Симптомокомплекс, який відображає стійке зниження внутрішньочерепного тиску, називається гіпотензивний синдром у матері. Він характеризується поєднанням сильних, стискаючого характеру головного болю, втомлюваності, позивів на блювоту і лабільності настрою. Такий діагноз ставиться тільки жінкам. Зустрічається такий синдром при вагітності у жінок у віці від 25-ти до 29-ти років. Існування цього синдрому призводить до зниження якості життя, тому при прояві такого симптомокомплексу, потрібно звернутися до лікаря і почати лікування.
Причини захворювання
Синдром має різні причини виникнення. Основні з них:
- зниження внутрішньочерепного тиску;
- травми голови;
- витікання спинномозкової рідини внаслідок розривів в оболонках мозку і при переломах кісток черепа;
- зменшення секреторної функції судинних сплетінь у головному мозку;
- сильне медикаментозне зневоднення пацієнтів;
- стійке зниження тиску.
Симптоми гіпотензивного синдрому
Недуга проявляється такими симптомами:
- поява сильної, раптової, що стискує, як «обруч», головного болю;
- посилення болю в сидячому положенні і при підйомі голови;
- зменшення болю, якщо опустити голову;
- поява нудоти і позивів на блювоту;
- лабільний настрій;
- занепад сил;
- поява сонливості.
Діагностика гіпотензивного синдрому при вагітності
При перших симптомах захворювання потрібно звернутися до лікаря за допомогою.
Якщо у пацієнтки з’явилися перші прояви такого захворювання, потрібно звернутися до невропатолога, нейрохірурга та акушер-гінеколога. Вони зберуть всі скарги, проведуть об’єктивний огляд, а також проведуть диференціальну діагностику з іншими захворюваннями і поставлять попередній діагноз. Діагностичні заходи включають:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- біохімічний аналіз крові;
- спинномозкова пункція;
- рентгенограма черепа;
- МРТ головного мозку.
Особливості лікування захворювання
При появі першої симптоматики гіпотензивного синдрому у матері не можна намагатися вилікувати його самостійно, а потрібно звернутися до фахівців. Лікарі зберуть анамнез захворювання та оглянути пацієнта. А також вони проведуть діагностичні заходи і призначать спеціальне лікування. В якості лікування призначають медикаментозну та хірургічну терапію.
Медикаментозне лікування
гіпотензивного Лікування синдрому проводиться за допомогою медикаментозних препаратів, представлених в таблиці:
Група препаратовПримеры средствАлкалоиды«Кофеїн» + «Секурин»Тонізуючі средстваНастойки женьшеню, заманихи, китайського лимонника і элеутерококкаМ-холінолітики«Белласпон», «Атропін»Анаболічні гормональні препарати«Ретаболіл», «Нерабол»Ізотонічні растворыРаствор «Рінгера», «Трисоль»Ноотропи«Пирцетам», «Луцетам»
Симптоматичне лікування проводиться наступним чином:
- За наявності зниження скорочення серця призначають препарати, які покращують трофіку серця — «Рибоксин», «Аевіт».
- Якщо є виражені порушення мікроциркуляції, застосовують Реополіглюкін».
- При вираженому порушенні церебрального кровообігу призначають «Цинаризин».
Особливості хірургічного лікування
Хірургічне лікування застосовується при неефективності медикаментозної терапії, а також для закриття лікворної фістули при наявності дефекту твердої оболонки головного мозку. Таке операційне втручання робить нейрохірург. Застосовують хірургічну обробку утворився дефекту твердої оболонки мозку, після чого герметично вшивають рану.
Небезпека гіпотензивного синдрому
Саме захворювання не представляє індивідуальної і суспільної небезпеки. Немає зареєстрованих випадків смерті від гіпотензивного синдрому. Але небезпеку несуть саме причини, що викликають таке захворювання, оскільки вони призводять до порушення функціонування органів і систем організму.
