Каланхое – суккулентное рослина сімейства Товстолисті. У дикій природі живе понад 200 видів каланхое, в основному, зустріти їх можна в тропічних країнах Південної Африки, Південно-Східної та Південної Африки, Південної Америки, в Росії каланхое зростає виключно на підвіконнях і в оранжереях.

Загальні відомості

Найбільш поширеними є каланхое Блоссфельда – рослина, висотою до 30 см, з яйцевидними листям і червоними, рожевим, помаранчевими і жовтими квітками, зібраними в верхівкове суцвіття.

А так же каланхое Дегремона. Це мадагаскарський вигляд, що досягає 50 см у висоту. У каланхое Дегремона вузькі, довжиною до 20 см листя, м’ясисті, сіро-зеленого кольору з фіолетовими плямами. Краї листя зубчасті, між зубами зароджуються «дітки» – дрібні листочки з корінням, які обпадають прямо під рослиною, легко приймаються і починають самостійно розвиватися.

На одному листочку з’являється більше 10-ти «діток», і триває цей процес цілий рік, тому проблем з розмноженням рослини немає. Навпаки, «діток» так багато, що доводиться їх зривати і викидати. Хоча є думка, що «дітки» каланхое сприяють омолодженню й оздоровленню організму, якщо їх вживати у свіжому вигляді.

Каланхое Блоссфельда вирощують як декоративне кімнатна або оранжерейне рослина, а каланхое Дегремона, в основному, розводять на підвіконнях в якості домашньої аптеки, воно знаходить застосування в народній медицині. Цей вид каланхое цвіте дрібними білими квітами, і як декоративну рослину інтересу не представляє, зате відрізняється унікальними лікувальними властивостями.

Цілющі властивості і хімічний склад

За однією версією, в Росію каланхое з тропічних країн привезли купці, за іншою – моряки, які самі лікувалися рослиною від тропічної лихоманки і інших хвороб.

Як би там не було, нам слід сказати спасибі і тим, і іншим за такий подарунок – каланхое за своїми цілющими властивостями перевершує знаменитий алое, і при цьому смак у нього зовсім не гіркий, а нейтральний або трохи кислуватий. Тому його сік застосовується в лікуванні ясен, ангіни, зубного болю, стоматиту, тонзиліту у дітей.

Рослина відрізняється ще й тим, що для лікування внутрішніх органів і обробки ран зовнішньо можна використовувати свіжовичавлений сік без додаткової обробки – це дуже зручно, якщо ліки потрібно отримати терміново. У той же час, з соку можна зробити мазі і спиртові настоянки.

Каланхое просто необхідний в будинку, де є маленькі діти – сік цієї рослини знезаражує і добре загоює подряпини, садна і ранки, причому не пече і не палить, як зеленка, йод та інші спиртовмісні препарати. Його застосування обходиться без дитячих сліз і плачу.

Сік каланхое як би заморожує рану, знімає больові відчуття, і при цьому сприяє швидкому затягування, загоєнню пошкоджень шкіри. Причому, ліки це завжди під рукою, і завжди свіже – досить тільки зрізати 1 листочок і витиснути з нього сік.

Є відомості, що сік каланхое допомагає позбутися від глистів та інших паразитів.

Вчені довели, що каланхое нейтралізують шкідливі випромінювання від побутових електроприладів і від комп’ютера. Крім того, квітка очищає повітря від хвороботворних бактерій і вірусів. Тому горщик з квіткою слід поставити в кімнаті, де є комп’ютер, це дозволить вам зберегти своє здоров’я, і здоров’я своїх близьких.

Що ще можна лікувати соком каланхое? Застосування соку і препаратів з каланхое дає відмінні результати в лікування опіків, гнійних загоюються ран, виразок, свищів, саден і подряпин. При сильних пошкодженнях шкіри можна проколоти і подряпати листок каланхое голкою якомога частіше так, щоб з нього виділявся сік, і прикласти його до рани, зробивши пов’язку.

Свіжий сік каланхое заспокоїть зубний біль, заморозить нерв, зробить його менш чутливим, і при цьому очистить рану від хвороботворних мікробів.

Сік каланхое – відмінний засіб проти нежитю. Досить вичавити його з листочка і закапати в ніс – це викличе посилене чхання з рясним виділенням слизу. Після двох-трьох закопувань, від нежитю не залишиться і сліду. Але використовувати сік каланхое в цьому випадку потрібно обережно – він може пошкодити, спалити слизову оболонку носа, тому в сік, приготований для лікування нежиті, потрібно додати кілька крапель води.

При ангіні можна пожувати листочок каланхое і не поспішати ковтати його. Постарайтеся змочити ним горло, а після проковтування соку і м’якоті не запивати їх водою. На знак подяки поставте кімнатна квітка на сонячну сторону і полийте чистою водою – це те, що йому потрібно для гарного росту і самопочуття.

Внутрішньо каланхое застосовується в лікуванні туберкульозу, виразки шлунка, нефриту, запалень жіночих органів. У гінекології соком каланхое можна лікувати ерозію шийки матки.

Сік каланхое можна закопувати в вуха при отиті, закопувати в очі при блефарит, кон’юнктивіт.

Зовнішньо каланхое застосовують для компресів і розтирань при артрозі, артриті, варикозі.

Які речовини забезпечують каланхое ці унікальні цілющі властивості?

У листі і стеблах каланхое є органічні кислоти, полісахариди, карбоксилаза оцтової і щавлевої кислот, вітамін С, вітаміни РР, дубильні речовини, полісахариди, магній, алюміній, мідь, марганець, кальцій, кремній, флавоніди рутин і цитрин, ензими і специфічні білки.

Всі ці речовини надають рослині бактерицидні, противірусні, протизапальні, тонізуючі, кровоспинні, імуномодулюючі, ранозагоювальні, протигрибкові, загальнозміцнюючі властивості.

Медпрепарати з каланхое

З соку каланхое виготовляють спиртові настойки, роблять мазі і екстракти, або просто використовують свіжовичавлений сік. Їх не складно зробити в домашніх умовах, приготування цих ліків не вимагає спеціальних знань і засобів.

Рецепт 1.

Настоянка каланхое на горілці. Для її приготування зріжте листя, промийте їх і подрібніть – можна порізати дрібними шматочками, пропустити через м’ясорубку або подрібнити в блендері.

Сировина для приготування настоянки береться з розрахунку 1 ст.л. подрібненої маси каланхое на 100 мл горілки.

Для приготування настоянки краще використовувати посуд з темного скла, або керамічний посуд. Настоянка з каланхое буде готова через 10 днів, після чого її потрібно буде процідити.

Застосування: спиртову настойку можна використовувати зовнішньо і внутрішньо для обробки ран, компресів і розтирань при ревматизмі, варикозі, компресів при бронхіті і кашлі, туберкульозі, зміцненні імунітету.

Внутрішньо настойку з каланхое вживають по 10-20 мл, за 15 хвилин до їжі, запиваючи водою.

Рецепт 2.

Настоянка каланхое на спирту. Листя каланхое потрібно зрізати і покласти в холодильник на 1 тиждень. При цьому їх потрібно помістити в банку або контейнер. Коли листя зів’януть, їх потрібно подрібнити будь-яким способом так, щоб вийшла кашка.

З кашки потрібно вичавити сік, дати постояти в холодильнику 2 дні, і розвести спиртом у співвідношенні 2х1 і зберігати в холодильнику.

Застосування: внутрішньо по 20 крапель 3 рази на день перед їжею при простудних захворюваннях. Зовнішньо – для розтирань і компресів при артриті і артрозі.

Настоянка каланхое на спирту – ефективний засіб для боротьби з вуграми, фурункулами, висипом. Для позбавлення від цих проблем необхідно протирати уражену шкіру ватним тампоном, змоченим в настоянці.

Спиртовою настоянкою каланхое можна лікувати варикоз. При варикозі настоянка зніме набряки, посилить циркуляцію крові в проблемних зонах, поліпшить загальний стан вен і тканин.

Для лікування варикозу необхідно щодня протягом декількох місяців розтирати ноги настоянкою від стопи до коліна. Зовні результат буде помітний не відразу, але болю зменшаться вже після першого розтирання.

Рецепт 3.

Для лікування варикозу можна приготувати настоянку на горілці або на спирту таким способом: листя каланхое промити, подрібнити будь-яким способом, скласти масу в стеклобанку і залити горілкою або спиртом у співвідношенні 1х1. Банку потрібно поставити в темне тепле місце на 7 днів, час від часу збовтуючи її вміст.

Потім настоянку потрібно процідити: м’якоть листя видалити, рідину злити в чистий посуд і поставити в холодильник. Варикоз настоянкою потрібно лікувати не менше 4 місяців, тільки тривале застосування зілля дасть позитивний ефект.

Рецепт 4.

Мазь з каланхое. Щоб зробити цей препарат, вам знадобляться 60 грам безводного ланоліну, 30 мл соку каланхое, 0,25 гр. новокаїну, 0,25 гр. фуразалідон. Компоненти потрібно змішати, отриману мазь скласти в скляний або керамічний посуд і прибрати в холодильник.

Застосування: мазь можна використовувати для лікування трофічних виразок, пролежнів, для підготовки шкіри до пересадки і до накладання вторинних швів.

Для лікування трофічних виразок можна робити компреси з свіжовичавленого соку калан’ое – досить змочити ним марлю, скласти її в кілька шарів, і прикласти до рани.

Шкіру навколо виразки потрібно попередньо обробити спиртом або розчином фурациліну, дерматит близько рани потрібно змастити стероидной маззю. А якщо шкіра навколо рани не ушкоджена – синтомициновой емульсією.

Якщо виразка заражена бактеріями, в сік каланхое потрібно додати антибіотик неоміцин, розведений фурациліном в співвідношенні 10 кубів на 1 мл соку.

Мазь із соку каланхое можна змішувати з маслом звіробою – це засіб допомагає в лікуванні фурункулів, флегмон, абсцеси, інфікованих ран. Терміни загоєння ран при такому лікуванні скорочуються в 1,5-2 рази.