Глаукомою вважається патологія очей, яка при відсутності лікування призводить до сліпоти. Своєчасна диференційна діагностика нападу глаукоми допоможе вчасно виявити порушення всередині зорового органу, незважаючи на те, що симптоматика хвороби проявляється мінімально. На жаль, навіть хірургічне втручання не може гарантувати повного лікування, тому своєчасна діагностика стає основною мірою профілактики, а раннє лікування дає досить непогані результати.

Глаукома очей: етіологія та симптоматика

Глаукома — очне захворювання, якому характерні стрибки внутрішньоочного тиску (ВГД), порушення обігу внутрішньоочної рідини і атрофічні процеси сітківки та зорового нерва.

Глаукома не з’являється на рівному місці, її розвитку передує ряд факторів, які медики ще продовжують вивчати. Найважливішим вважається підвищення ВГД, яке шкодить роботі зорового нерва. Справа в тому, що при глаукомі баланс між відтоком і припливом очної рідини порушується, і в оці накопичується надлишок вологи, що провокує підвищення очного тиску. Висока ГД поступово призводить до гіпоксії і дистрофії нервових волокон. Крім очного, високий артеріальний тиск також впливає на розвиток недуги.

У групу ризику потрапляють люди з наявністю наступних проблем:

• патологія розвитку очей;
• травми або пухлини голови, очей;
• атеросклероз;
• гіпертонія;
• остеохондроз шийного відділу;
• цукровий діабет;
• опіки очей;
• прогресуюча атрофія райдужки;
• недуга може бути наслідком далекозорості, оклюзії, катаракти.

Як розпізнати хворобу?

Симптоми глаукоми.

На перших стадіях людина не помічає розвитку глаукоми. Симптоми можуть бути схожі на прояви гіпертонії:

• перед очима виринають темні плями;
• висока стомлюваність після зорового навантаження;
• короткочасне рясне виділення сліз або зволоження очей;
• періодичне затуманення зору;
• може виникати біль в області очей, а також у скроневій частині або лобі.

Діагностика глаукоми

Огляд лікаря

Роль діагностики глаукоми не можна недооцінювати. Зовнішній огляд дає можливість лікарю відзначити наявність шрамів після травм або хірургічних втручань, що розповість про те, що раніше сталося пошкодження очного яблука. Зовнішні зміни теж допоможуть поставити правильний діагноз. Сюди відносяться:

• асиметричність особи;
• незвичайні пропорції тіла;
• зовнішні зміни черепа;
• витрішкуватість.

Збір анамнезу

Лікар збере анамнез вашої хвороби і призначить відповідне лікування.

Після зовнішнього огляду лікар переходить до з’ясування скарг пацієнта, щоб провести аналіз. Він дозволить встановити розвиток поступової або гострої стадії глаукоми. При зборі анамнезу з’ясовується наявність інших очних хвороб, може бути патологія спадковою і проводиться вивчення умов праці, оскільки дисфункція органів зору може бути пов’язана з впливом професійних звичок (особливо це відноситься до професій, що несе постійну зорове навантаження, наприклад, зварювальники).

Загальний стан організму має важливе значення в розвитку очних хвороб, з цією метою проводиться обстеження органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, серця і судин, дихальних шляхів і стан нервової системи.

Біомікроскопія

Біомікроскопія — комплекс досліджень, спрямованих на вивчення стану кон’юнктиви, рогівки та рогівки, передньої камери, кришталика. Детальна інформація за біомікроскопії подана в таблиці:

Область исследованияОписаниеКонъюнктиваОсмотр дозволяє розпізнати стан конъюнктивальных і эписклеральных судин ока. Характерні зміни розкажуть про наявність набряклості, воронкоподібних розширень і розширень эписклеральных судин.РоговицаРанняя стадія глаукоми відрізняється зниженою роговичної чутливістю і висипом частинок пігменту.РадужкаИсследуется на предмет наявності атрофії строми (опори очі), руйнування пігментного бахромкі, незначне розширення зіниці і порушення його реакції.Передня камера глазаПри розвитку глаукоми кут камери залишається ширшим, середньої довжини.ХрусталикЕдинственное зміна при глаукомі — помутніння білого кольору під задньою капсулою очі.

Дослідження диска зорового нерва

При такому захворюванні важливо добре досліджувати диск зорового нерва.

Значима роль в діагностиці глаукоми відводиться дослідженню диска зорового нерва. Стадії процесу полягають у наступному:

1. Оцінка розміру диска (хоча показники не є ознаками наявності патології).
2. Оцінювання форми екскавації. Визначає, чи є екскавація вродженою або набутою.
3. Наявність атрофії навколо диска — одна з основних рис глаукоми.
4. Наявність глаукоматозной екскавації. Відзначається перегин судин, розширення екскавації.

Тонометрія

Тонометрія — вимірювання ВГД. Контактна тонометрія частіше проводиться за методом Маклакова. Завмер вимагає контакту з рогівкою, тому перед процедурою пацієнтові закапують очі спеціальними краплями. При вимірі використовується грузик вагою 10 грам, змочений спеціальною фарбою. У ході процедури грузик ставиться на очне яблуко, після чого робиться відбиток на аркуші паперу. Справа в тому, що при зіткненні з поверхнею ока з грузика видаляється частина фарби. Кількість видаленої фарби показує рівень внутрішньоочного тиску.

Методи взяття проб

Показники ВОТ не завжди можуть підтвердити діагноз, і лікарі вдаються до допомоги проб. Не всі проби можуть бути проведені в умовах поліклініки, тому зупинимося на доступних та інформативних:

• Водно-питна проба. Проводиться вимірювання ВГД і дається пацієнту близько 200 г води. 45 хвилин повторно робляться заміри.
• Водно-темнова проба також вимагає попереднього вимірювання ГД, тільки в цей раз людину поміщають в темне приміщення на годину і потім повторно роблять завмер.
• Розвантажувальна проба триває до 3-х годин. В процесі вимірюється ВОТ і сліпа пляма. Результат визначається за відповідністю розміру плями і тиску. Процес трудомісткий і застосовується в крайніх випадках.

МРТ, томографія та інші методи

Додаткова діагностика дозволить правильно виявити стадію хвороби.

Виявлення глаукоми — процес тривалий і скрупульозний, тому проводиться ряд додаткових досліджень очі, серед яких:

• ОК томографія (оптична когерентна томографія) — вимірює площа, діаметр диска зорового нерва, оцінює співвідношення і показує стан;
• ультразвукове дослідження ока виявляє наявність пухлин, сторонніх тіл, крововилив і відшарування сітківки.
• МРТ (вивчає нейродегенеративні зміни в мозку);
• стереоскопії (оптимальний метод обстеження очного дна);
• гоніоскопію (стан кута передньої камери і трабекули);
• периметрія (визначає межі зору).

Диференціальна діагностика

Клінічні методи — далеко не всі, які допомагають визначити глаукому, крім того, використовуються методики для якісної оцінки стану нервових структур. Дані, отримані в результаті всіх досліджень, допомагають трактувати правильний діагноз. Діагноз виставляється на основі клінічних даних, показників ВОТ, стану очного диска, меж зору, віку та побутового анамнезу.