Ерозивний коліт кишечника: симптоми, діагностика, лікування

Ерозивний коліт кишечника, являє собою патологічний процес, при протіканні якого відбувається запальне ураження слизової оболонки шлунка, а також дванадцятипалої кишки. Дане захворювання характеризується формуванням виразкових новоутворень на слизових оболонках внутрішніх органів шлунково-кишкового тракту людини. Ерозивний коліт вважається більш поширеним і небезпечним патологічним процесом в порівнянні з будь-якими іншими хворобами травної системи людини.

Дане захворювання шлунково-кишкового тракту може протікати як у гострій, так і в хронічній формі. Остання вважається найбільш небезпечною тому, що при розвитку хронічного запального процесу без надання необхідної медичної допомоги може розвинутися виразкова хвороба шлунка. Крім цього, прилегла до шлунку дванадцятипала кишка теж може бути вражена виразковими новоутвореннями.

Форми захворювання і його причини

Залежно від чинників, які викликали запалення слизової шлунково-кишкового тракту, розрізняють такі основні форми патологічного процесу:

  • неспецифічний виразковий коліт (НВК) – виникає в результаті неправильного харчування;
  • ішемічний коліт – утворюється в результаті ураження будь-якою патологією судинної системи людини;
  • інфекційний коліт – виникає в разі наявності в організмі людини різних захворювань інфекційного характеру;
  • променевої коліт – є наслідком тривалого впливу на організм людини радіаційного фону;
  • токсичний коліт – може виникати на тлі вживання деяких медикаментозних препаратів або впливу на організм будь-яких хімічних речовин.

Виходячи з цього, основними етіологічними факторами, які сприяють розвитку коліту, є:

  • неправильне харчування, яке полягає в надмірному вживанні копченої, жирної, солоної і гострої їжі. Крім цього, розвитку коліту сприяє постійне переїдання, особливо в нічний час доби, а також недотримання правильного режиму харчування днем;
  • зловживання міцними алкогольними напоями та тютюнопалінням;
  • наявність будь-яких патологій кишкового тракту вродженого характеру;
  • тривалий прийом різних антибактеріальних та інших медикаментозних засобів, згубно впливають на мікрофлору шлунково-кишкового тракту;
  • наявність в організмі людини будь-яких патологічних процесів в шлунково-кишковому тракті хронічного характеру, наприклад таких, як гастрит і недолік продукування травних ферментів підшлунковою залозою;
  • вплив на організм людини постійних стресів і нервового перенапруження;
  • аутоімунні порушення, які супроводжуються виникненням хронічних алергічний реакцій;
  • наявність в організмі будь-яких паразитарних інвазій;
  • виникнення різного роду кишкових інфекцій, наприклад таких, як сальмонельоз, шигельоз та иерсиниоз.

Крім цього, запалення слизової оболонки кишечника і дванадцятипалої кишки може виникати в результаті механічного пошкодження даних внутрішніх органів, яке, в свою чергу, може утворюватися внаслідок впливу на слизову цих органів різних патогенних мікроорганізмів.

Ознаки протікання патології

Симптоматика ерозивного коліту не є специфічною і, в зв’язку з цим, може бути схожа з ознаками інших хвороб шлунково-кишкового тракту.

Але в будь-якому випадку необхідно звернутися до лікаря, якщо з’явилися такі симптоми:

  • хворобливі відчуття в районі живота. У зв’язку з тим що ерозивний коліт в більшості випадків локалізується в області сигязикадної кишки, то колоти може в лівій нижній частині очеревини;
  • сильна нудота, що супроводжується частими блювотними позивами;
  • появу неприємного присмаку в ротовій порожнині, найчастіше гіркого;
  • втрата апетиту;
  • відчуття тяжкості в шлунку і неповного випорожнення кишечника;
  • розлад травної системи, яке виражається у вигляді порушення стільця;
  • наявність в калових масах кров’яних прожилок. Кількість спостерігається при цьому крові повністю залежить від того, наскільки велика область внутрішнього органу піддалася поразки запальним процесом;
  • симптоми отруєння організму, наприклад такі, як швидка стомлюваність, слабкість, зміна нормального відтінку шкіри на блідий і підвищення температури тіла;
  • метеоризм – надмірне утворення газів в шлунково-кишковому тракті, яке виражається у вигляді здуття живота.

Методи діагностики запалення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту

Методика діагностичного обстеження, що дозволяє виявити наявність в організмі людини ерозивний коліт, полягає в проведенні лабораторних та інструментальних досліджень.

До них відносяться:

  • здача загального аналізу крові. Проведення даного лабораторного дослідження дозволяє виявити в крові хворої людини наявність ознак інтоксикації організму, характерних для розвитку ерозивного коліту;
  • бактеріальний посів. Дає можливість виявити в організмі людини наявність будь-яких патогенних мікроорганізмів інфекційного характеру;
  • макроскопическое і мікроскопічне дослідження калових мас. За допомогою проведення даного лабораторного аналізу можна оцінити концентрацію змісту в досліджуваному зразку калу слизу, крові і залишків неперетравлених шматочків їжі;
  • дослідження калу на наявність в ньому паразитують мікроорганізмів. Дає можливість виявити розвиток тих чи інших глистових інвазій в організмі людини;
  • колоноскопія. За допомогою проведення даного інструментального методу діагностики можна візуально оцінити стан слизових оболонки органів шлунково-кишкового тракту;

Лікування патологічного процесу

Якщо у людини виявлено ерозивний коліт кишечника, лікування в першу чергу залежить від форми перебігу патологічного процесу. Курс терапії може бути оперативним або консервативним, проте, хоч би якою була методика лікування, вона в обов’язковому порядку повинна включати в себе застосування спеціального дієтичного харчування.

Як консервативного лікування хворому призначаються препарати, що дозволяють зняти симптоматичні прояви захворювання, наприклад такі, як больовий синдром. У цих випадках використовують різного роду аналгетичну препарати. Для зняття запалення слизових шлунково-кишкового тракту і якнайшвидшої їх регенерації використовують імуносупресори медикаменти, наприклад кортикостероїди і цитостатики. Дозування і спосіб застосування даних препаратів призначається тільки лікарем індивідуально для кожного пацієнта.

Якщо застосування місцевої терапії не справляє належного ефекту, то хворому призначається проведення хірургічної операції в ході якої проводиться видалення уражених частин кишечника.