Остеоартрозом називають деструктивні процеси в різних суглобах, які значно знижують фізичну активність людини. Захворювання досить поширене серед людей старше 40-45 років, що обумовлює актуальність питання про те, який лікар лікує остеоартроз і як можна уникнути розвитку даної патології. Ураження суглобів такого характеру зустрічається і у молодих людей, чого зазвичай сприяють різні провокуючі фактори, наприклад, специфіка професії, зайва вага, професійний спорт.

Хорошу рухливість суглобів забезпечує гладка хрящову поверхню і суглобова рідина, які виконують функцію амортизації, перешкоджаючи тертя зчленовуються кісток. При розвитку і прогресуванні остеоартрозу лікарі розрізняють різні ступені ураження хряща і синовіальної оболонки на тлі освіти кісткових наростів у вигляді шипів і колючок.

Захворювання може мати різну локалізацію, тобто вражати будь-який суглоб в тілі людини, як великий, так і малий, один або кілька одразу. Ведучий лікар за остеоартрозу називається ортопедом, він займається вивченням причин, особливостей клінічного перебігу та способів профілактики різних хвороб опорно-рухового апарату.

Етіологія захворювання

Лікар, що лікує остеоартроз, може бути травматологом, ортопедом або ревматологом, що залежить від етіології захворювання. Сприятливими факторами для розвитку дегенеративних процесів в будь-якому суглобі лікарі визначають наступні:

• ожиріння, яке значно прискорює зношування суглобів;

• спадковість;

• остеопороз, особливо у жінок в період менопаузи;

• певні професії;

• порушення обмінних процесів в організмі, що потребує консультації лікаря ендокринолога;

• запалення суглобів ревматичного характеру;

• похилий вік;

• недолік в організмі мікроелементів;

• травми;

• специфічні хвороби кістково-суглобової системи;

• вплив несприятливих факторів навколишнього середовища (холод, вологість).

У більшості випадків за остеоартрозу спеціалізується лікар ортопед, який займається діагностикою, лікуванням і профілактикою даної патології.

Однак враховуючи етіологію захворювання, для досягнення максимального і тривалого ефекту лікувальних заходів можуть знадобитися консультації лікарів ендокринолог, ревматолог, дієтолог, травматолог і невропатолог.

Стадії клінічного перебігу остеоартрозу

В клінічній медицині дегенеративні зміни в суглобі лікарі називають остеоартрозом або гонартрозом, що практично не має відмінностей. Існує кілька стадій прогресування патології.

Перша стадія остеоартрозу

Зазвичай при остеоартрозі колінного суглоба лікар дуже рідко діагностує першу стадію патологічного процесу, тому що більшість пацієнтів довгий час просто не звертає уваги на незначні больові відчуття, характерні для початкового етапу деформації хрящової поверхні.

Перша стадія артрозу проявляється наступними симптомами:

• присутність незначного дискомфорту;

• слабовираженная крепітація;

• невелика і епізодична скутість в суглобі при переході із стану спокою в активний рух;

• помірне зниження рухливості, яке практично завжди залишається непоміченим;

• напругу і стомлюваність м’язів, прилеглих до ураженого суглобу;

• больові відчуття виникають тільки при активній стадії запалення.

Функція суглоба в початковій стадії артрозу не порушена, що рентгенологічно лікар визначає невеликим звуженням суглобової щілини і незначним появою остеофітів. Остеоартроз лікує лікар ортопед, який рекомендує при наявності навіть незначних дискомфортних відчуттів в будь-якому суглобі звертатися в лікувальний заклад для консультації у фахівця. Рання діагностика і своєчасне лікування дають найбільший шанс на регрессирование хвороби, збереження хрящової поверхні суглоба і продовження фізичної активності навіть у похилому віці.

Друга стадія остеоартрозу

Зазвичай пацієнти дізнаються, хто лікує остеоартроз, вже на другій стадії деструкції хрящової поверхні, оскільки клінічна картина більш яскрава, що доставляє багато неприємних відчуттів і знижує якість життя людини. Провідними симптомами для другої стадії остеоартрозу лікарі називають такі:

• незначна болючість в суглобі присутній постійно і посилюється при навантаженні або в нічний час;
• якщо вражені великі статути, наприклад, колінний чи кульшовий, відзначається поширення больових відчуттів на прилеглі м’язи і суглоби;
• обмеження рухливості суглоба з-за наявності в міжсуглобової щілини фрагмента хряща або розростання остеофітів;
• амплітуда рухів хоч і болюча, але збережена;
• швидка стомлюваність при ходьбі або виконанні незначного фізичного навантаження;
• використання пацієнтами якоїсь додаткової опори, тобто тростини або палиці.
• фізичні можливості обмежені.

На рентгенівському знімку лікар зазвичай бачить значні розростання кісткової тканини, звуження суглобової щілини в кілька разів і деформацію зчленовуються кісток.

Третя стадія остеоартрозу

На третій стадії пацієнти з остеоартрозом звертаються до лікаря, який відзначає наступні симптоми:

• біль середньої інтенсивності зберігається постійно і посилюється при мінімальному фізичному навантаженні;
• при згинанні присутній сильний хрускіт;
• рухливість обмежена;
• виражена деформація суглоба з наявністю м’язової контрактури;
• атрофія прилеглих м’язів;
• відзначається видиме збільшення суглоба внаслідок внутрішньосуглобових деструктивних змін;
• виражена болючість при пальпації.

Можливість самостійного пересування сильно обмежена або неможлива. При рентгенологічному дослідженні лікар визначає виражену деформацію суглоба, відсутність суглобової щілини і значне розростання кісткової тканини. В даному випадку для лікування остеоартрозу лікар призначає оперативне втручання з приводу заміни зруйнованого суглоба на протез.