Інсульт, будучи вкрай важкою патологією, часто закінчується інвалідністю або смертю, вимагає негайного і професійного лікування. Він може протікати за двома «сценаріями» – геморагічного або ішемічного. У першому випадку, причиною стає розрив судини в головному мозку, що приводить до крововиливу і гематоми в тканинах мозку. При ішемічному інсульті відбувається закупорка судини, що відповідає за кровопостачання певної ділянки мозку.

Лікування інсульту складається з декількох етапів

І в тому, і в іншому випадку нормальний кровообіг стає неможливим, в результаті чого, області мозку, які не одержують нормального харчування, починають гинути. Це призводить до наростання симптомів неврологічного дефіциту – парези і паралічі, порушення язика, ковтання, розлади свідомості, епілептиформні припадки. Якщо медична допомога не надається своєчасно, ці порушення в роботі центральної нервової системи можуть ставати незворотними.

Основні принципи інтенсивної терапії

Пацієнта з інсультом в обов’язковому порядку госпіталізують в реанімаційне відділення, або ПІТ неврологічного відділення.

Палата інтенсивної терапії

Лікування проводиться в кілька етапів, з дотриманням наступних алгоритмів терапії:

• підтримання трохи збільшеного артеріального тиску (що не перевищує 10% від значень робочого тиску до інсульту) – це допомагає підтримувати адекватне кровопостачання головного мозку;
• постійний моніторинг роботи серцево-судинної системи, при необхідності її регуляція;
• контроль водно-сольового балансу крові та обміну речовин (білок, цукор, сечовина крові);
• симптоматичне лікування, алгоритм якого простий, – купірування всіх виникаючих симптомів, наприклад, судом, підвищеної збудливості, болю;
• моніторинг і нормалізація функції зовнішнього дихання – санація дихальних шляхів, оксигенотерапія, при необхідності інтубація трахеї і проведення апаратної ШВЛ;
• профілактика і боротьба з ускладненнями.

Медична допомога повинна надаватися в перші години після кризи, в іншому випадку шанси на сприятливий прогноз і повернення до нормального життя різко знижуються.

Окремо варто згадати застосовуваний алгоритм нейропротекции, в обов’язковому порядку використовується при лікуванні інсультів різного генезу. Нейропротекция – це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захисту клітин головного мозку від більш глибоких ушкоджень, а також стимуляція процесів самостійного відновлення. Для цього використовуються спеціальні лікарські препарати, а також немедикаментозні методи – достатньою ефективністю володіє метод гіпербаричної оксигенації або церебральної гіпотермії.

Поетапна терапія порушень мозкового кровообігу

Лікування інсульту завжди чітко диференційовано, і проводиться відповідно до типу порушення (геморагічний чи ішемічний), поточного стану пацієнта і вираженості змін, що відбулися в головному мозку. Застосовуваний в даний час алгоритм лікування гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) можна розділити на кілька етапів.

Як правило, лікування проводиться в стаціонарі. У рідкісних випадках, коли пацієнт нетранспортабельний (кома, тяжкі супутні патології, пухлини), швидка допомога передає виклик у поліклініку, надавши на місці невідкладну допомогу. На цьому етапі заходи спрямовані на стабілізацію артеріального тиску і діяльності серцево-судинної системи.

Існує певна система поетапного надання медичної допомоги хворим інсультом

1-й і 2-й етапи

Перший етап, дошпитальний, починає лікар швидкої допомоги. Вдома і по дорозі в стаціонар заходи спрямовані на усунення порушень, безпосередньо загрожують життю пацієнта. В першу чергу проводиться корекція розладів дихання і серцево-судинних порушень. Цей алгоритм лікування триває і в стаціонарі. Величезна увага приділяється забезпеченню вільної прохідності дихальних шляхів.

Крім моніторингу та очищення їх від слизу або блювотних мас, може застосовуватися інтубація трахеї з подальшим підключенням до апарату ШВЛ. Проводяться заходи щодо відновлення і підтримання водно-електролітного балансу, особливо у пацієнтів в несвідомому стані. Для зменшення вираженості набряку мозку проводиться дегідратірующая терапія. У ряді випадків показана штучна гіпотермія.

Штучна вентиляція легенів

3-й етап

Починається після деякої стабілізації стану пацієнта. В першу чергу використовується лікування, спрямоване на відновлення нормального кровообігу в головному мозку. Для цього застосовують препарати, що знімають спазм судин і сприяють розвитку колатерального кровообігу. Поряд з цим алгоритм лікування передбачає корекцію функції серцево-судинної системи і нормалізацію артеріального тиску.

При ішемічному інсульті показано невелике, контрольоване зниження згортання крові. Призначаються препарати, що зменшують чутливість тканин головного мозку до нестачі кисню, а також покращують обмін речовин в них. При інсульті, викликаному тромбозом, терапія має на увазі застосування препаратів, що сприяють розчиненню тромбу. Тромболітики найбільш ефективні в перші години після розвитку інсульту, але їх застосування можливе лише після точної діагностики виду інсульту.

Рекомбінантний людський тканинної активатор плазміногену

4-й і 5-й етапи

Це заключні етапи, основна мета яких – реабілітація та максимально можливе відновлення функції пошкоджених областей головного мозку. Лікування може проводитися як в неврологічних відділеннях стаціонарів, так і амбулаторно в поліклінічних умовах, а також в санаторіях або спеціалізованих реабілітаційних центрах. Всі заходи, що проводяться в цьому періоді, досить індивідуальні, залежать від ступеня порушень і симптомів неврологічного дефіциту.

Крім медикаментозного лікування, широко використовуються і інші методи відновлення, серед яких підтвердженої ефективністю володіють такі:

• рефлексотерапія;
• лікувальна гімнастика, що проводиться під наглядом фахівця;
• фізіотерапія;
• масаж.

У міру стабілізації стану пацієнта може призначатися санаторно-курортне лікування, із застосуванням грязьових і водних процедур. Непогані результати в відновлювальному періоді приносить кліматотерапія, самостійні, але розумні фізичні навантаження (плавання, ходьба).

Прогноз при адекватному лікуванні

Незважаючи на вкрай серйозні наслідки, які тягне за собою будь-який інсульт, відновлення функцій ЦНС все ж можливо. Це залежить не тільки від якості проведеного лікування, а й від фізіологічних особливостей людського організму.

Можливість хоч часткового повернення до попереднього стану безпосередньо пов’язана з реабілітацією після ГПМК

Головний мозок містить набагато більше нервових клітин, ніж використовується в повсякденному житті. Загибель певної частини з них не так критична, оскільки інші, раніше не задіяні клітини, в змозі взяти на себе «обов’язки» загиблих.

У реабілітаційний період вкрай важливою стає допомогу і участь близьких пацієнта, якому необхідно створити уязика, що виключають нервові і фізичні перевантаження.

Для цього потрібне створення нових зв’язків нервових клітин і «налагодження» їх нового взаємодії. Це і є основна задача лікаря в період реабілітації пацієнта після перенесеного інсульту. Це тривалий період, і спостереження фахівців потрібно протягом трьох років після гострого стану. В цей час можливе відновлення багатьох втрачених функцій – руху, язика, зору і пам’яті. При грамотному веденні, дотримуючись такої алгоритм терапії пацієнта в відновлювальному періоді, до 70% з них здатні повернутися до нормального життя.