Тахікардія у поєднанні з хворобами наднирників представляє серйозну загрозу для здоров’я. Наднирники — важливі органи ендокринної системи. Вони виробляють адреналін і норадреналін, які допомагають організму адаптуватися в навколишньому середовищі і боротися зі стресами. Надлишок цих гормонів може викликати тахікардію — прискорене серцебиття, доходить до 200 ударів на хвилину.

Як надниркові залози впливають на серцево-судинну систему?

Загальна назва адреналіну і норадреналіну — катехоламіни. Виробляються мозковим речовиною надниркових залоз. Вони впливають на частоту серцевих скорочень (ЧСС), процеси живлення клітин міокарда і обмінні процеси в ньому. Гормони надниркових залоз пристосовують систему кровотоку до потреб організму. Катехоламіни допомагають боротися зі стресами. Збій в гормональному фоні веде до виникнення патологій організму в цілому і роботі серця зокрема.

Чому з’являється тахікардія?

При ендокринних захворюваннях тахікардія виникає на тлі основного захворювання і носить симптоматичний характер. Якщо в надниркових залозах виробляється занадто багато катехоламінів, серцевий м’яз починає скорочуватися швидше і частіше, підвищується артеріальний тиск і виникає тахікардія. Основними причинами прискореного серцебиття є такі захворювання:

• Хвороба Аддісона — дефіцит кортизолу і інших гормонів, що виробляються залозами.
• Феохромоцитома наднирників провокує прискорене серцебиття, порушення ритму серця.

  Феохромоцитома — гормонально активна пухлина.

• Гіпоталамічний синдром. Розвивається із-за збою функціонування гіпоталамуса в сукупності з ендокринними захворюваннями. Має кілька форм.
• Гіперальдостеронізм — підвищена вироблення альдостерону.

Симптоми патології надниркових залоз

ЗаболеваниеСимптомыБолезнь Аддісона

• зниження апетиту і ваги, зневоднення;
• тахікардія, знижений артеріальний тиск;
• загальна слабкість;
• пігменти на шкірі;
• депресивний і тривожний стан;
• оніміння кінцівок, тремтіння рук;
• порушення ковтання;
• поліурія.

Феохромоцитома

• підвищений тиск, тахікардія;
• розлад нервової системи;
• підвищена пітливість;
• сльозоточивість, погіршення зору;
• розлад ШЛУНКОВО-кишкового тракту (пронос або запор);
• блідість шкірних покривів.

Гіпоталамічний синдром

• головні болі;
• тахікардія, артеріальна гіпертензія;
• підвищене виділення сечі;
• стомлюваність, слабкість у м’язах;
• підвищення температури до 40 градусів.

Гіперальдостеронізм

• серцево-судинні;
• нейром’язові;
• ниркові синдроми.

Діагностика надниркових залоз при тахікардії

Біохімічний аналіз крові обов’язковий для діагностики роботи наднирників.

При виникненні дисфункції наднирників необхідна консультація ендокринолога. Для діагностики застосовуються апаратні та лабораторні методи. Призначаються біохімічне дослідження крові, загальний аналіз сечі на визначення рівня гормонів та їх метаболітів. До апаратних методів відносять:

• УЗД наднирників — показує структуру органу, патології, наявність або відсутність пухлини;
• МРТ або КТ — дозволяє побачити орган в тривимірному зображенні, можливість пошарового вивчення органу;
• сцинтиграфія або радіоізотопна діагностика — допомагає виявити пухлини на ранніх стадіях;
• електрокардіограма — призначають, якщо є підозри на серйозні патології серця.

Особливості лікування

Медикаменти повинен призначати тільки лікар, самолікуванням займатися заборонено. В залежності від патології, призначаються замісні гормональні препарати або антагоністи. Застосовуються «Верошпірон», «Мітотан», «Метирапон», «Спіронолактон», «Ориметен», бета-блокатори «Атенолол», «Конкор». Для зняття нападів тахікардії призначають заспокійливі препарати або «Дигоксин» (серцевий глікозид).