Інсульт – захворювання, здатне розділити життя пацієнта на два періоди – до і після удару. В першу чергу, це обумовлено особливостями перебігу хвороби, її стійкими залишковими явищами.
Рухові порушення досить часто виникають при інсульті
Обмеження рухової активності – одне з найчастіших спостерігаються у постінсультних хворих порушень. На цьому тлі значно зростає ризик розвитку супутніх захворювань. Особливе місце серед них займає цукровий діабет. Підвищений рівень глюкози в крові вимагає додаткових зусиль, як з боку пацієнта, так і з боку родичів, за ним доглядають.
Захворювання у постінсультних пацієнтів
Виникнення різних хвороб у пацієнтів після інсульту обумовлено рядом особливостей їхнього способу життя, зокрема – обмеженням рухової активності і зниженням толерантності до фізичних навантажень. Через це хворий дуже багато часу проводить в ліжку. Як наслідок – погіршується газообмін у легенях, сповільнюється кровотік, зростає ризик утворення тромбів. Серцевий м’яз стає слабкішим, розвиваються застійні явища. Застійні пневмонії та серцево-судинна недостатність – досить часті хвороби серед тих, що зустрічаються у людей після інсульту.
Ще одна хвороба, що викликає суперечки серед вчених – цукровий діабет. Вони встановили, що після гострого порушення мозкового кровообігу в крові пацієнтів сильно підвищується рівень глюкози. Частина дослідників пояснює це у відповідь реакцією організму на стрес і викид великої кількості контрінсулярнихгормонів. Як основний аргумент вони наводять той факт, що при визначенні рівня глікозильованого гемоглобіну у абсолютної більшості він перебував в межах норми. Це означає, що останні три місяці перед дослідженням рівень цукру в крові пацієнта не підвищувався.
Загальні відомості
Цукровий діабет ділиться на інсулінозалежний і інсулінонезалежний
Цукровий діабет – ендокринологічна патологія, яка характеризується недостатнім виробленням інсуліну підшлунковою залозою або зниженням чутливості інсулінових рецепторів. Вперше роль цієї хвороби як фактора ризику розвитку ішемічного інсульту була доведена більш 50 років тому. У пацієнтів, що страждали на діабет, гостре порушення мозкового кровообігу діагностувалося в два-чотири рази частіше, залежно від віку.
Якщо діабет розвивався після перенесеного інсульту, у хворих значно зростав ризик повторного удару і летального результату.
Примітно те, що СД може діагностуватися приблизно у половини пацієнтів після інсульту, але нерідко він залишається непоміченим, особливо у хворих похилого віку.
Особливості клінічного перебігу захворювання
У більшості пацієнтів цукровий діабет, що розвивається після інсульту, відноситься до другого типу. Це обумовлює деякі особливості розвитку симптоматики і перебігу хвороби, основними з яких є поступовий початок хвороби і наростання симптомів, відсутність різких стрибків рівня глюкози в крові на ранніх стадіях захворювання.
Ознаки цукрового діабету
Доглядають за пацієнтом родичам необхідно звернути увагу на такі моменти:
- загальна слабкість виражена сильніше, ніж раніше;
- появу скарг з боку шкіри – безпричинний свербіж, ураження грибком, появі пролежнів на тлі якісного догляду;
- погане загоєння ран;
- спрага, постійна сухість у роті;
- почастішання сечовипускання, хворі з порушенням функції тазових органів потребують більш частої зміни підгузників;
- у жінок – свербіж статевих органів.
Вплив підвищеного рівня глюкози крові на стан пацієнта
Як уже згадувалося, розвиток цукрового діабету у пацієнтів після інсульту є фактором ризику повторних ударів. Відсутність адекватної терапії сприяє прогресуванню хвороби і тільки погіршує ситуацію. Це пов’язано з особливостями впливу високого рівня глюкози на стан судинної стінки.
Ангіопатії – пізніше ускладнення цукрового діабету, яке характеризується розвитком незворотних змін властивостей кровоносних судин. Залежно від калібру уражених судин вони поділяються на мікро- і макроангіопатії. До першої групи належать ураження капілярів сітківки, нирок, нижніх кінцівок. Макроангіопатія характеризується розвитком змін в судинах великого калібру. По суті, вона не відрізняється від атеросклеротичного ураження судин.
Ускладненням довго викликаного цукрового діабету є діабетична ангіопатія
До основних факторів ризику макроангиопатий при діабеті відносяться:
- високий рівень глюкози в крові;
- підвищений артеріальний тиск;
- порушення ліпідного балансу;
- ожиріння;
- інсулінорезистентність;
- зміна коагуляційних властивостей крові;
- дисфункція внутрішньої оболонки судин;
- системний запальний процес.
При цукровому діабеті, який виник після інсульту, ситуація ускладнюється ще й тим, що до моменту розвитку хвороби судини вже патологічно змінені, і подальше підвищення рівня цукру вкрай негативно позначається на перебігу хвороби.
Особливості лікування цукрового діабету у постінсультних пацієнтів
При лікуванні діабету, який виник після інсульту, медики стикаються з безліччю нюансів. В першу чергу, це пов’язано з тонкощами догляду, переглядом раціону, можливістю розвитку супутніх хвороб і ускладнень.
Особлива увага приділяється таким моментам:
- профілактика пролежнів;
- контроль рівня глюкози крові;
- контроль артеріального тиску;
- профілактика тромбоемболічних ускладнень.
профілактика пролежнів
Хворі з обмеженням рухової активності після інсульту потребують ретельного догляду. З розвитком цукрового діабету це питання стає ще гостріше. Це пояснюється двома моментами.
- При цій хворобі виникають трофічні зміни шкіри, які роблять її дуже чутливою до зовнішніх чинників.
- Зміни в судинах ускладнюють загоєння утворилися ран, а високий рівень цукру в крові створює сприятливі уязика для приєднання патогенної флори.
Персоналу, яка доглядає за хворим, необхідно приділяти достатньо уваги якості ліжка хворого, масажам, лікувальної гімнастики. Ці прості заходи допоможуть запобігти небажані явища.
Контроль рівня глюкози крові
Нормальний рівень цукру – запорука швидкого відновлення пацієнта після інсульту. Крім того, у таких хворих відсутня негативний вплив гіперглікемії на судинну стінку, що значно знижує ризик повторних ударів. Для утримування рівня глюкози в межах норми, при діабеті використовуються два взаємодоповнюючих підходи – дієтичний і медикаментозний.
Дієта передбачає дробове п’ятиразове харчування. Добова калорійність не повинна перевищувати 2500 ккал. В іншому випадку надлишок енергії буде накопичуватися у вигляді жиру. Для запобігання запорів раціон повинен містити достатню кількість клітковини. Кілька обмежується кількість жирів і простих вуглеводів.
Особливості дієти при цукровому діабеті
Основу раціону складають круп’яні каші, м’ясо і риба нежирних сортів, молочні продукти. Заохочується прийом всіх видів овочів, особливо в свіжому вигляді. З фруктів протипоказані виноград, банани, кавуни. Необхідно повністю виключити кондитерські вироби, випічку з білого борошна, жирну, смажену, копчену їжу.
Крім дієти, для зниження рівня цукру крові застосовуються медикаментозні препарати і трав’яні чаї. Вони призначаються тільки ендокринологом в індивідуальному порядку.
Контроль АТ і профілактика тромбоемболічних ускладнень
Високий артеріальний тиск саме по собі є чинником ризику інсульту. У пацієнтів, які страждають на діабет, воно повинно контролюватися особливо ретельно. Систолічний його значення не повинно перевищувати 130 мм рт. ст., діастолічний – 85 мм рт.ст. Гіпотензивні препарати підбирає невролог спільно з кардіологом або терапевтом. Перевагу віддають препаратам з групи інгібіторів АПФ – лізиноприл, блокаторів кальцієвих каналів – амлодипін, селективних бета-блокаторів – небіволол, бісопролол, метопролол, карведилол. З сечогінних показані индапамид, верошпирон. Небажано застосовувати тіазидні діуретики з метою тривалого контролю АТ.
При діабеті вимірювання тиску – життєво важлива процедура
З метою запобігання утворенню тромбів пацієнтам після інсульту призначають низькі дози аспірину. В якості альтернативи і з метою підвищення ефективності пропонуються більш сучасні препарати – клопідогрель, Ксарелто, Арікстра.
На закінчення
Тільки дуже ретельний догляд за постінсультнимі хворими дасть їм шанс на швидке і повне відновлення. Максимально точне виконання лікарських рекомендацій запобіжить розвитку ускладнень і супутніх хвороб. У разі виникнення додаткових питань – проконсультуйтеся з фахівцем. Він повною мірою відповість на них і відкоригує лікування.