Ендометріоз кишечника: симптоми і лікування

Розвиток такого патологічного розростання ендометрія без надання медичної допомоги хворому може привести до виникнення раку кишечника. Ендометріоз кишечника зустрічається вкрай рідко і в більшості випадків вражає жіночий організм. В основному виникнення даної патології сприяє наявність у жінок в анамнезі такої недуги, як ендометріоз матки.

Фактори, що сприяють розвитку хвороби

Ендометріоз, при якому вражається товста кишка, є вторинним патологічним процесом, який розвивається на тлі прогресування ендометріозу яєчників, матки та інших внутрішніх органів статевої системи у жінок. У зв’язку з цим патологічний разростаніе ендометрія в кишечнику свідчить тільки про те, що гінекологічне захворювання було запущено, в результаті чого патологія поширилася на інший внутрішній орган.

Первинними причинами виникнення патологічного розростання ендометрія є різного роду гормональні порушення в жіночому організмі. Одним з таких гормональних збоїв може бути порушення процесів вироблення гіпофізом деяких гормонів або збій у функціонуванні яєчників. Різні порушення гормонального характеру в жіночому організмі позначаються на функціонуванні не тільки внутрішніх органів статевої системи, а й організму в цілому. Внаслідок цього виникає неконтрольований і інтенсивне зростання ендометрія, який покриває своїми клітинами статевий орган жінки.

Ендометріоз кишечника може бути викликаний значним погіршенням стану імунної системи людини. Якщо імунітет людини значно ослаблений, то різним вірусам і бактеріям набагато легше потрапити в організм і безпосередньо в порожнину товстої кишки. В результаті цього у внутрішньому органі можуть виникнути процеси запального характеру, які сприятимуть розростання клітин ендометрію.

Важливо знати, що хоча дане захворювання від початку є доброякісним, однак без надання своєчасної медичної допомоги прогресування патологічного процесу може стати причиною розвитку ракових пухлин в уражених внутрішніх органах людини. В цьому випадку лікувати такі новоутворення можна тільки шляхом хірургічної операції, що дозволяє видалити уражений орган. У зв’язку з цим ендометріоз вважається серйозним патологічним процесом, який вимагає проведення негайного кваліфікованого лікування.

Ознаки, за якими можна запідозрити наявність хвороби

Симптоми ендометріозу кишечника на ранніх етапах розвитку патологічного процесу можуть бути зовсім відсутніми. Прояви цього захворювання в основному з’являються на тій стадії, коли ендометріоз починає інтенсивно прогресувати. Основними проявами патологічного процесу є:

  • розлад травної системи, яке виражається у вигляді виникнення частих діарей або запорів;
  • почуття постійної нудоти, яке нерідко супроводжується блювотними позивами;
  • наявність в калових масах слизу і кров’яних прожилок;
  • хворобливі і дискомфортні відчуття в нижній частині живота;
  • порушення процесів менструального циклу;
  • наявність виділень із статевого органу в період між менструального циклами, при цьому в складі таких виділень містяться кров’яні прожилки;
  • метеоризм або здуття живота, особливо виявляється під час місячних;
  • в період протікання менструального циклу стілець стає досить частим і в деяких випадках супроводжується хворобливими відчуттями;
  • виникнення хронічного больового синдрому в районі тазу;
  • виникнення таких гінекологічних патологій, як діаспорян і дисменорея.

Ще одна ознака ендометріозу товстої кишки – кишкова непрохідність. Це досить серйозна хвороба, яка характеризується порушенням процесів виведення з кишечника неперетравленої їжі. Таке явище вимагає проведення негайної хірургічної операції.

Методи діагностики патологічного процесу

Для того щоб встановити наявність у людини патологічного розростання клітин ендометрію в кишечнику і в органах статевої системи, обстежуваному необхідно перш за все звернутися до лікаря, який на підставі скарг пацієнта призначить ряд додаткових медичних обстежень. Найбільш поширеними методиками, що дозволяють визначити точний діагноз, а також з’ясувати ступінь поширення і розвитку патологічного процесу, є:

  1. Іригографія. Дана процедура проводиться за допомогою рентгенівського обстеження кишечника з додатковим введенням в організм пацієнта контрастної речовини. Проведення ирригографии дозволяє просвітити всю товсту кишку і виявити в ній наявність вогнищ інтенсивного розростання ендометрія.
  2. Іригоскопія. Проведення такої діагностичної процедури дає можливість визначити стадію розвитку ендометріозу.
  3. Біопсія. Дана процедура є гістологічне дослідження зразка тканин, уражених захворюванням.
  4. Колоноскопія. За допомогою проведення колоноскопії можна визначити наявність будь-яких порушень в кишковому тракті. Дана процедура є досить складною, однак така методика діагностики має високу інформативність.

Своєчасне виявлення патологічного процесу в організмі людини дасть можливість провести негайне лікування, що дозволить уникнути розвитку серйозних ускладнень, що викликаються протіканням ендометріозу.

лікування хвороби

Методика лікування ендометріозу кишечника буде повністю залежати від того, на якій стадії знаходиться розвиток патологічного процесу, і від чинників, що викликали дане захворювання. Якщо основною причиною виникнення хвороби була наявність будь-яких порушень гормонального характеру, то курс лікування хворого буде мати на увазі прийом гормональних медикаментозних препаратів.

У разі якщо основним фактором, що спровокував інтенсивне зростання ендометрія в кишечнику, була наявність у ньому вогнищ запалення, то лікування такої проблеми має включати в себе прийом противірусних або антибактеріальних медикаментозних засобів. Крім цього, курс лікування ендометріозу повинен в обов’язковому порядку супроводжуватися застосуванням певних лікарських препаратів, які підвищують захисні функції організму хворої людини, сприяють зміцненню його імунітету. Медикаментозні засоби, їх дозування і схема прийому призначаються виключно фахівцем. Самолікування неприпустимо.

При запущеному перебігу патологічного процесу і в разі неефективності медикаментозного лікування пацієнту призначається проведення оперативного втручання, яке полягає у видаленні уражених хворобою ділянок внутрішнього органу.