Праве передсердя є тонкостінний резервуар, який забезпечує безперервний венозний приплив крові від організму до серця, будучи проміжною ланкою між венами організму і правим шлуночком.

1Анатоміческіе особливості

будова серця

Праве передсердя розташоване спереду і справа щодо лівого. Зовні воно вкрите епікардом, під яким знаходяться тонкий шар міокарда і внутрішній шар – ендокард. Зсередини передсердя поверхня гладка, не рахуючи внутрішньої поверхні вушка і частини передньої стінки, де заметена ребристість. Ця ребристість обумовлена наявністю гребінчастих м’язів, які відмежовані прикордонним гребенем від решти внутрішньої поверхні. Праве вушко є додаткову порожнину в формі піраміди.

Вушко виконує функцію резервуара крові і камери декомпресії під час систоли шлуночка. Так само вушко має рецепторну зону, яка дозволяє йому брати участь в регуляції скорочень серця. Недалеко від вушка, на передній стінці, знаходиться атриовентрикулярное отвір, за коштами якого відбувається повідомлення з шлуночком. Медійна стінка передсердя грає роль міжпередсердної перегородки. У ній є овальна ямка, яка закрита тонкою сполучнотканинною мембраною.

овальний отвір

До народження і в період новонародженості на її місці знаходиться овальний отвір, яке бере участь в фетальном кровообігу. Після народження функція овального отвору втрачається, і воно закривається, залишаючи при цьому ямку. У чверті населення закриття отвору не відбувається і формується дефект міжпередсердної перегородки іменований овальним вікном.

У більшості випадків дефект не викликає ніяких проблем, але з плином часу, при великих розмірах овального вікна, існує ризик парадоксальної емболії і інфарктів. Так само овально вікно забезпечує скидання крові з лівого в праве передсердя, що зумовлює змішання артеріальної і венозної крові і зниження серцевого викиду.

2Впадающіе судини

порожнисті вени

Верхня і нижня порожнисті вени є двома найбільшими венами організму, до яких відтікає кров від всіх органів і тканин. Поряд з порожніми венами в праве передсердя впадають найменші вени серця і вінцевий синус. Найменші вени серця відкриваються в передсердя по всій його поверхні. Вінець синус є колектор вен серця, який за допомогою гирла відкривається в порожнину передсердя між отвором нижньої порожнистої вени і атріовентрикулярним отвором. Вени, що впадають в вінцевий синус, представляють основний шлях відтоку венозної крові від серця. Пройшовши через передсердя, вона направляється в шлуночок.

3Начало провідної системи серця

Між гирлом верхньої порожнистої вени і правим вушком знаходиться синусно-передсердний вузол. Він координує роботу різних відділів серця, забезпечуючи нормальну серцеву діяльність. Синусно-передсердний вузол генерує імпульси і є водієм ритму першого порядку (70 в хвилину). Від нього направляються до міокарда права і ліва гілки синусно-передсердного вузла.

4Фізіологія і значимість в серцевому циклі

Значимість правого передсердя

Саме анатомічні особливості будови передсердя забезпечують безперервність і постійність струму крові навіть під час скорочення шлуночків. Постійному венозного притоку сприяє ряд факторів, одним з яких є тонкі стінки. Тонкі стінки зумовлюють розтягнення передсердя, внаслідок якого воно не встигає переповниться кров’ю. За рахунок тонкого м’язового шару, в систолу праве передсердя в повному обсязі скорочується, що забезпечує транзиторний потік крові з вен через передсердя в шлуночок.

Так як скорочення досить слабкі вони не викликають значного підвищення тиску, яке ускладнювало б венозний потік або сприяло б зворотному ввезенню крові в вени. Ще одні фактором, що забезпечує безперервну циркуляцію, є відсутність впускних клапанів гирла порожнистих вен, для відкриття яких була б потрібна підвищення венозного тиску. Крім того, важливу роль у підтримці кровотоку відіграє наявність передсердних рецепторів обсягу.

Це барорецептори низького тиску, які посилають сигнали в гіпоталамус, коли тиск знижується. Зниження тиску вказує на зменшення обсягу крові. На це гіпоталамус реагує вивільненням вазопресину. Узагальнюючи вищесказане можна зробити висновок, що без правого передсердя, через періодичне підвищення тиску під час скорочення шлуночків, приплив крові до серця проходив би толчкообразно, що вплинуло б на загальну швидкість циркуляції крові в бік її зменшення.