Гоніоскопію очі (від грец. “goneo” — кут, “scopeo” — розглядаю) — це діагностичний метод, що дозволяє лікареві вивчити стан передньої камери ока. Дослідження проводиться за допомогою спеціального апарата — гониоскопа. Прилад збільшує видиме зображення до 20-три раз і дозволяє не тільки діагностувати різні офтальмологічні захворювання, але і здійснювати хірургічне лікування.

• Види
• Показання
• Протипоказання
• Гоніоскопію в дитячому віці
• Результат

Про будову ока

Під камерою очі в офтальмології розуміють замкнуту порожнину, наповнену очної рідиною. Очне яблуко має передню і задню камери. Область між рогівкою і райдужкою називають передньою камерою, область між райдужною оболонкою і склоподібним тілом — задній. Обидві камери беруть участь в циркуляції очної рідини і при відсутності патологій мають постійний обсяг.
В освіті рідини задіяні вії циліарного тіла в задній камері. Відтік вологи відбувається в передній: там, де рогівка з’єднаються з склери і райдужна оболонка переходить у циліарне тіло. Це місце називається кутом передньої камери.

Процес діагностики

Сама діагностика складається з декількох етапів.

Підготовка

• До початку роботи лікар готує прилад: налаштовує оптику, перевіряє освітлення, обробляє дезинфікуючим ртутним розчином частина, що контактує з оком.
• Обстежуваний розташовується на стільці перед приладом, його підборіддя повинен виявитися на підставці, голова фіксується у уникнення миязикульних рухів.
• Пацієнту попередньо краплі закапують з місцевим знеболюючим ефектом: “Лідокаїн” або його аналоги. Це робиться для мінімізації неприємних відчуттів у пацієнта, хоча в цілому гоніоскопію — процедура безболісна.

Огляд

З метою підвищення якості огляду окуліст гель наносить на ту частину пристрою, яка стикається з оком. Лікар розширює руками очне простір, вказуючи пацієнту направити погляд по черзі вниз і вгору, і в цей час поміщаючи склеральную частина гониоскопа в область кон’юнктиви. Далі відбувається огляд відділів передньої камери ока:

• рогівки;
• кореневої частини райдужної оболонки;
• кільця Швальбе;
• області корнеэсклеральных трабекул і шлемового каналу;
• склеральной шпори;
• частини циліарного тіла;
• волокон гребінчастих зв’язок.

Окуліст коригує положення пристрою однією рукою, а інший керує щілинною лампою (освітленням і мікроскопом).

Після видалення гониолинзы з ока пацієнта знову закопують краплі — для попередження розвитку бактеріальної інфекції.

Від початку і до кінця цієї процедури потрібно близько п’ятнадцяти хвилин. Якщо лікар володіє технікою дослідження, то пацієнтом вона переноситься легко, не залишаючи після себе слідів.

Протипоказання

Обстеження гониоскопом не застосовується, якщо у пацієнта є:

• запалення очей, інфекції з виділенням гною;
• ушкодження очного яблука;
• індивідуальна непереносимість препаратів, що застосовуються в ході діагностики.

Лікар повинен відязикати у процедурі особам із захворюваннями психіки, схильним до прояву агресії. Метод не застосуємо до людей, які перебувають під впливом алкоголю чи наркотиків.

Гоніоскопію в дитячому віці

Дане обстеження дітям не протипоказано. При необхідності діагностувати дитини лікар зазвичай робить вибір на користь прямої гоніоскопії, коли пацієнта оглядають в положенні лежачи. Для усунення почуття дискомфорту у малюка застосовують місцеву анестезію у вигляді крапель. Якщо дитину потрібно заспокоїти, вдаються до седативну препаратів.

Результат

На підставі розшифровки отриманого зображення лікар робить висновок про стан райдужно-рогівкового кута.

Один з основних показників — це ширина кута. Норма — коли кут досить широкий, що сприяє вільному відтоку рідини. Наявність гострого кута підвищує ризик розвитку закритокутової глаукоми, так як дренаж водянистої вологи в цьому випадку утруднений.

Якщо лікар помітить наявність спайок між рогівкою і райдужкою, то зробить висновок про те, що має місце запальний процес, а також припустить вроджені дефекти або атрофічні процеси в райдужній оболонці. Детальний розгляд та опис спайок має велике значення для запущених випадках.