Гіпертонія: ризики захворювання, ступеня, стадії хвороби

Більшості зрозуміло, що являє собою артеріальна гіпертензія і які її симптоми. Але не всі знають, що є стадії і ступеня гіпертонії. Коли лікар, наприклад, пише такий діагноз, як «артеріальна гіпертензія 2 ступеня ризик 3», у пацієнтів виникає багато питань, оскільки більшість АГ пов’язують тільки з підвищеним тиском. У той же час, ця хвороба за статистикою ВООЗ, у більшості країн займає лідируючі позиції як причина смертей від серцево-судинних хвороб.

Причини і симптоми

В залежності від причин появи лікарі поділяють гіпертензію на первинну і вторинну. Первинна (есенціальна) з’являється без видимих на те причин, тобто, хвороб або патологій. Більшість випадків гіпертонії підходить саме під цю категорію. Серед причин, які викликають первинну гіпертонію, вказують ожиріння, нерухомий спосіб життя (в більшості випадків це літні люди), постійний вплив стресу і нервозність, травми голови. До них також відносять переохолодження, зловживання шкідливими звичками (алкоголем і курінням), велика кількість споживаної солі, атеросклероз, патологічні зміни судин з-за віку.

Вторинна гіпертензія виникає на тлі вже наявної у людини патології. Вона супроводжує більшість хронічних захворювань (цукровий діабет, артрити і артрози, подагру, серцеві хвороби, хвороби нирок, ендокринних залоз тощо). З усіх випадків захворювань на гіпертонію ці припадає приблизно 10-15%. На відміну від первинної, при вторинній формі лікарі не визначають ризики, ступеня та стадії гіпертонічної хвороби, адже якщо вилікувати хворобу, що викликала гіпертонію, то зникає і остання.

Артеріальна гіпертензія і гіпертонія— синоніми. У країнах СНД недуга звикли називати гіпертонією, а на Заході більш поширений термін «артеріальна гіпертензія» (АГ).

Симптоми гіпертонії

Попередити хворобу можна систематично контролюючи артеріальний тиск.

Спочатку гіпертонічна хвороба не виявляє себе у вигляді чітких симптомів, помітити її можна тільки при постійному вимірюванні артеріального тиску. Зі зміною стадії гіпертонії ознаки її починають виявлятися сильніше і сильніше. Головний симптом артеріальної гіпертензії — головний біль, який іноді буває достатньо сильною, причому вона не пов’язана ні з погодою, ні зі станом організму або часом доби. Крім того, людина відчуває слабкість, шум і дзвін у голові і вухах, тимчасове погіршення зору, серцеві болі (особливо про фізичних навантаженнях або емоційних потрясінь).

Ступеня та стадії хвороби

Артеріальна гіпертонія може прогресувати, тому лікарі виділяють її ступеня, стадії та ризики. Всього у гіпертонії є 3 ступеня, які розрізняються показань тонометра:

1 степеньВерхнее тиск — 140-159 мм рт.ст.; нижнє — 90-99 мм рт.ст.2 степеньВерхнее тиск.— 160-179 мм рт.ст.; нижнє — 100-109 мм рт.ст.3 степеньВерхнее тиск— 180 мм. рт.ст і вище; нижнє — — 110 мм. рт.ст і вище.Напад на останній стадії хвороби надзвичайно небезпечний для життя людини.

У рідкісних випадках медики виділяють гіпертензію 4 ступеня. Це найбільш важка форма хвороби, при якій кожен гіпертонічний криз — надзвичайно небезпечний. Такі хворі повинні бути під постійним наглядом лікарів, і у разі погіршення стану завжди приймати препарати, що знижують тиск.

Часто люди об’єднують поняття стадії і ступеня АГ, але це невірно. Стадії гіпертонії розрізняються за рівнем ураження внутрішніх органів:

  • При 1 стадії гіпертонії скарги у хворих відсутні, оскільки внутрішні органи не уражені. Першу стадію вилікувати легко, головне— завжди стежити за тиском, вчасно звертатися до лікаря, щоб загальмувати розвиток хвороби.
  • При 2 стадії стійко підвищується артеріальний тиск. Можуть виникнути серцеві болі через збільшення одного з шлуночків, інші органи не турбують.
  • При гіпертонії 3 стадії збільшується спектр ураження внутрішніх органів. По-перше, підвищується ризик сзг (іноді виникають стенокардія, інфаркт або серцева недостатність, ураження артерій, інсульти, порушення кровообігу). З’являються ниркова недостатність, крововиливи в судинах очей.

Ризики захворювання

Виходячи з історії хвороби лікар визначить групу ризику.

Саме по собі підвищений тиск для людини не небезпечне. Шкоду організму завдають так звані ризики. Всього у гіпертонії існує 4 групи ризику. Після розшифровки стають зрозумілі діагнози лікарів, наприклад, гіпертонічна хвороба 2 ступеня, 2 ризик. Щоб визначити групу ризику, лікарі обстежують хворого і враховують багато чинників. Групи ризику—наступні:

  • 1 група — ступінь ризику виникнення ускладнень, зокрема, на серцево-судинну систему, дуже низька.
  • Ризик 2 — протягом найближчих 10-15 років можливість виникнення ускладнення — 15-20%.
  • 3 група — високий ризик, тут шанс на появу ускладнень — 20-30%
  • .Ризик 4 — дуже високий ризик, найнебезпечніша група. Серцево-судинні ускладнення у пацієнтів цієї групи виникають у 30% випадків.

Оцінка ризиків

При встановленні ступеня ризику, як вже було сказано, оцінюється дуже багато параметрів і характеристик. Але три найважливіші з них — це фактори ризику, ступінь ураження органів-мішеней та асоційовані клінічні стани. До факторів ризику прийнято відносити:

  • вік від 55 років;
  • зловживання шкідливими звичками;
  • діабет;
  • підвищена кількість (рівень) холестерину в крові, максимальні рівні — 5.0 — 6.2 ммоль/л;
  • спадковий фактор — наявність гіпертонії у родичів.

Ураження «органів-мішеней»

«Органи-мішені» — ті, на поразку яких націлений недугу. При гіпертензії це серце (збільшення в розмірах лівого шлуночка), судини (звуження артерій, атеросклероз), мозок, нирки. АКС— асоційовані клінічні стани: інсульти, хвороби нирок, серця (серцева недостатність, стенокардія, інфаркти), судинні патології.

Інвалідність

Гіпертензія — досить важке захворювання, тому хворим з 2 або 3 стадією легко отримати інвалідність, тоді як для пацієнтів з недугою 1 ступеня та 1 стадії хвороби оформити її буде практично нереально, тому що хвороба вважається легкою. Гіпертонікам можна виконувати дуже важкі роботи, пов’язані з фізичними або емоційними перевантаженнями, працювати в екстремальних умовах або в шумних приміщеннях. При отриманні інвалідності завжди враховуються причина появи хвороби, стадія, ступінь ураженості «органів-мішеней», професія хворого та наявність ускладнень.