний досвід роботи.