Рефлюкс езофагіт, або ГЕРБ, є патологією органів травлення. Найчастіше страждають від нього ті люди, у яких підвищена кислотність шлункового соку. Це пов’язано з агресивним впливом соляної кислоти на слизову травного органу, що призводить до її методичному пошкодження. Але не тільки шлункова симптоматика свідчить про розвиток цієї недуги. Як це не дивно, але кашель при ГЕРХ також не рідкість. Його навіть можна назвати одним з основних ознак патології.

Але цей рефлекторний акт, що відбувається в бронхах і дихальних шляхах, найчастіше буває непродуктивним. Пацієнти, які мають в анамнезі тільки почала розвиватися гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, але незнання зазвичай списують цей негативний симптом на що починається ангіну, так як він супроводжується болями в гортані.

Причини появи при захворюваннях шлунково-кишкового тракту ознак застуди

Однією з причин виникнення на тлі ГЕРХ триваючого тривалий час і прийняв хронічний характер кашлю вважається закупорка в’язким секретом бронхів і розвиток бронхообструкції. Це явище називається медиками «Легеневої маскою» патології органів травлення. Викликати постійне рефлекторне відхаркування, що виникає здебільшого в нічний час, може процес микроаспирации.

Механізм того, що з’являється кашель при езофагіті, на думку фахівців, полягає в простому факторі – із стравоходу потрапляють в бронхи маленькі частинки залишків їжі і дратують їх. В даний час фахівці розглядають рефлюкс-езофагіт як тригер, тобто, якщо сказати простіше, що запускає механізм астми. Ще однією причиною появи при цій патології неминаючого кашлю прийнято вважати зміщення шлунка до грудної порожнини. Дана передумова завжди робить негативний вплив на роботу бронхів і легенів. Також на посилення відхаркувальний рефлексу впливають такі зовнішні фактори ризику:

• прийняття людиною після вживання їжі лежачого положення;
• пізні вечері, після яких потрапила в травні органи їжа не встигає перетравитися;
• куріння;
• носіння тісного одягу.

Якщо перераховані фактори провокують появу легеневих ознак, і в той же час відсутні температура й інші симптоми ГРЗ, людині слід задуматися про можливий розвиток у нього рефлюксної хвороби, яка доставляє пацієнтам безліч проблем. Найчастіше від симптомів, що нагадують обструктивний бронхіт, аспіраційну пневмонію або астму страждають ті люди, вік яких старше 40 років. Але з цього фактора, як відзначають фахівці, можливі й винятки.

Для того щоб не пропустити на тлі легеневої симптоматики виникла гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, необхідно знати перші її прояви. Це необхідно з тієї причини, що симптоми і лікування захворювання безпосередньо пов’язані між собою.

Початкові прояви патології

Відстежити частоту захворюваності гастроезофагеальним недугою за реальними показниками неможливо. Залежить це від того, що основна симптоматика у даної хвороби травних органів дуже слабка і багато хворі люди просто не звертають на неї уваги і не вважають за потрібне відвідати лікаря. Але між тим звернення за консультацією до гастроентеролога при цій патології просто необхідно. Саме тому фахівці рекомендують в обов’язковому порядку звертати увагу на наступні ознаки, навіть якщо вони виражені слабо:

• Одне з головних проявів недуги – це печія. Відчуття печіння в загрудинної області з’являється зазвичай години через 1,5 після вживання їжі або ж ночі. Неприємне відчуття може віддавати між лопаток і в шию, а також підніматися до надчеревній ділянці. Дискомфорт зазвичай посилюється після вживання міцної кави або газованих напоїв, а також переїдання і надмірних фізичних навантажень.
• Поява відрижки при цій патології травних органів обумовлюється безпосередньо тим, що вміст основного травного органу надходить прямо в стравохід через нижній сфінктер, а звідти відразу ж проходить в ротову порожнину. Явним результатом даного прояви патології є поява в роті кислого присмаку. Відрижка зазвичай виникає тоді, коли хвора людина виконує відразу ж після прийому їжі нахили тулуба або ж приймає вертикальне положення.
• Ускладнений ковтальний рефлекс і поява больових відчуттів при спробах проковтнути їжу. Поява такого симптому говорить про те, що почали розвиватися ускладнення захворювання, пухлина стравоходу або його звуження. Негативний ознака, викликаний тривалим прогресуванням недуги, досить небезпечний, так як обумовлений тим, що в травному органі пошкоджена слизова оболонка зазнає протікання постійного запального процесу.
• При розвитку ускладнень ГЕРБ може з’явитися і така ознака, як стравохідна блювота. Викорінені людиною маси складаються з з’їденої незадовго до нападу неперетравленої їжі.

Для гастроезофагеального рефлюкс-езофагіту характерно те, що вищеописані ознаки посилюються при фізичних навантаженнях або нахилах вперед.

У тому випадку якщо дана симптоматика супроводжується тривалим, що посилюється в нічний час кашлем, необхідно термінове відвідування гастроентеролога, так як вона говорить про те, що відхаркувальний рефлекс викликаний не легеневими захворюваннями, а саме езофагітом.

Основні діагностичні і терапевтичні заходи

Для того щоб з найбільшою точністю уточнити причину кашлю і довести, що викликав його недуга це саме ГЕРБ, необхідне проведення диференціального діагностичного дослідження. В першу чергу фахівець збирає анамнез, який дуже важливий. Завдяки йому можливо за наявністю характерної симптоматики, такий як ранкова захриплість, посилення кашлю після їжі, що викликає зниження тиску НПС (жирні та гострі продукти, алкоголь, каву, шоколад) і поява відрижки з печією, припустити наявність у пацієнта ГЕРБ.

Однак не у всіх хворих людей буває досить збору анамнезу для діагностування рефлюкс-езофагіт як причину кашлю. У цьому випадку застосовується наступний діагностичний протокол:

• проведення контрастної езофагографія;
• ендоскопічне дослідження шлунка і стравоходу;
• стравохідна манометр.

Хоча «золотим стандартом» цієї диференціальної діагностики не дарма вважається 24-годинна рН-метрія. Її чутливість та специфічність досягають 90%. Саме тому фахівцями настійно рекомендується застосування цього методу дослідження у пацієнтів з неясною етіологією кашлю і підозрою на ГЕРХ.

терапія недуги

Якщо при рефлюкс-езофагіті кашель не супроводжується додатковою легеневою симптоматикою, вилікувати його звичайними антипростудні засоби неможливо. Ні сиропи, ні льодяники не зможуть впливати на спровокувала його причину, а саме роздратування нервових волокон. При цій травної патології тактика лікування кашлю повинна спряязикватися на те, щоб нормалізувати кислотність основного травного органу, а також усунути закид його вмісту в стравохід.

Застосовувана в цьому випадку медикаментозна терапія повинна призначатися тільки фахівцем, щоб уникнути виникнення побічних ефектів і серйозних ускладнень.

Схем і протоколів лікування езофагіту, супроводжуваного хронічним кашлем, в даний час розроблено декілька, але стандартної і основною є наступна:

• інгібітори протонної помпи 1 раз на добу;
• антациди 4 рази на день;
• прокинетики тричі на добу.

Дози призначаються для лікування препаратів підбираються фахівцем виходячи із загальних показань пацієнта і результатів проведеного діагностичного дослідження. Тривалість медикаментозних терапевтичних заходів при цій патології травних і дихальних органів досить велика, так як хронічний кашель спровокований закидом вмісту шлунка в стравохід. Саме тому для усунення неприємного симптому спочатку необхідний повноцінний курс терапії ГЕ. Середня тривалість лікувальних заходів зазвичай становить не менше 4 тижнів, а потім ще 3 місяці триває підтримуюча терапія.

Для того щоб позбавлення від недуги проходило успішно, для пацієнта необхідно виконання наступних дій:

• прийом інгібіторів та інших призначених лікарем препаратів повинен бути регулярним, без допущення будь-яких похибок;
• для усунення проявів рефлюксу слід позбутися стягуючі, тісних речей і віддати перевагу вільному одязі;
• лягати потрібно так, щоб частина грудей і голова були злегка підняті;
• нормалізує кислотність шлунка, і запобіжить рефлюкс і корекція харчування.

Загальні рекомендації по дієті

Про те, як лікувати це захворювання за допомогою дієти, прекрасні поради даються фахівцями після проведення діагностики та виявлення справжньої причини, що спровокувала кашель. Вони полягають в наступному:

• Харчування пацієнтів, що мають в анамнезі рефлюксную хвороба, що супроводжується постійним кашлем, має бути тільки дробовим. Для досягнення цього слід їсти не менше 6 разів на добу невеликими порціями. Це дозволить заповнити шлунок на? обсягу, і не допустить закидання зайвої їжі назад в стравохід.
• Післяобідній відпочинок на дивані настійно рекомендується замінити на прогулянку легким кроком. Це посприяє більш швидкому переварюванню їжі.
• Своєчасний перехід її в кишечник не допустить зворотного закиду.
• Для зниження концентрації соляної кислоти слід не пізніше ніж за годину до їжі випивати склянку води.

Лікування рефлюкс-езофагіту і супутньої йому симптоматики проводиться гастроентерологом на підставі скарг пацієнта, вираженості захворювання, ендоскопічної та морфологічної оцінки присутніх в організмі пацієнта змін і підбирається відповідний протокол терапії. Саме тому за найменшої підозри, що натякають на розвиток даної патології, необхідно відвідування лікаря, що спеціалізується в цій галузі. Тільки досвідчений фахівець зможе швидко виявити справжню причину кашлю і підібрати найбільш адекватне лікування.