Хто такий логопед?

Логопедія представляє собою науку, яка спеціалізується на дефектах мовлення, етіології їх виникнення і способи усунення. Таким чином, логопед – це лікар, який приймає пацієнтів з проблемами дикції і розуміння язика і намагається їх вирішити.

Дану спеціальність представляють також педагоги, які не мають медичної освіти і застосовують навчальні практики для поліпшення язика. Вчителі не мають права призначати ліки або проводити психотерапію, так як для цього існують фахівці з потрібним освітою.

Щоб зрозуміти, хто це лікар логопед, слід знати основні завдання, складові основу даної професії:

  • постановка правильної виязика звуків;
  • поліпшення чіткості виязика окремих звуків (використовуються скоромовки);
  • розширення словникового запасу;
  • удосконалення грамотності;
  • корекція мовленнєвих помилок;
  • реабілітація пацієнтів, які придбали дефекти язика внаслідок різних захворювань;
  • поліпшення навичок побудови милозвучних і складних граматичних конструкцій;
  • вивчення механізмів утворення дефектів мовлення та розробка корекційних методик;
  • виявлення органічних порушень мовленнєвого апарату і розробка методик щодо поліпшення дикції з урахуванням даних патологій.

Звертатися до логопеда потрібно як можна швидше, так як у дитини простіше виправити мовний дефект, ніж у дорослого.

Часто саме своєчасне відвідування дефектолога дозволяє добитися добрих результатів лікування.

Які хвороби лікує логопед?

Сфера діяльності логопеда представлена наступними різновидами мовних проблем:

  • афонія (відсутність звучності язика) або дисфонія (її порушення);
  • дислалія (проблеми у виязику окремих звуків або їх конструкцій);
  • заїкання (в медицині називається логоневроз);
  • брадилалия або тахилалия (уповільнене чи прискорене вимова звуків під час розязика);
  • дислексія (поширене порушення мовлення, що проявляється проблемами з навичкою читання);
  • гугнявість голосу (часто усувається з допомогою оториноларинголога);
  • мовні дефекти, пов’язані зі слуховими порушеннями;
  • постопераційні проблеми мовленнєвого апарату або порушення дикції, пов’язані з хірургічним втручанням на органах слуху.

В логопедичній спеціальності виділяється логопед афазиолог, який займається лікуванням пацієнтів з ураженням кори головного мозку. Органічне пошкодження центрів, що відповідають за язик, призводить до повного зникнення або різних дефектів даного навику, виправити які практично неможливо.

Чому виникають вади мовлення?

Так як лікар логопед лікує проблеми мовленнєвого апарату, він повинен добре розбиратися в причинах виникнення даних порушень. Крім того, виявлення етіологічного фактора дозволяє визначитися з тактикою занять та спрогнозувати результати.

Етіологія мовленнєвих дефектів може бути наступною:

  • патології внутрішньоутробного розвитку плоду;
  • спадкова схильність до тих або інших мовних дефектів;
  • генетичні мутації;
  • хронічна або гостра гіпоксія плоду;
  • родові травми;
  • інфекційні захворювання, що вражають оболонки мозку;
  • черепно-мозкові травми;
  • проблеми соціального оточення (відсутність людей поруч, байдужість батьків і так далі);
  • захворювання, що вражають кору головного мозку, наприклад, гостре порушення мозкового кровообігу;
  • психологічні травми, наприклад, різкий переляк.

Також, перед зверненням до цього лікаря слід чітко уявляти, які навички мають бути розвинені у дитини в певному віці. Батьки часто пред’являють завищені вимоги до малюкам, які розвиваються абсолютно нормально.

Коли потрібно йти до логопеда?

Існують відмінності у причинах звернення до логопедам дорослих людей і дітей. Головне невідповідність полягає в тому, що у дитини мова активно розвивається з формуванням навичок дикції, читання, говоріння і так далі. У дорослої мова вже сформовано, а тому боротися з патологіями набагато складніше.

У яких випадках до логопеда звертаються батьки з дітьми?

У дитини за допомогою логопеда можна усунути наступні прояви мовленнєвих дефектів:

  • неправильна вимова літер або звукових сполучень (причиною проблеми може бути укорочена вуздечка язика, але іноді етіологія криється в недорозвиненні мовного апарату);
  • затримка проязика або її відсутність (вже кілька місяців малюк повинен видавати поодинокі звуки, а до року вимовляти кілька слів);
  • порушення швидкості виязика звуків або їх проковтування (найчастіше потрібна допомога ЛОР-лікаря);
  • відновлення після оперативних втручань, які зачіпають структури мовного апарата (реабілітація м’язів і привчання до їх правильного використання);
  • встановлення діагнозу дитячого церебрального паралічу (обов’язково логопед займається постановкою язика, інакше вона буде відсутнім або стане повністю незрозумілою).

Коли до логопеда звертатися дорослому?

У дорослих людей придбані дефекти язика виправити дуже важко, особливо якщо вони існують ще з дитячого віку. Робити це у логопеда не завжди виходить, але домогтися певного поліпшення все одно можна. Йти до лікаря рекомендується в наступних ситуаціях:

  • реабілітація після перенесеного інсульту, коли зачіпаються відділи кори, що відповідають за язик, і настає парез або параліч м’язів гортані або мімічної мускулатури (розробляється спеціальний комплекс вправ, що дозволяє домогтися деяких поліпшень);
  • поява мовленнєвих дефектів, пов’язаних з перенесеними психічними патологіями (часто потрібна допомога психотерапевта або психіатра);
  • реабілітація після видалення гортані або голосових зв’язок (навчання пацієнта використовувати харчову щілину та інші конструкції для отримання певних звуків).

Деякі люди звертаються до логопеда для вдосконалення дикції, так як бажають отримати роботу, пов’язану з ораторськими навичками. Слід зазначити, що корекція дефектів дитячого віку в більшості випадків неможлива в тій мірі, яка потрібна пацієнту.

Однак поліпшення дикції без серйозних дефектів виязика або усунення мовних помилок є цілком здійсненним для логопеда завданням.

Як лікує логопед?

Мало хто уявляє, як проходить прийом у логопеда. Спочатку лікар запитує пацієнта і вже може будувати припущення про природу мовного дефекту. Додатково проводяться специфічні логопедичні тестування. У деяких випадках призначаються консультації суміжних фахівців: отоларинголога, психоневролога, невропатолога, психіатра. Після визначення причин порушення язика розробляється методика лікування. Терапія у дітей і дорослих принципово відрізняється, так як для дитини обирається переважно ігровий підхід.

Запорукою успішного лікування у логопеда є наступні принципи:

  • комплексний підхід до терапії (вплив на механізм розвитку дефекту і його причину, якщо це можливо);
  • розробка ефективних комплексів вправ і безперервне їх виконання (навички виробляються тільки при постійному повторі тренування);
  • поступове ускладнення занять;
  • старання з боку пацієнта (є ключовим моментом успішного лікування, але не завжди реалізується, особливо у маленьких дітей).

Розуміючи, що робить логопед, пацієнти більш старанно починають намагатися, тому лікар повинен пояснює суть терапевтичних методик. Крім того, фахівець відразу встановлює йязикурну ступінь поліпшення язика і повідомляє її пацієнту, так як не завжди вдається домогтися ідеальної дикції. У деяких випадках логопед займається відновленням виязика хоча б окремих звуків.