Для встановлення повного і точного діагнозу захворювань серцево-судинної системи в кардіології часто використовують метод, за допомогою якого аналізується працездатність серця під впливом фізичного навантаження. Таку методику називають навантажувальною пробою, вона включає в себе кілька видів обстежень. Серед них широке поширення отримав тредміл-тест.

Що таке тредміл-тест?

Тредмил-тест – це вид проби навантаження, що виконується на спеціалізованій біговій доріжці – тредмиле. При тестуванні поступово збільшується частота серцевих скорочень (ЧСС) для того, щоб визначити, яким чином серце реагує на навантаження, а також оцінюється кровопостачання серцевого м’яза.

Пацієнт починає ходьбу в повільному темпі, з періодичністю 3 хвилини навантаження додається, збільшується швидкість доріжки і кут нахилу. В процесі обстеження постійно реєструється електрокардіограма (ЕКГ) і артеріальний тиск (АТ).

Навантажувальний тредміл-тест допомагає виявити патології серцево-судинної системи, а також засвідчити або спростувати діагноз при недостатніх даних ЕКГ. Метод має високу точність, з його допомогою можна виявити патологічні зміни на самих ранніх стадіях, коли у пацієнта ще відсутні ознаки серцевих захворювань.

Часто можна почути інші назви тредміл-тесту:

• стрес-тест на біговій доріжці;
• електрокардіографія під навантаженням;
• нагрузочная проба на біговій доріжці.

Що показує тредміл-тест?

При підвищеному фізичному навантаженні інтенсивність роботи серця різко зростає, що сприяє зростанню потреби в кисні. Здорове серце спокійно реагує на такі навантаження, через 2-3 хвилини настає стійкий стан, частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску, вентиляція легенів і серцевий викид залишаються на постійному рівні.

У пацієнтів з патологіями серця стійкий стан може не настати, у міру зростання фізичного навантаження збільшується кисневий борг. Хворе серце швидко виходить з норми, що миттєво відбивається на змінах в електрокардіограмі.

Проба тредміл-тесту визначає:

1. наявність ішемічної хвороби серця (ІХС);
2. приховану коронарну недостатність;
3. індивідуальну толерантність до фізичного навантаження.

Тест також допомагає встановити взаємозв’язок між болем у грудях і серцево-судинними захворюваннями. Такий біль здатні викликати захворювання іншого типу.

Показання до дослідження

Показання для осіб, які не мають патології серцево-судинної системи:

• присутні фактори ризику захворювань серця: цукровий діабет, ожиріння, артеріальна гіпертонія, куріння, високий вміст холестерину;
• огляд перед хірургічним втручанням;
• відбір для роботи, що вимагає високої фізичної витривалості;
• регулярний огляд, пов’язаний з професійною діяльністю (пілоти, машиністи, водії);
• підбір оптимальних тренувальних навантажень для спортсменів.

Показання для людей, що мають захворювання серцево-судинної системи:

1. діагностика ІХС;
2. аналіз ефективності проведеного лікування;
3. діагностика безбольової ішемії міокарда;
4. діагностика артеріальної гіпертонії;
5. утруднений потік крові в кінцівках;
6. порушення ритму серця;
7. встановлення непрацездатності у хворих на ІХС та перенесли інфаркт міокарда.

як проводиться

На початковому етапі записуються показання без навантаження. Пацієнту за допомогою пластиру прикріплюють 12 електродів в декількох місцях: на грудну клітку, плечі, біля ключиць, в область спини, попереку. На руку кріпиться манжета, яка фіксує АТ.

Потім обстежуваний починає ходьбу на доріжці в спокійному темпі. З періодичністю 3 хвилини додається швидкість і збільшується нахил доріжки. Показання ЕКГ і АТ безперервно надходять в комп’ютер, лікар постійно стежити за ними. Тест проводиться до того моменту, коли ЧСС досягне максимально можливої величини для даної людини. Вона обчислюється за формулою: (220 – вік) * 75%.

Тест буде зупинений, якщо будуть виявлені явні ознаки ІХС:

• характерні зміни на ЕКГ;
• значне посилення тиску;
• порушення ритму серця;
• запаморочення;
• задишка;
• головний біль;
• тиснуть болі в грудях.

Після закінчення ходьби, показання ЕКГ і АТ записуються ще протягом 10 хв. За результатами, отриманими в ході тесту, лікар робить висновок. Вся процедура триває близько 40 хв, з них 10-12 хв – фізичне навантаження. На прохання пацієнта тест може бути припинений, якщо він відчув погіршення самопочуття.

Особливо важливо, щоб пацієнт під час ходьби не дотримувався за передні поручні бігової доріжки. В такому випадку можлива переоцінка функціональних резервів, яка може становити 20%. Провести кількісну оцінку упору на поручні і взяти до уваги при багаторазовому тестуванні важко. Домогтися стабільних результатів можна, тільки якщо пацієнт не буде користуватися ними в процесі ходьби.

Існує ще один вид подібного дослідження – тредміл-тест з газоаналізатором. При бігу на доріжці пацієнт дихає в спеціальну маску. Таким способом визначається легенева активність, аналізується склад повітря, що видихається. Методика дуже точна, проводиться для хворих з різними категоріями захворювань.

Підготовка до дослідження

Для проходження тредміл-тесту необхідно:

1. зробити ЕКГ серця;
2. зробити УЗД серця;
3. пройти добовий моніторинг ЕКГ;
4. отримати направлення лікаря або кардіолога.

При проходженні медикаментозного лікування перед тестом за рішенням лікуючого лікаря слід відмінити прийом деяких препаратів:

• за 2 тижні припиняється прийом глікозидів і дигоксину;
• за 2 дні скасовуються седативні засоби, діуретики, антагоністи кальцію, інгібітори АПФ;
• поступово знижується дозування бета-блокаторів;
• за добу зупиняється прийом клофеліну і нітрогліцерину.

Пацієнт також зобов’язаний дотримуватися наступних правил:

• скоротити кількість викурених сигарет і споживання кави в останню добу перед тестом;
• прийом їжі здійснити не пізніше ніж за 3 години до проби;
• уникати важкого фізичного навантаження і стресових ситуацій протягом 12 годин перед процедурою;

Одяг повинен бути легким, спортивної, бажано взяти з собою рушник.

Протипоказання

Протипоказання бувають 2-х типів:

1. абсолютні;
2. відносні.

Абсолютні протипоказання категорично забороняють проводити тест.

До них відносяться:

• інфаркт міокарда;
• інсульт;
• розшарування аорти;
• гостра закупорка судини тромбом, що відірвався від місця свого утворення – тромбоемболія;
• тромбоз вен нижніх кінцівок;
• ревматизм;
• гостре запальне ураження серозної оболонки серця – перикардит;
• гостре запальне ураження серцевого м’яза – міокардит;
• пороки серця;
• хронічні порушення роботи серця;
• набряк легенів;
• порушення серцевого ритму;
• бронхіальна астма;
• цироз печінки;
• цукровий діабет;
• гостре запалення підшлункової залози – панкреатит;
• виразка шлунка в ускладненій формі;
• стенокардія нестабільної форми;
• тиреотоксикоз.

Відносні протипоказання в кожному конкретному випадку визначає лікуючий лікар.

До них можуть належати:

• інфекційні та гарячкові стани;
• хронічні інфекції: гепатит, ВІЛ;
• стеноз артерії;
• електролітні порушення: гіпокалемія;
• некритичні пороки серця, в тому числі придбані;
• атріовентрикулярнаблокада 2-го ступеня і вище;
• тромбофлебіт;
• вихідна ЧСС вище 110 ударів в хвилину, вихідне АТ вище 140/90 мм рт. ст .;
• тахікардія, артеріальна гіпертонія;
• остеоартроз та інші захворювання суглобів;
• гестоз;
• часті непритомності;
• варикоз.

Результати тредмил-тесту

Після закінчення процедури лікар виробляє розшифровку отриманих даних і робить висновок тредміл-тесту.

У ньому вказується:

1. швидкість і нахил бігової доріжки;
2. толерантність до фізичного навантаження (ТФН): висока, середня, низька;
3. зміни артеріального тиску та ЕКГ;
4. час нормалізації артеріального тиску і ЧСС після зняття навантаження.

На підставі висновку тесту приймається рішення про тактику подальшого лікування і про необхідність хірургічного втручання. За рішенням лікаря хворому може бути призначено дообстеження за допомогою коронарографії.

Залежно від результатів тест може бути:

• позитивний;
• клінічно позитивний;
• негативний;
• сумнівний;
• мало інформативний.

Тест вважається позитивним, якщо у хворого проявилися явні симптоми ішемічної хвороби серця в процесі тестування, що відображається на ЕКГ.

Клінічно позитивним тест визнається в ситуаціях, коли ЕКГ не виявила ознак ішемії, але присутні скарги на порушення кровопостачання серцевого м’яза. У даній ситуації хворому додатково призначаються інші діагностичні процедури.

Тредмил-тест негативний встановлюється в тому випадку, якщо в процесі тестування була досягнута максимальна ЧСС, при цьому на ЕКГ не виявилося ознак порушень, а стан пацієнта не погіршився, патології відсутні.

сумнівний тест означає, що при діагностуванні були виявлені передуязика ішемії, але точних даних не отримано. У такій ситуації хворому важко підібрати потрібну тактику лікування.

Тест вважається малоінформативною, якщо він був зупинений на вимогу пацієнта. Будь-яких висновків в такій ситуації лікар зробити не може.

У висновку також зазначається тип реакції АТ на фізичне навантаження:

• нормотоніческій – ЧСС збільшується на 40-50%, АТ підвищується на 20-30 ммрт. ст .;
• дистонический – значне збільшення частоти серцевих скорочень, підвищення систолічного артеріального тиску до 160-180 ммрт. ст., зменшення діастолічного тиску аж до 0;
• гіпертонічний – різке підвищення систолічного артеріального тиску до 180-200 ммрт. ст .;
• гіпотонічний – значне збільшення частоти серцевих скорочень, підвищення систолічного артеріального тиску і незмінне значення діастолічного АТ;
• симпатико-астенічний – плавне збільшення АТ в процесі навантаження і різке зниження на піку або в перші хвилини після зняття навантаження.

ускладнення

Тредмил-тест вважається безпечною процедурою, незважаючи на це у деяких пацієнтів можуть розвиватися ускладнення. Особливо часто це трапляється у хворих на ІХС.

Ускладнення можуть зачіпати різні системи організму:

• травну;
• нервову;
• дихальну;
• серцево-судинну;
• опорно-рухову.

Особливу небезпеку становлять ускладнення серцевої системи:

• фібриляція шлуночків;
• розрив аневризми аорти;
• зупинка кровообігу.

У рідкісних випадках можуть виникати:

• інсульт;
• пневмоторакс;
• анафілаксія.

Під наглядом лікаря подібні ускладнення майже неможливі. Перед початком тесту пацієнт проходить підготовку, а на завершення – реабілітацію. Хворі, що складаються в групі ризику, контролюються особливим чином.

вартість процедури

Вартість тредміл-тесту залежить від клініки, якості обладнання, регіону. Середня ціна варіюється від 2500 до 3500 рублів. Тест з газоаналізатором обійдеться в середньому 6000 – 7000 рублів. Про те, де пройти процедуру, можна дізнатися у свого лікуючого лікаря або кардіолога.

Тредмил-тест є найбільш простим і безпечним методом діагностики серцево-судинних захворювань. Він дозволяє з великою точністю встановити наявність патологій на самій ранній стадії захворювання.

Пройти його варто в таких випадках:

• при відсутності скарг в рамках профілактичного огляду;
• для встановлення межі допустимого навантаження перед заняттями спортом;
• при ожирінні, алкоголізмі, палінні;
• для аналізу ефективності поточного лікування;
• при підозрах на патології серця.

Для того, щоб пройти тест, потрібно:

• отримати направлення до кардіолога;
• зробити ЕКГ, УЗД серця;
• отримати консультацію про протипоказання.

Результати тредмил-тесту мають практичне значення, а його вартість доступна всім бажаючим.