Така патологія, як гіпертензивний церебральний криз відноситься до перехідних порушень мозкового кровообігу. Цей стан – один з представників гіпертонічних кризів при гіпертонічній хворобі або артеріальної гіпертензії. Патологічна симптоматика при даній стані має оборотний характер, тобто проходить протягом 24-х годин при своєчасному лікуванні.

 

Походження церебрального гіпертензивного кризу

Це патологічний стан характеризується різким підйомом артеріального тиску від 180 мм рт. ст. і вище. Виникає на тлі артеріальної гіпертензії як одна з форм її основних ускладнень – гіпертонічних кризів. Розвивається церебральний гіпертонічний криз у хворих з другої або третьої ступенем тяжкості артеріальної гіпертензії і дуже рідко зустрічаються кризи при першого ступеня тяжкості.

У жінок церебральні гіпертонічні кризи трапляються частіше.

Повернутися до списку

Які існують види гіпертонічних церебральних кризів?

Залежно від механізмів, які знаходяться в основі розвитку даної патології, існують такі види кризів:

• Ангіогіпотоніческій – з’являється при зниженні тонусу мозкових судин, внаслідок чого розвивається венозний застій і зростає внутрішньочерепний тиск;
• Ішемічний – розвивається при спазмі або закупорці мозкових артерій, через що порушується постачання тканин мозку киснем;
• Складний – поєднує в собі механізми двох вище зазначених видів.

При виявленні перших ознак легкого ступеня патології самостійне лікування небезпечно.

Крім цього, справжні гіпертензивні церебральні кризи бувають ускладненими і неускладненими, а також їх класифікують по важкості перебігу і виділяють три ступені:

• Легка ступінь – патологічна симптоматика легко або помірно виражена, триває в середньому 1? 2 години.
• Середній ступінь – симптоми виражені більш яскраво, може бути присутнім картина ураження окремих ділянок мозку. Як правило, тривалість симптомів – не перевищує 4-х годин, рідко спостерігаються більш тривалі напади.
• Важка ступінь – патологічна симптоматика різко виражена, тривати такий криз може близько доби.

Повернутися до списку

Причини і механізми розвитку

Механізм розвитку патології залежить від її виду: втрата судинного тонусу при ангіогіпотоніческого типі, спазм або закупорка судин при ішемічному і їх об’єднання при змішаному. Основною ж причиною розвитку гіпертензивного церебрального кризу є різке підвищення тиску на тлі артеріальної гіпертензії. До цього стану призводять такі чинники:

• стрес і нервове перенапруження;
• цукровий діабет;
• дисциркуляторна енцефалопатія на останніх стадіях;
• швидко прогресуюча артеріальна гіпертензія;
• порушення дієти (вживання надмірної кількості солі, жирної і смаженої їжі, алкоголю);
• різкі зміни погоди.

Повернутися до списку

клінічна картина

Перша ознака цієї патології – різке підвищення артеріального тиску. Також для будь-якого типу цього патологічного стану характерними є загальномозкові симптоми. До них відносяться головний біль, шум у вухах, запаморочення. Їх вираженість залежить від тяжкості церебрального гіпертензивного кризу. При важкому ступені перебігу процесу також спостерігаються специфічні симптоми, які характерні для ураження конкретних ділянок мозку.

Особливості клінічної картини залежать від виду церебрального кризу.

Повернутися до списку

ангіогіпотоніческій тип

Ангіогіпотоніческій тип гіпертонічного церебрального кризу характеризується підвищенням тиску до 170/110 мм. рт. ст.

З’являється на тлі типової гіпертонічної головного болю, що локалізована в області потилиці, посилюється при лежанні, при кашлі, напрузі. Проходить вона при переході у вертикальне положення, а також при вживанні кави, чаю та інших напоїв, у складі яких міститься кофеїн. Сам напад починається з поширення болю ретроорбітальной, при цьому тиск може досягати цифр 170/110 мм. рт. ст. У хворих виникає відчуття тиск на очні яблука і за ними. Біль поступово наростає, до неї приєднуються нудота і блювота. Супроводжується цей вид кризу тахікардією, пітливістю, синюшностью шкіри обличчя. При прогресуванні патології посилюється загальмованість, з’являється ністагм (хаотичні рухи очних яблук), змінюються сухожильні рефлекси.

Повернутися до списку

ішемічний тип

Цей вид патології виникає рідше, ніж ангіогіпотоніческій. Розвивається у хворих, які не відчувають регулярних головних болів і добре переносять скачки артеріального тиску. Спостерігається ішемічний гіпертензивний церебральний криз при надзвичайно високих цифрах тиску. Початок нападу клінічно виражене неяскраво і зазвичай починається зі змін в психічній сфері. Як правило, такі хворі спочатку емоційні й енергійні, потім вони стають депресивними, плаксивими, дратівливими і навіть агресивними. Далі картина наповнюється іншими симптомами: «мушки» перед очима, поколювання, оніміння або відчуття «повзання мурашок» в кінцівках, порушення виріши, ходи, нестійкість в положенні стоячи.

Повернутися до списку

складний тип

З’являється цей вид патології на тлі надвисоких цифр артеріального тиску, як при ішемічному вигляді, але початок нападу точно таке ж, як і при ангіогіпотоніческого типі патології. Крім цього, при прогресуванні цього виду церебрального гіпертонічного кризу розвивається вогнищева симптоматика, характерна для ураження окремих ділянок головного мозку.

Повернутися до списку

Методи і принципи діагностики гіпертензивних церебральних кризів

За допомогою електроенцефалографії вивчають активність мозку.

Перше, що наштовхує на думки про початок нападу, – це клінічна картина: різке ускладнення стану на тлі різкого стрибка артеріального тиску до цифр від 180 мм рт. ст. для систолічного і від 110 мм рт.ст. для діастолічного. Обов’язковою методом дослідження є ЕКГ (електрокардіографія) для дослідження стану серцевого м’яза. Стандартно робиться загальний і біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі. Серед специфічних методів діагностики виділяють наступні:

• ЕЕГ (електроенцефалографія);
• доплерографія судин головного мозку;
• реоенцефалографія;
• КТ або МРТ голови;
• добовий моніторинг артеріального тиску;
• дослідження очного дна;
• рентгенографія грудної порожнини.

Своєчасна діагностика патології дозволяє запобігти її прогресування і розвиток ускладнень.

Повернутися до списку

Принципи терапії церебральних кризів

Гіпертензивний церебральний криз в першу чергу вимагає госпіталізації пацієнта і зниження тиску до нормальних показників. При цьому слід пам’ятати, що різке зниження тиску несприятливо позначається на самопочутті хворого, тому знижувати артеріальний тиск потрібно поступово. При цьому внутрішньовенно крапельно або струменево вводяться препарати натрію нітропрусиду, нітрогліцерину, бета-блокаторів. Для зняття спазму судин можуть застосовуватися спазмолітики на основі дротаверину ( «Но-шпа») або папаверину. При психоемоційному збудженні призначаються заспокійливі або транквілізатори ( «Седуксен»). При ангіогіпотоніческого типі церебрального кризу застосовуються венотонізуючу препарати.

Антигіпертензивна терапія призначається для зниження підвищеного артеріального тиску і для підтримки його на стабільному рівні.

Під час реабілітаційного періоду рекомендують продовжувати антигіпертензивну терапію. Додатково призначають ноотропи – препарати, які поліпшують кровообіг в головному мозку. Це «Циннаризин», препарати на основі пірацетаму ( «Ноотропил») або фенібуту ( «Біфрен»), препарати рослинного походження на основі гінкго-білоба ( «Білобіл»). Також корисним буде призначення магнію і вітамінів групи В ( «Магне-В6», «Нейрорубіну»), оскільки вони покращують стан нервової системи, дозволяють легше переносити стреси та емоційні перенапруження.

Повернутися до списку

Прогноз і методи профілактики при гіпертензивних церебральних кризах

При своєчасній діагностиці та лікуванні даної патології прогноз сприятливий. Якщо лікування не буде надано, то не виключений летальний результат, але це відбувається досить рідко. Важливо пам’ятати про клінічній картині гипертензивного церебрального кризу і відразу звертатися за медичною допомогою.

Першочерговим заходом профілактики кризового стану є адекватна антигіпертензивна терапія. Вона підбирається лікарем індивідуально, самостійно припиняти лікування категорично заборонено. Слід дотримуватися дієти: не вживати жирної і смаженої їжі, збільшити в раціоні продукти, що містять антиоксиданти і омега-3-поліненасичені жирні кислоти (морська жирна риба, насіння і масло льону, шпинат, горіхи). Потрібно відязикатися від шкідливих звичок (алкоголь і курені) і почати займатися помірними фізичними навантаженнями. Це може бути ходьба або легка ранкова гімнастика. Здоровий спосіб життя – основний метод профілактики серйозних патологій.