Донорство при гіпертонії: чи можна здавати кров

Здача крові — серйозна процедура, яка не втрачає своєї актуальності й донині, незважаючи на прогрес науки і медицини. Але можливо донорство при гіпертонії? Донором може стати лише здорова людина, а це далеко не кожний. Є ряд захворювань і порушень, при яких людину не допускають до процедури з-за загрози для його життя і здоров’я. Один з таких недугів — гіпертонія.

Небезпека донорства при гіпертонії

Кров в організмі тисне на стінки судин з певною силою. Ці цифри можна дізнатися, вимірявши артеріальний тиск з допомогою тонометра. Самим оптимальним показником, при якому доросла людина вважається здоровою, є цифра 120/80 — показник може трохи варіюватися залежно від віку та інших факторів. Але якщо тиск перевищує 140/90 в стані спокою — це тривожний дзвіночок. Гіпертонію поділяють на три стадії, в залежності від загрози для здоров’я:

Верхнє давлениеНижнее давлениеХарактеристика140-159 мм рт. ст90-99 мм рт.ст.Підвищений АТ, немає змін у внутрішніх органах160-179 мм рт. ст100-109 мм рт. ст. Підвищений АТ, тягне за собою зміни у внутрішніх органах, але не впливає на їх функции180 і больше110 і більше мм рт. ст. Підвищений АТ, є зміни у внутрішніх органах і серйозні порушення в їх функціяхГіпертонікам категорично не можна бути донорами крові.

Отже, гіпертонія є досить руйнівним для організму захворюванням, при якому донорство не просто небажане, а суворо заборонено. Це буває небезпечно для життя людини. Так як при втраті хоч і невеликого об’єму крові, артеріальний тиск різко падає, що здатне стати причиною інфаркту або інсульту, розриву судин. Тому, якщо її здача при гіпертонії і може відбуватися, то тільки для медичних аналізів (при цьому не більше 2-х разів на тиждень).

Можна здавати кров?

Часто буває, що гіпертоніки навіть не здогадуються про своєму захворюванні. Для подібних випадків був введений Наказ від 14 вересня 2001 року № 364 «Про затвердження порядку медичного обстеження донора крові та її компонентів», який встановлює для цього випадку протипоказання для гіпертонії 2 і 3 ступеня. Тобто люди, які хочуть здавати кров, в обов’язковому порядку проходять медогляд, після якого лікар виносить рішення: допускати до донорства чи ні. Виходячи з цього наказу, обмеження знімається з людей з гіпертонією 1 ступеня, т. к. у випадках загострень тиск може піднятися на 15-20 одиниць, що ще знаходиться в допустимих нормах, не загрожують життю і здоров’ю людини.

Краще не грати зі здоров’ям і брати до уваги те, що лікарі не рекомендують людям з підвищеним тиском, незалежно від стадії, здавати кров і ставати донорами.

Показання до здачі крові при підвищеному тиску

Процедура кровопускання різко знижує артеріальний тиск.

Однозначно для гіпертоніків не буде користі від донорства. Навпаки, цим вони ризикують завдати шкоди своєму організму. Звичайно, існує думка, що кровопускання може нормалізувати тиск. Так, таке лікування раніше застосовували для лікування гіпертонічної хвороби за відсутності інших методів. Слід нагадати, що кровопускання провокує різке зниження тиску, спричиняє спазм судин і може закінчитися летальним результатом. Здача крові не вирішує проблему гіпертонії, більш того, вона суворо заборонено людям, що страждають цією недугою.

Коли ще не рекомендується здавати кров?

Підвищений тиск — далеко не єдина причина, по якій людина отримує заборону на донорство. Є цілий список хвороб, з-за яких дана процедура строго протипоказана. Наприклад, до «груп заборони» також відносять людей, що страждають такими захворюваннями, як:

  • ВІЛ/СНІД, сифіліс;
  • вірусний гепатит;
  • рак;
  • пороки і патології серця і судинної системи;
  • інші венеричні забеливания;
  • недуги органів дихання;
  • хвороби травної системи;
  • туберкульоз.

Ще до донорства не допускають: вагітних і годуючих жінок, осіб, які перенесли ГРЗ у період до 1 місяця, осіб, які страждають висипом, загостренням алергії, ушкодженнями слизових оболонок, жінок під час менструального циклу. Також людей, що протягом року перенесли операцію, що приймають наркотичні препарати, що мають патології: повне або часткове відсутність слуху або зору.