Жовчний міхур – це порожнистий орган, який має потужний м’язовий шар. Анатомічно виділяють 3 відділи: шийку, дно і тіло. У новонародженого жовчний міхур веретеноподібний, проте у міру зростання дитини він набуває форму груші. Нерідко міхур може перегинатися, через що виникає зміна його форми.
Деформація жовчного міхура – це одна з найбільш поширених патологій органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). У більшості випадків зміна форми міхура обумовлено перегином. Такий стан органу сприяє порушенню його моторної функції, що призводить до розладу травлення. Застій жовчі, який спостерігається при деформації, часто стає причиною розмноження патогенних мікроорганізмів в порожнині органу, через що його стінки запалюються. Застояна жовч є ідеальним грунтом для утворення каменів в міхурі.
Також застійний процес супроводжується неповним розщепленням жирів, які надходять в організм з їжею. Недостатня всмоктуваність жирів призводить до дефіциту вітамінів А, К і D, через що у дітей можуть виникнути проблеми з еластичністю судин і із зором. Порушується перетравлення білків і вуглеводів. Спостерігається надлишковий ріст мікроорганізмів в кишечнику.
Рідше перегин міхура може призводити до його розриву. Цей стан вважається вкрай небезпечним для життя людини, так як при розриві міхура жовч проникає в черевну порожнину, через що провокується її запалення – перитоніт. У такому випадку людині потрібна невідкладна допомога медиків.
Причини і симптоми
Перегин жовчного міхура у дитини найчастіше має вроджений характер. Це означає, що неправильна форма органу виникає на перших тижнях внутрішньоутробного розвитку, коли відбувається закладка біліарної системи людини. Причинами патології є:
- Спадковість.
- Негативний вплив на організм жінки, яка виношує дитину: прийом ліків, заборонених при вагітності, вірусні та бактеріальні інфекції, шкідливі звички і т. Д.
У дітей перегин часто не супроводжується якими-небудь симптомами. Якщо загин жовчного міхура у дитини значний, малюка можуть турбувати такі симптоми:
- нудота і блювота;
- гіркий присмак у роті;
- печія;
- «Порожня» відрижка;
- пітливість;
- порушення стільця;
- біль в області печінки, що віддає в лопатку, спину або руку;
- відсутність апетиту.
Діагностика і лікування
Якщо у дитини виникли симптоми, що вказують на перегин жовчного міхура, малюка слід показати дитячого гастроентеролога. Виявити проблеми з жовчним міхуром у дітей допомагає ехографія (УЗД). При проведенні діагностики лікар може досліджувати розмір органу, а також його локалізацію в черевній порожнині. При проведенні ехографії важливо визначити характер патології. Якщо деформація не змінюється навіть після прийому жовчогінних препаратів, мова буде йти про вродженої патології. У 80% випадків загин поєднується з дискінезією жовчовивідних шляхів.
Якщо перегин жовчного міхура у дитини не супроводжується якими-небудь симптомами, лікування не призначається. Коли дитину турбують будь-які неприємні симптоми, пов’язані з загином жовчного, лікар призначає лікування медикаментами. Пацієнту рекомендують жовчогінні препарати. Вибір ліків для дітей з загином міхура обмежений, тому що багато ліків показані тільки дорослим. Дітям часто прописується Хофітол і Холосас. Лікування здійснюється за розписаної лікарем схемою.
Всім пацієнтам, які мають проблеми з жовчовидільної системою, показана дієтотерапія. Рекомендується приймати їжу не менше 5 разів на день, при цьому інтервал між їжею не повинен бути більше, ніж 4 години. З меню виключаються:
- жирні, гострі, смажені, копчені страви;
- спеції;
- консерви і закуски промислового виробництва: сухарики, чіпси;
- бобові;
- виноград і сухофрукти;
- газована вода;
- маргарин;
- жувальна гумка.
Слід обмежити вживання солі, шоколаду, цукру і какао. Дитині не можна вживати холодну і, навпаки, занадто гарячу їжу. У раціон можна вводити:
- нежирне м’ясо і рибу;
- некислі овочі, фрукти і ягоди;
- нежирні кисломолочні продукти;
- рафінована рослинна олія.
У день рекомендується випивати близько 1,5 літра води. Що стосується лікування засобами альтернативної медицини, то їх використовують лише за рекомендацією лікаря. Для лікування жовчного міхура використовуються жовчогінні збори, до складу яких входить календула, ромашка, пижмо, тисячелетнік і інші трави. Тільки при дотриманні рекомендацій лікаря можна обмежити ризик наслідків загину жовчного міхура.
