Кісточка або як її ще називають щиколотка – це частина гомілки. Кожен з нас, розглядаючи ноги, звертав увагу на два горбка біля початку гомілковостопного суглоба. Саме ця частина ноги називається щиколотками.
Дана анатомічна структура унікальна зважаючи фізіологічних завдань, основна з яких – підтримка і фіксоване положення голеностопа. Розрізняють латеральний (зовнішній) і медіальний (внутрішній) відростки-щиколотки.
Латеральний ділянку довший в порівнянні з медіальний, має увігнуту внутрішню поверхню, покриту суглобової тканиною, і горбисту зовнішню сторону. Саме до цих місць кріпляться зв’язки стопи. Така будова відростка не дозволяє стопі вивертатися в зовнішню сторону.
Медіальний відросток за своїми параметрами менше латерального, але розташований вище. Така фізіологія дозволяє розгортати стопу всередину, але обмежувати цей рух. Саме ж рух необхідно, щоб під час ходьби людина краще пристосовувався до нерівностей поверхні.
Анатомія травми – причини
Анатомічно щиколотка сформована двома відростками малої гомілкової і великої гомілкової кістки, які в комплексі з таранної кісткою називаються гомілковостопним суглобом. Суглоб зміцнюється зв’язками. Якщо стався вивих щиколотки – це означає, що кістка виходить за межі суглоба, а зміцнюють зв’язки розтягуються або, що більш небезпечно, рвуться.
Вивих щиколотки найчастіше відбувається, коли людина підвернув ногу. В такому випадку йде напруга на відростки кісток (або на внутрішню, або на зовнішню). Найбільш важкими вважаються випадки, при яких внаслідок травматичного напруги рвуться зв’язки, а відросток ламається.
Причинами травми не завжди є спортивні заняття або аварії. Найбільш часті випадки вивиху в побутових умовах при:
- носінні нестійких, високих каблуків;
- швидкій ходьбі;
- різких випадкових рухах стопою;
- бігу без належної розминки;
- випадковий удар в гомілку і ін.
симптоми
Вивих ноги в районі щиколотки супроводжується неприємними больовими відчуттями, які з часом не проходять і навіть загострюються при натисканні на хвору ділянку. Травма супроводжується серйозною набряком ушкодженої ділянки, в деяких випадках навіть проявляється гематома.
У момент, коли людина підвернув ногу, чується характерний хрускіт, а сама нога не природного вивертається в бік (всередину або назовні). Пошкоджена ділянка не тільки набрякає, але нерідко спостерігається підвищення температури в даній зоні. Звичайно ж, в такому разі рухливість стопи порушується.
Для деяких людей травма супроводжується запамороченням, нудотою і навіть втратою свідомості. Супутні симптоми пов’язані з індивідуальною сприйнятливістю потерпілого до болю, і ні в якому разі не повинні відволікати від основних симптомів.
Вивихи поділяють на ізольовані і комбіновані. При комбінованих травмах присутні кілька пошкоджених ділянок, найбільш часті поєднання з переломами або тріщинами пальців або стопи.
Відзначимо, що симптоми вивиху щиколотки перегукуються з симптомами переломів, тому для проведення лікувальних процедур необхідний виключно професійний підхід.
За силою прояву симптомів поділяють три ступеня пошкодження:
- Перша (легка) – кістка не зміщується, але зв’язки розтягуються, набряк незначний, а біль, що називається, терпима;
- Друга (середня) – кістка не зміщується, але при цьому зв’язки надриваються, набряк сильний, ділянку набряклості з підвищеною температурою;
- Третя (важка) ступінь – кістка виходить з природного стану, зв’язки рвуться. Травма супроводжується гучним хрускотом, сильним болем, яка не вщухає, набряк швидко зростає, в лічені хвилини розвивається гематома.
процес лікування
Лікар приймає рішення, що робити, спираючись не лише на симптомах і видимих пошкодженнях, а й на підставі рентгенологічного знімка. На жаль, рентген не може однозначно підтвердити вивих щиколотки, тому в деяких випадках потерпілому додатково призначають артрографія.
А лікування в домашніх умовах неможливо, так як необхідно вправити суглоб в звичне положення, що може зробити тільки лікар.
Діагностика артрографія проводиться шляхом введення штучного контрасту в порожнині суглобів з подальшою рентгенографією. Таким чином, виділяються порожнинні ділянки, а лікар краще бачить пошкоджені зони.
Після ретельної діагностики лікар-травматолог проводить вправлення вивиху. Процедуру повинен проводити виключно досвідчений фахівець. Неправильне вправлення може тільки погіршити стан хворого. При процедурі використовується місцева анестезія. Далі на ногу накладається циркулює щільна пов’язка, а якщо була діагностована комбінована травма з переломами, то гіпс. Гіпс носять в середньому до чотирьох тижнів.
Якщо перша допомога наказує охолодження травмованого ділянки, то вже через три дні, на етапі лікування, необхідно робити зігрівальні компреси. Потерпілому забороняється давати навантаження хворій нозі, пересуватися виключно за допомогою милиць, не носити тісне взуття. У разі сильних болів, травмованій людині прописують знеболюючі медикаментозні засоби, які можуть поєднуватися з протизапальними.
Існує також цілий перелік народних засобів, що допомагають швидше залікувати вивих щиколотки. Так, наприклад, для прогрівання щиколотки можна використовувати підігрітий пісок або сіль, розігріту на сковорідці, компрес залишати на нозі на 30 хвилин. Знімають болі компреси з підігрітого молока. Потримавши змочений в теплому молоці бинт на нозі, компрес знімають, а ногу обмотують поліетиленом.
Народні засоби варто використовувати виключно в якості допоміжних засобів, основний упор роблячи все ж на традиційну медицину.
Після закінчення курсу лікування потерпілому призначається курс реабілітації. Він починається з рухів пальцями ніг, призначається масаж стоп. Надалі комплекс виконуваних вправ ускладнюється. Курс реабілітації спрямований на зміцнення щиколотки, м’язів, гомілковостопного суглоба. При першій і другій ступенях ушкоджень курс реабілітації можна починати з другого місяця після травми. А якщо пошкодження було третього ступеня тяжкості, то перш ніж приступити до виконання рухових вправ, необхідно почекати не менш трьох місяців.
Зміцнення м’язів голеностопа є прекрасною профілактикою можливих травм. Тому багато хто продовжує виконувати комплекси вправ навіть після закінчення реабілітаційного періоду.
