Багато людей, особливо у віці після 50 років, починають страждати від прояву таких неприємних ознак, як нудота після прийому їжі, відрижка кислим і печія. Ці патологічні прояви в медичній термінології називають гастроезофагіальним рефлюксом, тобто, якщо сказати простіше, зворотним занедбаністю їжі зі шлунка в стравохід.

Найчастіше з неприємною симптоматикою намагаються боротися самостійно, так як мало хто знає, що однією з причин цього негативного явища може бути така патологія, як пролапс слизової шлунка в стравохід, або, інакше, грижа стравохідного отвору діафрагми (ГПОД). Щоб зрозуміти всю небезпеку цієї недуги, варто докладніше познайомитися з ним.

Основні характеристики і причини патології

Про те, що це за захворювання, найкраще розкажуть фахівці. З їх пояснень стає зрозуміло, що пролапс – це випадання (випинання) через діафрагму в стравохід частини шлунка. Така патологія може бути двох видів – змінна і параезофагеальние:

• при ковзному пролапсе, діагностується найчастіше, весь основний орган травлення вільно проходить через стравохідний отвір туди і назад;
• параезофагеальние вид характеризується тим, що зміщуватися може тільки частина шлунка до грудного відділу стравоходу.

Досі невідома точна причина, яка призводить до виникнення цієї недуги. За даними проведених медичних досліджень, у деяких людей він розвивається внаслідок ослаблення діафрагмальної м’язової тканини, що виникає через будь-якого пошкодження.

Також появі таких патологічних змін може посприяти підвищений внутрішньочеревний тиск на м’язи, розташовані навколо шлунка. Ця причина провокується підйомом важких предметів, надмірного фізичного активністю, тривалої проривний блювотою і сильним кашлем, частими запорами, а також вагітністю.

Існують також і фактори безпосереднього ризику, що сприяють втраті м’язами діафрагми еластичності і їх ослаблення, що призводить до утворення пролапсу шлунку в стравохід. Найчастіше на розвиток цього патологічного процесу впливають такі чинники:

• тривале і часте куріння;
• черевної асцит;
• старіння;
• ожиріння.

Фахівці рекомендують людям з групи ризику уважніше ставитися до свого здоров’я і при появі перших ознак гастроезофагіального рефлюксу, найчастіше свідчать про можливу наявність пролапсу, пройти діагностичне дослідження для з’ясування справжньої причини виникнення негативної симптоматики.

Основні ознаки недуги

Зрозуміти, що розвивається пролапс, не завжди є можливим, так як іноді специфічна симптоматика захворювання у людини повністю відсутня. Нерідко патологія сфінктера між шлунком і стравоходом виявляється як випадкова знахідка під час проведення інструментального обстеження органів шлунково-кишкового тракту. Але здебільшого захворювання супроводжують важкі клінічні прояви. Гастроентерологи відзначають, що найбільш часто виникають такі тривожні симптоми, які свідчать про розвиток пролапсу:

• спонтанно виникають при фізичних навантаженнях або під час їжі різкі больові відчуття за грудиною коле або ріжучого характеру. Їх провокує випинання складки слизової шлунка. Пропадають вони також несподівано при поверненні її назад;
• на піку болю виникає нудота і блювота з’їденої тільки що їжею;
• печія, посилюється під час лежання або при нахилах;
• проблеми з ковтальним рефлексом;
• при розвитку на тлі пролапса рефлюксної хвороби у людини з’являються такі неприємні ознаки, як постійне зригування їжею, після чого в роті залишається відчуття гіркоти або кислоти.

Больовий синдром, що виникає за грудиною, дуже схожий на приступ стенокардії. Хвороба може проявитися і порушенням серцевого ритму. В цьому випадку необхідно проведення електрокардіографії.

Необхідні лікувальні заходи

Найчастіше при цій патології спеціальне лікування не вимагається. Терапевтичні заходи визначаються наявними у пацієнта симптомокомплексом. Медикаментозне лікування призначається при постійних печії і кислотному рефлюксі. Воно проводиться за допомогою препаратів, що відповідають за блокування виділення і нейтралізацію кислоти в шлунковому соку, тобто, призначені для усунення печії. Оперативне втручання може знадобитися в тому випадку, коли медикаментозна терапія не дає результатів. Але виходячи з медичної практики, операція практично ніколи не потрібно.

Терапія зниженою міцності діафрагми і зайвої еластичності складки слизової основного травного органу доцільна тільки в тому випадку, якщо це приносить пацієнтові помітний дискомфорт. Лікувальні заходи ґрунтуються на прийомі симптоматичних лікарських засобів:

• спазмолітики Дротаверин;
• інгібітори протонної помпи Рабепразол;
• прокинетики Домперидон;
• антациди Фосфалюгель.

Для усунення окремих неприємних і доставляють пацієнтові істотний дискомфорт ознак пролапсу достатньо всього лише періодичного застосування будь-якого засобу.

Для повного позбавлення від цієї патології необхідна операція, завдяки якій є можливість відновити спочатку існувала анатомічне положення органів. Але хірургічне втручання буває доцільним тільки в тому випадку, коли відсутні результати медикаментозного лікування, а грижової мішок має дуже великі розміри.

Корекція харчування при цій патології

Правильно організований раціон є основним етапом в позбавленні людини від проблем з шлунково-стравохідним сфінктером. Існує кілька правил, обов’язкових для пацієнтів з цією проблемою:

• їжа повинна прийматися регулярно, не менше 6 разів на день, а порції за обсягом повинні бути мінімальними;
• їсти слід в один і той же час;
• лежати після їжі категорично не рекомендується;
• щоденне меню має складатися з напіврідких каш і протертих супів;
• повністю заборонені до вживання холодні і гарячі страви;
• перед прийомом їжі необхідно обов’язково випити склянку чистої води;
• вечеряти необхідно не пізніше ніж за 3-4 години до сну;
• до заборонених продуктів належать копченості, маринади, соління, жирні та смажені страви, а також алкоголь.

У тому випадку, коли у людини починають спостерігатися симптоми розвивається пролапсу, йому в першу чергу слід звернутися до фахівця, а не займатися самолікуванням. Правильний діагноз при цьому захворюванні можливо виставити тільки після проведення необхідних діагностичних досліджень, а це дозволить призначити адекватний курс лікування і підібрати відповідну дієту. Але в будь-якому випадку для того щоб уникнути виникнення цієї недуги, необхідно вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися і не допускати появи зайвої ваги.