Набряк головного мозку

Набряк головного мозку – це досить складне і небезпечне за своєю природою ускладнення, яке дає та чи інша патологія, що проявляє себе в дифузному просяканні тканин мозку рідиною з судинного простору.

Таке ускладнення досить серйозне, що не терпить недбалого до себе ставлення – набряк несе загрозу здоров’ю людини і при відсутності лікування пацієнта може очікувати летальний результат.

Причини виникнення у дитини і дорослого

В силу того, що мозок людини і його тканини посилено забезпечуються кров’ю, спровокувати розлад в процесі циркуляції крові і відповідно призвести до його набряклості – вельми просто.

В цьому випадку спровокувати збій в кровотоці можуть:

• ішемічний або ж геморагічний тип інсульту, а також будь-вилив крові в його шлуночок або ж тканини сірої речовини;
• ракове новоутворення, локалізоване всередині черепної коробки;
• метастази в сірій речовині від злоякісного новоутворення, не дивлячись від його місця розташування;
• травма і перелом кісток черепної коробки, що призвело до травми мозку, а також менінгіти і внутрішньочерепна посттравматическая гематома;
• забій голови та інтоксикація, отруєння організму – це може бути не тільки отрута, а й хімічні сполуки, а також алкоголь, медикаменти;
• проблеми з нирками і печінкою, особливо, коли лікарі діагностували їх недостатність і йде загальна інтоксикація організму;
• будь-яке хірургічне втручання в будову черепа, а також тканини сірої речовини – це також може спровокувати набряк його тканин;
• анасарка, яка протікає на тлі проблем з серцем, при діагностуванні серцевої недостатності, а також анафілактичний шок як наслідок реакції організму, його роздратування на алерген;

Все це показує те, що спровокувати набряклість тканин можуть як внутрішні, так і зовнішні чинники і причини. Іноді дане, вельми серйозне ускладнення може розвиватися внаслідок загальних негативних змін і трансформацій в організмі пацієнта.

Такі негативні зміни в більшості своїй протікають на мікроциркуляторному рівні в усіх органах і системах людини, його тканинах. Але коли лікар діагностує набряк іншого органу – це не несе таких негативних наслідків, як набряклість сірої речовини, яка закінчується для людини в більшості своїй завжди серйозно, якщо не сказати летально.

Дислокація головного мозку

Медики у своїй класифікації ділять набряк головного мозку крім інших критеріїв і за місцем його дислокації всередині черепної коробки.

Так медики виділяють наступні види набряку з урахуванням його дислокації, а саме:

1. набряклість стовбура головного мозку – дуже небезпечне патогенний стан, при якому йде розлад таких вітальних функцій людини як дихання і кровообіг і так далі;
2. набряклість судинної сітки головного мозку;
3. безпосередньо сам набряк сірого мозкової речовини.

Якщо говорити про набряк, який виникає і розвивається внаслідок гіпоксії або ж розвитку доброякісної або злоякісної опухли, запального процесу, варто диференціювати з набряком перифокального типу – тут мова йде про набуханні і набряку мозку в області руйнування структури клітини.

Саме ці обидві патології буде розвиватися в разі пошкодження голови і сірої речовини при травмі.

Набряк головного мозку у новонародженого

Говорячи про новонародженого, то в даному випадку в першу чергу варто сказати, що взаємини між тканиною сірої речовини і порожнини черепної коробки збудовані дещо в інший спосіб, ніж аналогічне будова у дорослої людини.

Такі відмінності обумовлені особливостями молодого і що розвивається, а також віковими трансформаціями та змінами в структурі та функціонуванні нервової системи. Якщо мова йде про діагностування даної патології у новонародженого, то він характерний своїм швидким розвитком в силу недосконалості здатності організму дитини регулювати тонус судин і вен, ликвородинамики і підтримки тиску всередині черепної коробки на одному, стабільному рівні.

У цьому випадку дитину може врятувати наступне – особливість з’єднань його кісток черепної коробки, які ще не затверділи і нагадують м’які хрящові перемички або ж ще не зрослися і знаходяться на певному віддаленні одна від одної.

Так мова йде про великий і малий джерельця, і якщо б не було цієї особливості в анатомічній будові черепної коробки – кожен крик малюка міг би закінчитися здавленням сірої речовини і подальшої його набряком.

Говорячи про першопричини розвитку набряклості у новонародженого, то такими можуть стати такі:

• внутрішньоутробна гіпоксія будь-якої природи і генезису;
• травма малюка, отримана ним при проходженні родових шляхів і важкі пологи, а також недоношеність або ж навпаки переношування плоду породіллею;
• вродженого характеру і природи порок в розвитку всієї нервової системи новонародженого;
• внутрішньоутробне інфікування плода, а також діагностований менінгіт і енцефаліт, викликаний на менінгококову інфекцію, які розвиваються внаслідок інфікування дитини під час пологів або ж після появи на світло;
• вродженої теології пухлини і абсцеси;

Якщо мова йде про симптоматиці, яка вказує на набряк, то такими є діагностування у малюка наступних проявів:

• постійне занепокоєння і сильні, надривні крики без видимих на те причин;
• дитина стає загальмованим, у нього проявляється запізніла реакція на світло і звук, а також проявляється підвищена сонливість;
• при підозрах на набряк головного мозку малюк буде відмовлятися брати груди при природному вигодовуванні або ж пляшечки при штучному;
• напружене пульсування або ж видиме неозброєним поглядом набухання великого джерельця навіть в спокійному стані малюка;
• напади блювоти і припадки судом м’язової тканини;

У малюків відзначена ще одна особлива характеристика набряку головного мозку – стрімкий розвиток і наростання негативної симптоматики, а також прогресуюче з кожною хвилиною погіршення всього стану організму. Як показує статистика – в 70-80% випадків діагностування набряклості головного мозку у дитини закінчується смертю.

діагностування патології

Діагностування даного захворювання повинен проводити тільки лікар, спираючись на результати аналізів і проведеного обстеження.

Якщо є підозри на це захворювання, лікарі в більшості своїй призначають такі дослідження:

1. опитування пацієнта і з’ясування анамнезу перебігу патології – в цьому випадку фахівець встановлює і проводить аналіз причин, які здатні спровокувати набряк головного мозку;
2. неврологічне дослідження – на даному етапі фахівець проводить оцінку рівня свідомості пацієнта, вивчає всі симптоми, які можуть вказувати на розлад нервової системи;
3. лікар проводить огляд у пацієнта дна ока – це дозволяє виявити стан і сам характер набряку зорових нервів;
4. також проводиться забір біоматеріалу шляхом пункції – в області поперекового відділу робиться прокол і тим самим встановлюється рівень тиску всередині черепної коробки;
5. лікарі призначають проведення комп’ютерної або ж магнітно-резонансної томографії – це дозволить оцінити ознаки набряку, ступінь ураження і локалізація патології;
6. обов’язкове вимірювання тиску всередині черепної коробки – в даному випадку в порожнину шлуночків лікарі вводять датчик, який і фіксує, знімаючи відповідні показники;

лікування патології

На самому початку варто підкреслити, що екстрені заходи і терапевтичні заходи спрямовані на самому початку на те, щоб зняти сам набряк і знизити тиск усередині черепної коробки, усунути напади судом і непритомність, розлад, збій в роботі інших органів і систем.

• Дегідраційні курс терапії.

На даному етапі з організму і тканин головного мозку виводять зайву рідину і проводиться все це шляхом застосування таких медикаментозних препаратів:

1. діуретики, які надають достатній сечогінний ефект, виводячи надлишок рідини з організму;
2. L-лізину есцинат – він не надає сечогінний ефект, але при цьому не менш ефективно виводь з тканин надлишок рідини, знімаючи ознаки набряклості мозку;
3. гіперосмолярні розчини – вони підсилюють дію діуретиків та допомагають забезпечити уражені клітини сірої речовини необхідними поживними сполуками;

• Поліпшення метаболізму головного мозку, а також відповідна його оксигенація.

Все це можна досягти наступними шляхами:

1. штучна вентиляція легенів, а також місцева гіпотермія – в цьому випадку голова пацієнта обкладається тарою, наповненою льодом;
2. введення медикаментів, поліпшують обмінні процеси в сірій речовині мозку, а також введення препаратів, які зміцнюють судини;

• Усунення причин, а також негативної симптоматики патології.

У цьому випадку лікар:

1. обстежує і проводить коригування роботи серця;
2. усуває ознаки інтоксикації організму;
3. знижує підвищену температуру тіла.

Для досягнення даного результату можуть призначатися:

1. курс прийому антибіотиків;
2. виведення з організму токсинів і продуктів розпаду;
3. видалення хірургічним шляхом пухлини, що знижує тиск всередині черепної коробки і знижує йязикурність набряку головного мозку.

Наслідки набряклості мозку

Говорячи про наслідки, які розвиваються при діагностуванні даної патології, то такими є:

• розлад сну і депресивний стан пацієнта;
• неуважність і збій у фізичній активності пацієнта;
• постійні напади головного болю;
• а також порушення в комунікативних здібностях людини.

Набряк як причина летального результату

На перебіг і наслідки патології впливає такий показник як ефективність і своєчасність лікування – при набряклості головного мозку має місце:

• здавлювання його тканин;
• порушення його структури;
• порушення в роботі серцево-судинної системи, легенів, печінки і нирок.

Нестача кисню в клітинах мозку веде до його загибелі – паралізація тіла людини і летальний результат в цьому випадку досить частий підсумок набряку головного мозку. При ураженні важливих його відділах – також може мати місце з великою часткою йязикурності летальний результат.

Саме при перших підозрах не варто зволікати і пройти обстеження у лікаря, який і призначить відповідне лікування, тим самим, запобігши і усунувши негативні симптоми і смерть.